Справа № 761/25057/23
Провадження № 1-кс/761/16256/2023
17 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата Одеської області, громадянина України, з середньої освітою, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №1202310010001986 від 22.05.2023 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 , погодженого з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 22.05.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №1202310010001986.
В обґрунтування поданого клопотання слідчий зазначає про те, що у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202310010001986 від 22.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідків; протоколами огляду місця події; протоколами допиту підозрюваних; протоколом слідчого експерименту; протоколом огляду відео; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
В обґрунтування свого клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим зазначено, що враховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_4 злочину, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_4 злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків щодо можливості переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також той факт, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки він щиро розкаївся у вчиненому, шкодує що так трапилося, зазначив, що вказаний злочин вчинив, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем.
Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
У судовому засіданні встановлено, що у провадженні Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №1202310010001986 від 22.05.2023, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
05.07.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Про обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_4 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Так, враховуючи поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування тримання під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання особи під вартою.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано, можливість переховування від органу досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності; вчинення іншого кримінального правопорушення, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Надаючи оцінку наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя відзначає, що інкриміноване ОСОБА_4 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесене до тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачено позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Водночас, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Також що стосується ризику втечі підозрюваного, то Європейський суд з прав людини вказує, що він не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня «Панченко проти Росії». Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню «Бекчиєв проти Молдови».
Наявність у підозрюваного місця проживання хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Слідчим суддею також враховано вік підозрюваного, майновий стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, характер його вчинення, а також вчинення тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність у кримінальному провадженні реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, а також те, що інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, що в своїй сукупності з іншими характеризуючими ознаками підтверджує ймовірність свідомої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Слідчий суддя також вважає доведеним стороною обвинувачення існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування перебуває на початковому етапі, відтак підозрюваний ОСОБА_4 може вживати дії щодо встановлення всіх обставин по справі.
Ґрунтується на матеріалах клопотання також і доводи сторони обвинувачення про наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 стороною обвинувачення підозрюється у викраденні чужого майна (крадіжка) вчиненого повторно в умовах воєнного стану.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При цьому, слідчий суддя повинен з?ясувати наявність достатніх даних, які б свідчили, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, та відповідно, наявність обставин, які б обґрунтовували застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Водночас, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 у справі «Харченко проти України»).
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_4 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_4 .
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 хоча не офіційно, але працевлаштований, щиро кається у вчиненому, вказане правопорушення вчинено у зв'язку зі збігом тяжких особистих обставин.
Зазначені факти на переконання слідчого судді у разі застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть негативно вплинути на його фізичний та майновий стан.
Так, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 14.10.2020 у справі «Хайредінов проти України» зазначив, що тримання особи під вартою буде свавільним, якщо національні суди не розглянули можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, а саме, наявність у нього місця проживання, місця роботи, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Положеннями ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Враховуючи дані про особу підозрюваного, який щиро розкаявся, працевлаштований, добровільно з'явився до суду, що свідчить на користь останнього і в свою чергу спростовує доводи прокурора щодо можливості існування неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а також фактичні обставини справи, слідчий суддя вважає, що вказані обставини в своїй сукупності свідчать про можливість застосування відносно нього іншого, більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_4 до події інкримінованого правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, однак не доведено, що більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважає за доцільне на даній стадії кримінального провадження застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язанняу межах строку досудового розслідування, тобто до 05.09.2023 включно, з покладенням визначених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання у межах строку досудового розслідування, тобто до 05.09.2023 включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , письмово під розпис повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у даному кримінальному провадженні.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1