ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 грудня 2009 року 16:37 № 2а-11378/09/2670
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПІ Машконтроль»
До Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
Суддя Смолій І.В.
Секретар Бузінова І.Ю.
Представники:
від позивача: Стефанська З.С. -п/к (дов.від 10.12.09р. №б/н)
від відповідача: Косякевич Ю.С. -пк (дов. від 10.01.2009р. №41/9/10-008)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.12.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи:
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва.
Ухвалою суду від 25.11.09р. відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду по суті на 10.12.09р.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, змін та доповнень до позову не подав. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що зазначені в податковому повідомленні-рішенні суми податкового зобов'язання виник в наслідок помилкового скерування до податкового органу уточнюючого розрахунку двічі.
Крім того представник позивача пояснив, що відповідачу було повідомлено про наявність технічної помилки в наслідок якої до податкового органу було скеровано один і той же уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань двічі, однак відповідачем замість виправлення недоліків подане уточнення двічі було зарахована в наслідок цього відповідач вважає, що у позивача існує заборгованість по податковим зобов'язанням. З таких обставин просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі та пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі проведеної перевірки є обґрунтованими та скасуванню не підлягають.
Крім того представник відповідача пояснив, що подавати уточнюючі розрахунки є правом позивача а не обов'язком, а також позивач вправі подавати декілька уточнюючих розрахунків які податковим органом сумуються.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПІ Машконтроль»02.11.07р. зареєстровано Оболонською районною в міста Києві Державною адміністрацією, та взяте на облік як платник податків державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва 06.11.07р.
Відповідно до копії свідоцтва № 100080674, що наявна в матеріалах справи, ТОВ «ТПІ Машконтроль»є платником податку на додану вартість з 03.12.07р.
Працівниками Державної податкової інспекції у Оболонському районі 05.03.09р. проведено невиїзну перевірку дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ТПІ Машконтроль»за період з 24.10.08р. по 30.10.08р. За результатами перевірки складено акт від 05.03.09р. за № 1069/15-215.
Вказаним актом перевірки встановлено допущення позивачем порушення п. 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ, а саме платник податку що самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, не сплатив суми недоплати до подання такого уточнюючого розрахунку.
На підставі зазначеного акту перевірки Державною податковою інспекцією винесено податкове повідомлення рішення від 26.03.09р. № 0007731502/0, згідно з яким за позивачем визначено суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 37 859,75грн. та накладено штрафні санкції в сумі 7 571,95грн.
Податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 7494/10/25-008 від 14.04.09р. скаргу директора ТОВ «ТПІ Машконтроль»було залишено без задоволення, та винесено податкове-повідомлення рішення за № 0007731502/0 від 14.04.09р.
Позивач не погоджуючись з таким рішенням податкового органу подавав скарги №21/04/09-1 від 21.04.09р., від 26.06.09р. за № 26/06/09-1. Зазначені скарги податковим органом були розглянуті однак залишені без задоволення та винесено податкові повідомлення-рішення відповідно за № 0007731502/1 від 14.07.09р., № 0007731502/2 від 25.06.09р. та № 0007731502/2 від 15.07.09р. згідно з якими за позивачем визначено суму узгодженого податкового зобов'язання в розмірі 37 859,75грн. та накладено штрафні санкції в сумі 7 571,95грн.
Проаналізувавши обставини справи, пояснення представників сторін, ознайомившись з доказами, які наявні у матеріалах справи, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що штрафні санкції до позивача застосовано за порушення п. 17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Пунктом 17.2. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ. Встановлено, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.
Аналізуючи наведені норми суд приходить до висновку, що платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Судом встановлено, що під час проведення самоперевірки позивачем виявлено помилку в розрахунках податкових зобов'язань. У зв'язу із цим позивачем було подано уточнюючі розрахунки, а саме уточнюючий розрахунок №176033 від 23.10.2008 року на суму основного платежу 41 443 грн. та штрафної санкції на суму 2 072 грн. (звітний податковий період, за який виправляється помилка - липень 2008 року), уточнюючий розрахунок №176034 від 23.10.2008 року на суму основного платежу 30 000 грн. та штрафної санкції на суму 1 500 грн. (звітний податковий період, за який виправляється помилка - червень 2008 року) та уточнюючий розрахунок №176035 від 23.10.2008 року на суму основного платежу 41 443 грн. та штрафної санкції на суму 2 072 грн. (звітний податковий період, за який виправляється помилка - липень 2008 року). У зв'язку з цим у позивача виник податковий борг який частково позивачем був погашений.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
З наведених вище обставин вбачається наступне: фактично позивачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання шляхом подачі до податкового органу уточнюючих розрахунків, однак у встановлений законом строк не погасив його, за таких обставин суд приходить до переконання, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Аналізуючи наведені вище докази, пояснення представників сторін та норми чинного законодавства суд приходить до внутрішнього переконання що позов не підлягає до задоволення в повному обсязі.
Суд не може погодитись з твердженнями позивача про помилкове скерування до податкового органу уточнюючого розрахунку за №176035 від 23.10.2008 року на суму основного платежу 41 443 грн. та штрафної санкції на суму 2 072 грн., оскільки такий був самостійно визначений та скерований до податкового органу, а тому правомірно прийнятий податковим органом.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст.185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Суддя Смолій І.В.