73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"09" серпня 2010 р.
< час >Справа № 2-а-4086/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
судді Кравченка К.В.,
при секретарі Михайленко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні справу за адміністративним позовом приватного підприємства «Комерційна фірма Пандора»
до Державної податкової інспекції у м. Херсоні
про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення певних,
встановив:
Згідно уточнених позовних вимог приватне підприємство «Комерційна фірма Пандора» (надалі-позивач) просить суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні (надалі-відповідач, ДПІ) щодо неприйняття податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року, та зобов'язати ДПІ визнати ці декларації податковою звітністю та зареєструвати ці декларації в електронній базі податкової звітності позивача. Позовні вимоги ґрунтуються та тому, що будь-які законні підстави для відмови у прийнятті податкових декларацій позивача з ПДВ за квітень-червень 2010 року у ДПІ відсутні, а тому такі дії ДПІ є неправомірними і порушують права та інтереси позивача.
Представник позивача уточнені позовні вимоги в судовому засіданні підтримав, просив задовольнити.
Представник ДПІ в судовому засіданні проти позову не заперечувала, просила суд винести обґрунтоване рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, суд прийшов до наступного.
Позивач зареєстрований як юридична особа 26.06.2009р., взятий на облік в ДПІ м.Херсона як платник податків 30.06.09р. та зареєстрований як платник податку на додану вартість 09.07.09р..
В ході судового розгляду встановлено, що ДПІ не прийняло від позивача податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року, які надавались до ДПІ бухгалтером позивача, а також надходили до ДПІ від позивача по пошті. ДПІ також не внесла показники цих декларацій до електронній базі податкової звітності позивача.
Допитана в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що нею, як особою, що надає позивачу послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліку, особисто надавались у відділ прийому податкової звітності ДПІ у м.Херсоні декларації позивача з ПДВ за квітень, травень, червень 2010 року. Працівник вказаного відділу ДПІ, яку вона (ОСОБА_1) особисто не знає, відмовляла їй у прийнятті вказаних декларацій без будь-яких пояснень. У зв'язку з відмовою прийняти декларації, вони були направлені до ДПІ рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте ДПІ не прийняло їх до уваги та не внесла їх показники до електронній базі податкової звітності позивача. Відсутність в електронній базі податкової звітності позивача показників декларацій з ПДВ за квітень-червень 2010 року негативно впливає на позивача, оскільки з цих причин деякі контрагенти позивача відмовляються з ним співпрацювати.
Встановлені судом факти та наведені свідком обставини представником ДПІ не заперечувались.
Відповідно до пп.4.1.1., 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу.
Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Якщо службова (посадова) особа контролюючого органу порушує норми абзацу першого цього підпункту, платник податків зобов'язаний до закінчення граничного строку подання декларації надіслати таку декларацію поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якої долучається заява на ім'я керівника відповідного контролюючого органу, складена у довільній формі, із зазначенням прізвища службової (посадової) особи, яка відмовилася прийняти декларацію, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому декларація вважається поданою в момент її вручення пошті, а граничний десятиденний строк, встановлений для поштових відправлень підпунктом 4.1.7, не застосовується.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Фактів звернення ДПІ до позивача з письмовими пропозиціями надати нові податкові декларації з ПДВ за квітень-червень 2010р. у зв'язку з виявленими недоліками їх заповнення судом не встановлено і ДПІ на це не посилається.
Надані суду копії податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року свідчать про те, що вони заповнені із дотриманням порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 р. за № 250/2054.
Ці декларації мають всі обов'язкові реквізити, підписані керівником позивача та скріплені печаткою позивача.
Згідно п.4.3 вказаного Порядку податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Судом не встановлено підстав для невизнання поданих позивачем декларацій з ПДВ за квітень-червень 2010р. як податкової звітності, та для відмови у їх прийнятті.
Відповідно п.4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 р. № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер. Відмітки проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього. На примірнику, що подається до державної податкової інспекції, проставляється штамп "Конфіденційно" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). На примірнику, що залишається у платника, проставляється штамп "ОТРИМАНО" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій). Дані податкової звітності вносяться в електронні бази районного рівня до відповідних форм податкової звітності та періодів, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника "Терміни подання податкових документів" та Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб - підприємців, зі змінами та доповненнями, в тому числі доведеними листами ДПА України.
Таким чином, податкові декларації позивача з ПДВ за квітень-червень 2010р. повинні були бути прийняті відповідачем із вчиненням дій, визначених п.4.8 вищевказаних Методичних рекомендацій.
Відповідно до п.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Слід зазначити, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених у п.3 ст. 2 КАС України критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Враховуючи, що дії ДПІ по неприйняттю податкових декларацій позивача з ПДВ за квітень-червень 2010р. не відповідають законодавству, а також порушують права та інтереси позивача, звернення позивача до адміністративного суду з даним позовом є обґрунтованим і є підставою для судового захисту прав та інтересів позивача шляхом визнання таких дій ДПІ неправомірними та зобов'язання ДПІ прийняти вказані декларації позивача як податкову звітність та внести дані цих декларацій до електронної бази податкової звітності позивача.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Херсоні по неприйняттю податкових декларацій приватного підприємства «Комерційна фірма Пандора» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Херсоні прийняти податкові декларації приватного підприємства «Комерційна фірма Пандора» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року як податкову звітність та внести показники цих декларації до електронної бази податкової звітності приватного підприємства «Комерційна фірма Пандора».
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Комерційна фірма Пандора» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суду, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 серпня 2010 р..
Суддя Кравченко К.В.
кат. 2.11.17