ун. № 759/9688/23
пр. № 2-а/759/109/23
14 серпня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Гаєвської Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
І. Позиція сторін у справі
у травні 2023 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6928799, винесену 03.05.2023 майором 2 батальйону 2 роти УПП у м. Києві ДПП НП України Лошицьким Р.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 122 КУпАП та стягнути з УПП у м. Києві ДПП у м. Києві судовий збір на користь позивача.
В обґрунтування позову зазначає, що 03.05.2023 відносно позивача винесена постанова про накладення адміністративного стягнення, згідно якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 680 грн 00 коп., оскільки позивач здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною знаком 5.8. або 5.11, відповідно до яких забороняється зупинка транспортних засобів на цій смузі, проте позивач вважає діє інспектора неправомірними, а постанова підлягає скасуванню з тих підстав, що позивач для надання послуг таксі зареєструвався як ФОП (КВЕД «49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.») та відповідно до Постанови КМУ №1001 від 02.12.2015 «Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільними транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом» отримав ліцензію на роботу в таксі №785 від 20.10.2021, на підставі чого його автомобіль обладнаний розпізнавальними знаками таксі , які нанесені на дверях автомобіля з лівого та правого боку та плафон на даху авто, з квадратами, має діючий статус партнера служби таксі і встановлений їх таксометр, про що позивач повідомив інспектора, що він має право рухатися по смузі громадського транспорту надавши відповідні документи, на що працівник поліції не відреагував, та продовжив свої незаконні дії щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
19.06.2023 від представника позивача надійшов відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав того, що викладені у позовній заяві твердження є хибними та необґрунтованими, оскільки положення Закону №580-VІІІ надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення, тому інспектор діяв відповідно до Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних приладів, тому відповідно до відеозапису зафіксовано зупинку транспортного засобу позивача, на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком п 5.11. де останній вчинив адміністративне правопорушення, а доводи позивача про те, що він вважається водієм таксі та його автомобіль відповідає вимогам, не заслуговують уваги, так як його автомобіль не має всіх ознак таксі, які прописані у ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», а отже позивач не мав право рухатися по смузі руху для маршрутних ТЗ, позначеною розміткою 5.11.
04.07.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачем будь-яких допустимих доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністратвиної відповідальності суду не надано та не надано доказів, що підтверджують вину позивача у вчиненні вказаного правопорушення, а також твердження відповідача, що транспортний засіб позиваач не має всіх ознак таксі є хибними, а тому просив позовні вимоги задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено головуючого - суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 24, 25).
Ухвалою судді від 01.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с. 27, 28).
Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1 -5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що 03.05.2023 о 09 год. 03 хв. по вул. Вадима Гетьмана, 106А ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку (рух) на смузі для ТЗ з позначеним дорожнім знаком 5.11, чим порушив п. 17.1. - на дорозі із смугою для маршрутних ТЗ позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11. забороняються рух і зупинка ТЗ на цій смузі.
Постановою від 03.05.2023, яка винесена інспектором УПП у м. Києві ДПП у м. Києві поліцейський майор поліції Лошицький Р.А. 2 бат., 2 рота, притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн 00 коп. (а.с. 7).
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 , зареєстрований з 14.11.2022, як фізична особа-підприємець та має право здійснювати такий вид підприємницької діяльності, як 49.39. Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у. (основний) (а.с. 12, 13).
Згідно Витягу державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) прийнято рішення №785 від 29.10.2021, про те що ФОП ОСОБА_1 має право здійснювати такий вид господарської діяльності: перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом; та дозволений такий вид робіт: внутрішні перевезення пасажирів на таксі (а.с. 14).
Згідно протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №01604-00299-23 від 22.05.2023 у Випробовуваній лабораторії ТОВ «УКР-ТЕКСТ-СТАНДАРТ» здійснено перевірку транспортного засобу «Renault Logan» д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 15, 16).
Позивач звертався до НП України ДПП УПП у м. Києві зі скаргою (К-2948 від 03.05.2023) в частині оскарження постанови в управлінні патрульної поліції ц м. Києві, на яку йому було надано відмови та у разі не згоди, запропоновано право оскаржити дії працівників УПП у м. Києві ДПП у визначеному законодавством порядку (а.с. 18-23).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За нормою п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Пункт 17.1. ПДР передбачає, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.
Правилами дорожнього руху, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 визначено, що маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) - автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими маршрутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб'єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв.
Відповідно до абзацу 2 п. 86 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які затверджені постановою КМУ № 176 від 18.02.1997, для надання послуг таксі перевізники, автомобільні самозайняті перевізники повинні мати зареєстровані відповідно до законодавства транспортні засоби, відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожний автомобіль, обладнаний відповідно до встановлених технічних вимог.
На підставі вищезазначеного, судом встановлено, що 03.05.2023 позивач мав право рухатися у смузі для руху маршрутних транспортних засобів, оскільки у нього є право займатися господарською діяльністю у сфері внутрішніх перевезень пасажирів на таксі на підставі відповідної ліцензії.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч. 2 ст. 33 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що належними доказами можуть бути також пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Частина 2 ст. 71 КУпАП встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Водночас, позивач надав суду всі необхідні докази на підтвердження свої доводів, які підтверджують, що 03.05.2023 він мав право рухатися у смузі для маршрутних транспортних засобів, відтак в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлює, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позову.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 33, 71, 122, 251, 252, 268, 280, 293 КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію», ст.ст. 2, 5, 6, 19, 20, 46, 48 72, 77, 90, 241-246, 286 КАС України, -
позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №6928799, винесену 03.05.2023 майором 2 батальйону 2 роти УПП у м. Києві ДПП НП України Лошинцьким Р.А. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити за відсутності в діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 536 (П'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 14.08.2023.