73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"10" серпня 2010 р. Справа № 2-а-4138/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченка К.В.,
при секретарі: Михайленко С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Херсоні про продовження терміну застосування повного адміністративного арешту активів відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго»та заяву Державної податкової інспекції у м. Херсоні про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» за участю представників:
ДПІ у м. Херсоні -Тосік Н.І.
ВАТ «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» - Анісімов В.В.,
встановив:
09 серпня 2010 року державна податкова інспекція у м.Херсоні (надалі - ДПІ) звернулась до адміністративного суду з поданням про продовження терміну застосування повного адміністративного арешту активів відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» (надалі-ВАТ) на строк до допуску до проведення перевірки.
ДПІ також 09.08.10 р. звернулась до адміністративного суду з заявою про застосування адміністративного арешту активів ВАТ у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках цього товариства на строк до допуску до проведення перевірки.
Подання про продовження терміну застосування повного адміністративного арешту активів обґрунтовано наявністю обставини, передбачених пп..9.1.2 «г» п.9.1. ст.. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181, а саме - недопуск головного державного податкового ревізора-інспектора відділу ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Петрової Н.Л. до проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ. Аналогічні підстави наведені також і в заяві про застосування адміністративного арешту активів ВАТ у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках.
Ухвалою суду від 10.08.2010р. зазначені подання та заява об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.
В судовому засіданні представник ДПІ подання та заяву підтримав, просив задовольнити з вищенаведених підстав.
Представник ВАТ в судовому засіданні заперечував проти заходів адміністративного арешту активів ВАТ, посилаючись на те, що ДПІ незаконно намагалась провести позапланову виїзну перевірку ВАТ, а тому податковому ревізору-інспектору було правомірно відмовлено у проведені позапланової виїзної перевірки. Зазначає, що у ВАТ відсутній податковий борг, забезпечення погашення якого Законом №2181 і передбачений такий захід як адміністративний арешт активів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що подання про продовження терміну застосування повного адміністративного арешту та заява про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках ВАТ не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 9.1.1 п. 9.1 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (далі - Закон N 2181) адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, який може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з обставин, передбачених п. 9.1.2. п.9.1 ст. 9 цього Закону.
Зокрема, пунктом 9.1.2 «г» п. 9.1 ст. 9 Закону N 2181, на який посилається ДПІ, як на підставу для застосування адмінарешту активів, передбачено, що арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Факт не допуску до проведення перевірки ДПІ доводить відповідним актом від 07.07.10р. №922/23-2/05396638, в якому зазначено, що директором з безпеки ВАТ Кузьменко було відмовлено в проведені перевірки. Даний акт підписаний податковими ревізорами-інспекторами Петровою Н.Л., Тимковою К.О. та Фисиною Ю.В..
Порядок застосування адміністративного арешту активів платників податків затверджений наказом ДПА України від 25.09.2001 р. № 386, зареєстрованим у Мін'юсті України 05.10.2001 р. за № 865/6056 ( надалі Порядок № 386).
Пунктом 5.4 Порядку № 386 встановлено, що у разі виникнення обставин, визначених п. 9.1.2 «г» п. 9.1 ст. 9 Закону N 2181 слід установити факт відмови платника податку від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, зафіксувати його Актом відмови, який складається оперативним працівником податкової міліції за місцезнаходженням такого платника податку, підписується працівником податкової інспекції, який повинен проводити перевірку, та понятими особами, а в разі незнайдення платника податку обов'язково скласти акт про факт його незнайдення.
ДПІ не дотрималась вимог п.5.4 Порядку № 386 щодо надання належно оформленого акту про відмову від проведення документальної перевірки, оскільки до матеріалів справи наданий лише акт про відмову від допуску до перевірки за підписами трьох податкових ревізорів-інспекторів, з яких лише один ревізор мав направлення на проведення перевірки ВАТ.
Крім того, відповідно до п.п.9.3.8 п. 9.3 ст. 9 Закону № 2181 адміністративний арешт не може бути накладено, якщо платник податків відмовляється допустити працівника контролюючого органу до документальної або матеріальної перевірки у зв'язку з відсутністю у такого працівника контролюючого органу підстав для її проведення, визначених законодавством, а також до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів, або пов'язаних з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.
Відмова ВАТ від допуску до проведення позапланової перевірки ревізора ДПІ на думку суду є обґрунтованою виходячи з наступного.
Підстави для проведення позапланової виїзної перевірки передбачені ч.6 ст.. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу» № 509-XII.
В інших випадках, які не передбачені ч.6 ст.. 11-1 Закону № 509-XII, позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду.
Частиною 8 ст. 111 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
З наказу начальника ДПІ у м.Херсоні від 06.07.2010р. №532 вбачається, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ є п.5 ч.6 ст. 111 Закону № 509-ХІІ.
Згідно п.5 ч.6 ст. 111 Закону № 509-ХІІ позапланова виїзна перевірка проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Представник ДПІ в судовому засіданні зазначив, що визначені п.5 ч.6 ст. 111 Закону № 509-ХІІ підстави для проведення позапланової виїзної перевірки відсутні, оскільки ДПІ не направляло до ВАТ письмових запитів, які б ВАТ залишило без розгляду, а тому позапланова виїзна перевірка ВАТ могла бути проведена лише на підставі рішення суду, якого ревізором ДПІ надано не було.
Для підтвердження правомірності позапланової виїзної перевірки ВАТ ДПІ не надало суду жодного доказу направлення в адрес ВАТ письмового запиту, і не посилалась на наявність такого факту ні в поданих суду документах, ні в судовому засіданні.
Оскільки ДПІ не довело суду наявність законних підстав для проведення позапланової виїзної перевірки ВАТ, суд вважає відмову ВАТ від проведення такої перевірки правомірною, що в силу п.п.9.3.8 п. 9.3 ст. 9 Закону N 2181 виключає застосування до ВАТ адміністративного арешту активів.
Як вже було зазначено, адміністративний арешт активів є виключним способом забезпечення погашення податкового боргу платника податків. Оскільки на час розгляду справи у ВАТ не має податкового боргу, і ДПІ на наявність такого боргу не посилається, необхідність в арешті активів ВАТ відсутня.
Також слід зазначити, що відповідно до пп..9.3.3. п.9.3 ст. 9 Закону N 2181 та п.12.2 Порядку № 386 керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.
Проте, а ні в поданні про продовження терміну адміністративного арешту активів відповідача, а ні в поясненнях представника ДПІ не наведено жодної обставини, яка б свідчила про загрозу зникнення або знищення активів ВАТ. ДПІ не вказує на вчинення ВАТ дій, направлених на переведення активів за межі України, їх приховування або передачі іншим особам.
Встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи не дають підстав для задоволення подання ДПІ про продовження терміну застосування адміністративного арешту активів ВАТ та заяви про застосування адміністративного арешту у вигляді зупинення операцій на рахунках цього підприємства.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Відмовити державній податковій інспекцій у м. Херсоні в задоволені подання про продовження терміну застосування повного адміністративного арешту активів відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго».
Відмовити державній податковій інспекцій у м.Херсоні в задоволені заяви про застосування адміністративного арешту активів відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Херсонобленерго» у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 серпня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 6.6.3