печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33499/23-к
04 серпня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1КК України у кримінальному провадженні № 42023081370000085 від 25.01.2023, -
04.08.2023 старший слідчий першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення Російською Федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду з клопотанням, погодженим прокурором Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1КК України.
На підтвердження доводів клопотання посилається на те, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, вчинені в умовах воєнного стану тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1КК України.
Злочин, передбачений ч. 5 ст. 426-1КК України відноситься відповідно до ст. 12 КК України до особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, що свідчить про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу.
Крім того, наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Застосування більш м'якого запобіжного заходу не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Підозрюваний та його захисники заперечували проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості, не відповідності вимогам кримінального процесуального закону та фактичним обставинам. Вважали, що у його задоволенні слід відмовити з тих підстав, що підозра є необґрунтованою, ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні, їх існування стороною обвинувачення не доведено. Також вказали, що стороною обвинувачення не доведено того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, враховуючи характеризуючі дані про підозрюваного.
Слідчий суддя, заслухавши сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали, подані на обгрунтування та спростування доводів клопотання, приходить до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що управлінням з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчиненого внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023081370000085 від 25.01.2023 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
В рамках даного кримінального провадження 03.08.2023 о 10 год. 49 хв. ОСОБА_7 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України.
03.08.2023 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.
Не вирішуючи питання про наявність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 426-1 КК України, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним злочину за викладених в клопотанні обставин.
Вказаний висновок ґрунтується на досліджених слідчим суддею копіях матеріалів кримінального провадження, доданих до клопотання, а саме:
протоколами допиту ОСОБА_10 від 19.07.2023, ОСОБА_11 від 19.07.2023 та від 24.07.2023, ОСОБА_12 від 20.07.2023, ОСОБА_13 від 20.07.2023, ОСОБА_14 від 20.07.2023, ОСОБА_15 від 24.07.2023, ОСОБА_16 від 24.07.2023, ОСОБА_17 від 25.07.2023, ОСОБА_18 від 26.07.2023, ОСОБА_19 від 17.07.2023, ОСОБА_20 від 17.07.2023, ОСОБА_21 від 01.08.2023 та від 02.08.2023;
наказами ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) та додатками до них: № 464 від 04.08.2022; № 585 від 03.09.2022; № 592 від 07.09.2022; № 642 від 11.10.2022; № 814 від 09.12.2022; № 53 від 12.01.2023; № 471 від 09.11.2022; № 211 від 21.02.2023; № 477 від 17.03.2023; № 546 від 21.04.2023;
клопотаннями начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про видачу довідок про безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) № 2054 від 01.09.2022; № 690/вп від 01.10.2022; № 812/вп від 01.11.2022; № 920/вп від 05.12.2022; № 18/вп від 04.01.2023; № 196/вп від 05.02.2023; № 381/вп від 03.03.2023; № 2048 від 01.09.2022; № б/н за липень 2022 року; № 1852 від 17.08.2022; № 2122 від 05.09.2022;
довідками про безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії) № 1870 від 03.08.2022; № 2488/2 від 02.09.2022; № 3667 від 03.10.2022; № 752 від 13.04.2023; № 495 від 09.03.2023; № 245 від 08.02.2023; № 43 від 07.01.2023; № 8919 від 07.12.2022; № 3851 від 09.10.2022; № 6956 від 07.11.2022; № 2560 від 05.09.2022;
витягом з журналу бойових дій зведеного батальйону ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.07.2022;
витягами з наказів (по стройовій частині) командира військової частини НОМЕР_1 : № 102 від 17.07.2022; № 134 від 18.08.2022; № 154 від 07.09.2022; № 118 від 02.08.2022; № 134 від 18.08.2022; № 7 від 07.01.2023; № 146 від 30.08.2022; № 197 від 16.07.2023;
листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 4635 від 19.07.2023;
рапортами начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.07.2022 та 17.07.2022;
довідкою-доповіддю начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 12.07.2022;
протоколом огляду від 21.04.2023 документів вилучених у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, зокрема, для застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відтак, в кримінальному провадженні встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як зазначалося вище, злочин, передбачений ч. 5 ст. 426-1 КК України, згідно з ч. 6 ст. 12, відноситься до особливо тяжкого злочину.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим у клопотанні зазначено, що наявні ризики вчинення підозрюваним ОСОБА_7 дій, пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин який інкримінується ОСОБА_7 є особливо тяжким, та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років, у зв'язку з чим ОСОБА_7 , який в силу набутого життєвого досвіду, тривалої військової служби, в тому числі стажу служби на керівних посадах, є обізнаним про міру покарання, яка йому загрожує за вчинення вказаного злочину, а тому з метою уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, змінивши місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі державного кордону України, враховуючи наявність у володінні підозрюваного ОСОБА_7 документів для виїзду за кордон, а саме паспорту громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_2 (строком дії до 27.10.2027), а також медичних документів про непридатність до військової служби через наявність у нього ІІ групи інвалідності (Акт огляду медико - соціальною експертною комісією №1 м. Запоріжжя від 29.08.2022 № 49), що надає підстави останньому безперешкодного виїзду за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_7 , у колі наближених осіб, неодноразово висловлювались наміри виїзду за межі України у випадку притягнення його до кримінальної відповідальності, при цьому ним постійно бронюються або купуються білети на виїзд залізничним транспортом або автобусом.
Вказане, зокрема, підтверджується тим, що 03.08.2023, під час проведення санкціонованого обшуку в приміщенні службового кабінету начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 полковника ОСОБА_7 ( АДРЕСА_1 ), в ящику робочого стола було виявлено та вилучено квиток (посадочний талон) щодо бронювання (№ НОМЕР_3 ) на ім'я ОСОБА_22 на автобуси рейсом Київ-Варшава (виїзд 08 год. 30 хв. 21.08.2023 - прибуття 01 год. 20 хв. 22.08.2023) та Варшава-Берлін (виїзд 03 год. 10 хв. 22.08.2023 - прибуття 10 год. 20 хв. 22.08.2023), придбаний 02.08.2023.
Також, про вказані наміри свідчить наявна інформація про те, що у 2022 - 2023 роках ОСОБА_7 , за допомогою «наближеного» до нього співробітника ІНФОРМАЦІЯ_4 старшого солдата ОСОБА_23 (в інтересах якого в тому числі ОСОБА_7 було вчинено інкримінований йому злочин), з використанням коштів здобутих злочинним шляхом, була придбана нерухомість на території Республіки Польща.
З урахуванням зазначеного у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та/або суду є досить високим.
Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлені всі можливо причетні особи до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , враховуючи раніше займану ним посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , має сталі професійні та дружні зв'язки, та вплив за рахунок набутого авторитету на працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також військовослужбовців інших військових формувань, які здійснюють свою діяльність на території міста Запоріжжя та Запорізької області (в тому числі Запорізького військового госпіталя (військова частина НОМЕР_4 ) де проходили «стаціонарне лікування» наближені до нього співробітники ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
У зв'язку із зазначеним у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_7 використовуючи вказані зв'язки та вплив на осіб може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні, у тому числі шляхом надання останнім вказівок виконати ті чи інші дії на його вимогу, під час спілкування з ними з використанням мобільного зв'язку.
Враховуючи початковий етап здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні та його складність, наразі стороною обвинувачення не встановлено місцезнаходження та не долучено до матеріалів кримінального провадження всіх предметів, речей та документів, що можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, що створює ризик можливого знищення інформації, що в них міститься.
Також, ОСОБА_7 достовірно знаючи місцезнаходження таких предметів, речей та документів, перебуваючи на волі може продовжити вчиняти дії щодо їх остаточного знищення, схову та спотворення.
У зв'язку з викладеним, наразі тривають необхідні слідчі (розшукові) дії спрямовані на встановлення таких предметів, речей та документів.
Враховуючи вищевикладене, у випадку обрання стосовно ОСОБА_7 більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, останній достовірно знаючи про місце перебування предметів, речей та документів, за допомогою яких було реалізовано вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, може їх знищити, спотворити, приховати не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку.
Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може спілкуватися із особами з числа представників ІНФОРМАЦІЯ_2 та інших військових підрозділів, причетність яких до вчинення вказаного та інших кримінальних правопорушень перевіряється, з приводу планів приховування злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначених обставин у сторони обвинувачення є вагомі підстави вважати, що вказаний ризик є досить високим та ймовірним.
Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. виражається у тому, що після отримання матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом з додатками, ОСОБА_7 , володіє повною інформацією стосовно анкетних даних всіх свідків у вказаному кримінальному провадженні, більша частина яких є військовослужбовцями, в тому числі працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурних підрозділів, керівником яких він був тривалий час, у зв'язку з чим останній, може здійснювати вплив на вказаних свідків, в тому числі шляхом підкупу, примусу та погроз, з метою зміни або відмови їх від показань, що суттєво вплине на можливість уникнення ОСОБА_7 кримінальної відповідальності та сприятиме перешкоджанню здійсненню досудового розслідування даного кримінального провадження.
При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наявність у ОСОБА_7 сталих зв'язків у правоохоронних органах, обізнаність з методикою та засобами їх діяльності, у випадку обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення ОСОБА_7 можливості надання останнім та іншим особам, які можуть бути причетні до вчинення вказаного тяжкого злочину або підлягають допиту в якості свідків, проте ще не були допитані у кримінальному провадженні, порад та вказівок стосовно завуальованого спілкування в телефонних розмовах з використанням маршрутизаторів (інтернет роутерів) та месенджерів на базі соціальних мереж, які неможливо відслідкувати гласними чи негласними засобами контролю.
Таким чином у сторони обвинувачення є достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 , маючи широкі зв'язки у правоохоронних органах, тривалий досвід час на посаді керівника військового підрозділу обласного рівня, може використовувати їх з метою впливу на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Ураховуючи те, що у ОСОБА_7 наявні міцні робочі та позаробочі зв'язки з працівниками державних, правоохоронних та контролюючих органів місцевого та загальнодержавного рівня, органів місцевого самоврядування, що в свою чергу збільшило корупційні ризики при перебуванні ним на займаній посаді. Вказані зв'язки можуть бути використані ОСОБА_7 для впливу на результати досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.
Відповідно до ст. 178 КПК України, встановлено вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_7 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Стан його здоров'я та вік не перешкоджає обранню запобіжного заходу - тримання під вартою.
Обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу, відмінного від тримання під вартою, дозволить останньому координувати та узгодити свої дії з іншими можливими співучасниками розслідуваних злочинів чи іншими особами, які можуть бути причетними до вчинення злочинів, що мають можливість впливати на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом підкупу, погроз, тиску на учасників/сторін кримінального провадження, з метою уникнення підозрюваним кримінальної відповідальності, що є способом перешкоджання досудовому розслідуванню, використати свої зв'язки для незаконного впливу на свідків та понятих, які брали участь у слідчих діях, створення неправдивих показань чи штучних доказів, що створить сукупність об'єктивних ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 386 або 396 КК України.
У зв'язку з викладеним вище, слідчий суддя з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобіганню, передбачених статтею 177 КПК України ризикам, вважає доцільним застосувати до нього запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи всі обставини вчинення злочинів, дані про особу ОСОБА_7 та його роль у вчиненні злочину, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів.
Водночас, у відповідності до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя обирає підозрюваному альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов'язків, передбачених 5 ст. 194 КПК України. Враховуючи матеріальний стан підозрюваного розмір застави слід визначити у сумі 3 000 000 грн..
Відтак клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст.177-178, 183, 194 КПК України,-
Клопотання слідчого- задовольнити частково.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.10.2023 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у розмірі 3 000 000 грн.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:
Отримувач ТУ ДСАУ у м. Києві
ЄДРПОУ банку: 26268059;
р/рUA128201720355259002001012089
Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.
МФО 820172;
Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утримуватися від спілкування із потерпілим, свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого їй злочину;
-носити електронний засіб контролю;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити в межах строків досудового розслідування - до 01.10.2023 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1