Справа № 755/10518/23
Провадження №: 3/755/4926/23
"10" серпня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
ОСОБА_1 , 11 липня 2023 року о 09 год. 00 хв., в м. Києві по проспекту Броварському, 32-А, керував транспортним засобом «КІА Sportage» д.н.з НОМЕР_1 маючи ознаки наркотичного сп'яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду у лікаря нарколога у встановленому законом порядку відмовився під запис на камери 471180.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання, а саме призначені на 03.08.2023 року та 10.08.2023 року.
Суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» в якому зазначено: «що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження (…)».
Безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Проте, ОСОБА_1 неодноразово не з'являвся в судові засідання, про причини неявки не повідомляв, а тому суд, з урахуванням положень ст. ст. 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи щодо ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Клопотання про відкладення розгляду справи, від ОСОБА_1 не надходило, у зв'язку з чим, суд вважає можливим проводити розгляд справи без його присутності, згідно з вимогами ст. 268 КУпАП.
При цьому слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП, участь особи, яка притягається до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, при розгляді справи не є обов'язковою.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ч. 3 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю доведена доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення ААД №031060, направленням, постановою про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, постановою Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, довідкою та відеозаписом бодікамери №471180.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Суспільна небезпека вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, на думку суду полягає у піддані ризику небезпеки життя та здоров'я інших учасників дорожнього руху.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушення, відсутність пом'якшуючих відповідальність обставин та відношення до скоєного, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на десять років.
При призначені остаточного стягнення особі, яка вчинила правопорушення, суд враховує, що ОСОБА_1 допустив грубе порушення Правил дорожнього руху, ігноруючи той факт, що він був неодноразово позбавлений права керування транспортними засобами, та був обізнаним про протиправність своїх дій.
Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №031060 від 11 липня 2023 року, правопорушення ОСОБА_1 вчинено 11 липня 2023 року, у зв'язку із чим суд вважає необхідним застосувати ч. 3 ст. 30 КУпАП.
Оскільки на ОСОБА_1 постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року (справа №755/5962/23) було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року (справа №754/7191/23) було накладено адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, яке він фактично жодне не відбув та вчинив адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд, на підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП, вважає за необхідне до стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного за вчинення нового адміністративного правопорушення, приєднати невідбуті стягнення, накладені на ОСОБА_1 постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року (справа №755/5962/23) та Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року (справа №754/7191/23).
Зазначена поведінка особи, що притягається до адміністративної відповідальності, яка вказує на її стійку протиправну направленість, приводить суд до висновку, що з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення та запобіганню скоєння нею нових правопорушень необхідно призначити ОСОБА_1 стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 (одинадцять) років 9 (дев'ять) місяці та 19 (дев'ятнадцять) днів, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Санкцією частини 3 статті 130 КУпАП, передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив дане правопорушення керуючи транспортним засобом «КІА Sportage» д.н.з НОМЕР_1 , який на праві власності належить ОСОБА_2 , а тому суд позбавлений можливості конфіскувати даний транспортний засіб.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 8, 30, 33, 40-1, 130, 251, 283-285, 294 КУпАП, Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», -
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 51 000 (п'ятдесят одну тисячу) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років без конфіскації транспортного засобу.
На підставі ч. 3 ст. 30 КУпАП шляхом приєднання до адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, накладеного даною постановою суду, невідбуті стягнення, накладені на ОСОБА_1 постановами Дніпровського районного суду м. Києва від 22.05.2023 року (справа №755/5962/23) та та Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року (справа №754/7191/23) відповідно, та накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 11 (одинадцять) років 9 (дев'ять) місяці та 19 (дев'ятнадцять) днів без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 грн. 80 коп. судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.
Суддя: