печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33498/23-к
04 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого третього відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України у кримінальному провадженні №62023000000000632 від 19.07.2023, -
04.08.2023 старший слідчий третього відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду з клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На підтвердження доводів клопотання посилається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у сприянні незаконному переправленню осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України відноситься відповідно до ст. 12 КК України до тяжких злочинів, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 виняткового запобіжного заходу.
Крім того, наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, не відповідності вимогам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам. Вважали, що у його задоволенні слід відмовити з тих підстав, що підозра є необґрунтованою, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, їх існування стороною обвинувачення не доведено. Також вказали, що стороною обвинувачення не доведено того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи характеризуючі дані про підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали, подані на обгрунтування та спростування доводів клопотання, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , розглянувши матеріали кримінального провадження №62023000000000632 від 19.07.2023, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 02.08.2023 о 21 год 05 хв ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
03.08.2023 о 08 год 23 хв ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Не вирішуючи питання про наявність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 332 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину за викладених в клопотанні обставин.
Вказаний висновок ґрунтується на досліджених слідчим суддею копіях матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, а саме:
протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину;
протоколами допитів свідка ОСОБА_8 ;
протоколом огляду, копіювання та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових коштів від 21.07.2023 та від 01.08.2023;
протоколами обшуків та оглядів від 02-03.08.2023, під час яких знайдено оригінали фіктивних документів, які ОСОБА_6 надавав як засоби для безперешкодного перетину державного кордону, а також низку грошових купюр з числа отриманих ним від ОСОБА_8 як оплата за оформлення цих фіктивних документів.
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, в кримінальному провадженні встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як зазначалося вище, злочин, передбачений ч. 3 ст. 332 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12, відноситься до тяжкого злочину.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_6 дій, пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, що інкримінується ОСОБА_6 , є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Загроза призначення такого суворого покарання у разі визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення за умов обрунтованості відповідної підозри, може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі).
Маючи чинний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме можливість скористатись ним для перетину кордону. Ураховуючи характер злочинних дій, що інкримінуються підозрюваному, пов'язаних саме з оформленням фіктивних документів для безперешкодного виїзду за кордон, такий ризик є істотним та вагомим.
Через специфіку інкримінованого злочину, а також його виняткову складність, на даний час ще не встановлені всі його обставини та у зв'язку з цим не витребувано (вилучено) всі необхідні речі й документи, а тому підозрюваний, будучи спеціалістом у військовій сфері, перебуваючи на посаді начальника управління підготовки штабу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України (далі- Командування), а з 23.05.2022 будучи відрядженим на посаду начальника відділу напрямів ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи відповідний досвід, зв'язки, сталі стосунки з широким колом осіб з числа військовослужбовців КМВА, Збройних Сил, Міністерства оборони України, центрів комплектування та соціальної підтримки, з підлеглими та іншими військовослужбовцями може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які знаходяться у вказаних установах та можуть мати доказове значення.
Наявність зазначеного ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний як посадова особа, що входить до керівного складу Командування та Київської міської військової адміністрації, має значні матеріальні, фінансові та організаційні можливості, особисті та ділові зв'язки, є діючим військовослужбовцем старшого офіцерського складу, внаслідок чого має певний вплив у вказаному відомстві, і може використати зазначені можливості для незаконного тиску на інших учасників кримінального провадження шляхом їх підкупу або примушування до давання вигідних йому показань чи вчинення інших дій.
На даний час досліджуються обставини можливої причетності до вказаних злочинів інших осіб, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
Такий ризик також має місце стосовно тих громадян, яким ще не повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Крім того, оскільки ОСОБА_6 одержав від ОСОБА_8 обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 30 тис. дол. США, що відповідно до курсу, встановленого Національним банком України на момент отримання грошових коштів становило 1 111 933,94 гривні, за отримання документів про виключення з військового обліку та непридатність до військової служби для безперешкодного виїзду за межі України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в період дії воєнного стану то, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. Оскільки інкримінований злочин є корисливим та передбачає обов'язкове додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Отже, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 матиме можливість швидко та оперативно перешкоджати досудовому розслідуванню під час вжиття заходів щодо виявлення майна, на яке може бути накладений арешт, зокрема шляхом його приховування, відчуження, фіктивного оформлення права власності на це майно на інших осіб з метою уникнення арешту.
У зв'язку з викладеним вище, слідчий суддя з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню, передбачених статтею 177 КПК України ризикам, вважає доцільним застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи всі обставини вчинення злочинів, дані про особу підозрюваного та його роль у вчиненні злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України. Враховуючи матеріальний стан підозрюваного розмір застави слід визначити у сумі 1 878 800 грн..
Відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст.177-178, 183, 194 КПК України,-
Клопотання слідчого- задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.10.2023 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 1878800 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/рUA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строків досудового розслідування до 01.10.2023 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1