73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"13" липня 2010 р.
11 год.30 хв.Справа № 2-а-836/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Козловій Н.О.,< Довідник >
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - Кахути О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області (далі - Бериславська РДА), управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації, начальника управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації Бондарчука Володимира Карповича про поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив: просив скасувати наказ в.о. начальника управління агропромислового розвитку Бериславської РДА від 31.08.2009 року № 36-к про звільнення ОСОБА_1, як незаконний, поновити його на посаді, стягнути середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі п'яти тисяч грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн., залишивши відповідачем по справі управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації (далі - відповідач, Управління).
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що працюючи в Управлінні з січня 2003 року, був звільнений із посади у зв'язку зі скороченням чисельності та зміни в штатному розписі на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Вважає звільнення за наведених підстав неправомірним, посилаючись на те, що скорочення саме тієї посади, на якій працював позивач відбулося необгрунтовано, без пропозиції щодо переведення на іншу роботу, без погодження з профспілковим комітетом та без врахування переважного права ОСОБА_1 на залишенні на роботі.
Обгрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивач зазначив, що у нього на утриманні хвора мати. Внаслідок незаконного звільнення він зазнав значних моральних страждань, які призвели до погіршення стану здоров'я та порушення нормальних життєвих зв'язків. Відсутність коштів для утримання сім'ї, неможливість влаштуватися на роботу в 49-річному віці при наявності безпідставних записів у трудовій книжці, спричинили вкрай пригнічений психологічний та фізіологічний стан ОСОБА_1, що в свою чергу, призвело до безсоння, неврологічних захворювань, звернень до лікаря за допомогою та часткової втрати спілкування з оточуючими з причини сорому щодо звільнення у такий спосіб.
Представники відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, пояснили, що скорочення штату в Управлінні відбулося не за ініціативи відповідача, а на виконання доручення голови Херсонської обласної державної адміністрації та розпорядження голови Бериславської РДА. Відповідач вважає, що при звільненні позивача Управлінням дотримано вимоги трудового законодавства, оскільки ОСОБА_1 попереджено за два місяці про наступне вивільнення, йому запропоновано переведення на іншу посаду до управління економіки Бериславської РДА, однак позивач відмовився від пропозиції, про що складено акт від 12.09.2009 року.
Крім того, у жовтні 2009 року відповідач отримав погодження профспілкового комітету щодо звільнення ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного.
На виконання доручення голови Херсонської обласної адміністрації від 14.05.2009 року № 66-д «Щодо внесення змін до штатної чисельності», головою Бериславської РДА прийнято розпорядження від 27.05.2009 року № 508 «Про внесення змін до штатних розписів управлінь районної державної адміністрації», відповідно до якого внесено зміни до штатних розписів управлінь економіки та агропромислового розвитку Бериславської РДА, а саме: виведено посаду головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку (далі - відділ організації виробництва Управління) та введено посаду головного спеціаліста управління економіки райдержадміністрації.
Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку скорочення чисельності або штату працівників.
Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При скороченні чисельності та штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці та з врахуванням інших критеріїв.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
Відповідно до штатного розпису управління агропромислового розвитку Бериславської РДА, діючого станом на 01.01.2009 року та на час внесення змін до штатної чисельності, у відділі організації виробництва Управління існувало три посади головних спеціалістів відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку, одну з яких займав ОСОБА_1, другу - ОСОБА_6, третя посада була вакантна.
У судовому засіданні встановлено, що у зв'язку з виведенням посади головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку, начальником Управління винесено наказ від 22.06.2009 року про попередження ОСОБА_1 про можливе його наступне звільнення у зв'язку із скороченням зазначеної посади. З даним наказом позивач ознайомлений особисто з відміткою про непогодження з таким рішенням відповідача.
Тобто наказ від 22.06.2009 року № 24-к «Про попередження працівника управління агропромислового розвитку РДА» був прийнятий тільки щодо попередження ОСОБА_1, що підтверджується також додатком до цього наказу, де у списку про попередження працівників значиться тільки прізвище ОСОБА_1
Суд відмічає порушення відповідачем вимог 49-2 КЗпП України щодо попередження працівників, оскільки у відділі організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку Бериславського РДА існували три посади головних спеціалістів, проте відповідач попередив про наступне вивільнення тільки позивача, всупереч вимогам зазначеної статті, якою встановлено обов'язкове попередження всіх працівників, які працюють на рівноцінних посадах, одна з яких підпадає під скорочення.
Разом з тим слід відмітити і той факт, що на час проведення скорочення штату працівників у відділі організації виробництва Управління існувала вакантна посада головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку.
У судовому засіданні представники відповідача, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 року № 1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу» (далі - Постанова № 1036) стверджували про те, що зазначеним нормативним актом заборонено заповнювати вакансії, які існували на 01.12.2008 року, а тому зазначена посада не могла бути скорочена і залишається не заповненою по сьогоднішній день.
Підпунктом 1 пункту 5 Постанови № 1036 встановлено, що з метою економного і раціонального використання бюджетних коштів органам виконавчої влади до кінця 2009 року припинити заповнення вакантних на 1 грудня 2008 року посад, крім посад керівників структурних підрозділів та їх заступників.
Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що при вирішенні питання щодо скорочення посади головного спеціаліста відділу організації виробництва Управління відповідач безпідставно вважав, що тимчасова заборона Кабінету Міністрів України заповнювати вакантні посади є підставою для залишення цієї посади при скороченні штату працівників, а відтак керівник Управління необгрунтовано скоротив посаду, на якій працював ОСОБА_1, який мав вищу освіту та рівень кваліфікації, що повністю відповідав займаній посаді.
Суд також відмічає порушення прав позивача в частині пропозиції ОСОБА_1 іншої посади. Як стверджуває відповідач, начальником Управління було запропоновано перевести позивача до управління економіки Бериславської РДА, проте ОСОБА_1 категорично відмовися від такої пропозиції, про що складено Акт від 12.06.2009 року (далі -Акт).
Позивач у судовому засіданні заперечував факт надходження від начальника Управління пропозицій щодо переведення його на іншу посаду та факт існування на час звільнення зазначеного Акту.
Суд не бере до уваги Акт від 12.06.2009 року, як доказ відмови позивача від пропозицій іншої посади, оскільки зі змісту даного акту не можна зрозуміти, яку саме посаду в управлінні економіки було запропоновано позивачу, а також ні зазначеним актом, ні жодним іншим документом не зафіксовано факт відмови позивача від запропонованої відповідачем посади.
Крім того, суд звертає увагу на той факт, що наказ про попередження ОСОБА_1 про можливе наступне звільнення у зв'язку із скороченням був винесений відповідачем 22.06.2009 року, а Акт складений 12.06.2009 року, тобто на 10 днів раніше від пропозиції переведення на іншу посаду.
Отже, відповідачем порушено вимоги статті 49-2 КЗпП, якою роботодавця зобов'язано одночасно з попередженням про вивільнення запропонувати працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві.
Висновок щодо порушення відповідачем статей 43 та 49-2 КЗпП України та Іструкції про порядок ведення трудових книжок працівників надано управлінням державної служби в Херсонській області. Зі змісту довідки, складеної за результатами перевірки управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації, проведеної управлінням держслужби з 25.09. по 30.09.2009 року вбачається, що за усним дорученням начальника Управління про можливе вивільнення було попереджено тільки ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що інша посада позивачу запропонована не була.
Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (стаття 43 КЗпП України).
Також ст. 252 КЗпП встановлені додаткові, крім передбачених ст. 43 цього Кодексу, гарантії при звільненні з ініціативи роботодавця для працівників підприємств, установ, організацій, обраних до профспілкових органів.
Згідно з ч. 3 ст. 252 КЗпП звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (зокрема структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об'єднання професійних спілок).
Стаття 252 КЗпП України безпосередньо пов'язує можливість звільнення працівника - члена виборного профспілкового органу, з ініціативи роботодавця лише із наявністю попередньої згоди на таке звільнення виборного органу, членом якого є такий працівник, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки.
Звільнення ОСОБА_1 відбулося 31.08.2009 року, згода профспілкового органу на таке звільнення відповідачем отримано 15.10.2009 року, тобто відповідачем порушено вимоги статті 43 КЗпП України щодо отримання попередньої згоди профспілкового органу на звільнення позивача.
Таким чином, відповідач, звільняючи позивача на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України, не запропонувавши працевлаштування на іншій посаді та не погодивши звільнення з профспілковим органом, допустив ряд порушень вимог діючого трудового законодавства, а тому суд приходить до висновку, що зазначені порушення є підставою для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на роботі.
Щодо позовних вимог про відкодування моральної шкоди слід зазначити наступне.
Із дослідженої в судовому засіданні трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до наказу Управління від 15.06.2009 року № 20-к позивач звільнений з посади головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку (запис № 32) без посилання на підставу звільнення. У цей же день - 15.06.2009 року, відповідно до цього ж наказу № 20-к позивача призначено на зазначену посаду (запис № 33). У зв'язку з помилкою записи № 32 та 33 вважати недійсним. Відповідно до наказу в.о. начальника Управління від 36-к від 25.08.2009 року № 36-к ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організації виробництва Управління згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України (запис № 32), який також вважати недійсним.
31.08.2009 року позивача звільнено з посади головного спеціаліста відділу організації виробництва Управління згідно з п.1 ст. 40 КЗпП України на підставі наказу від 31.08.2009 року № 36-к (запис № 32).
Однак, суд акцентує увагу на факті винесення відповідачем ще одного наказу від 15.06.2009 року № 20-к "Про виведення посади управління агропромислового розвитку РДА", відповідно до якого було виведено зі складу організаційної структури Управління посаду головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку.
Аналізуючи записи трудової книжки ОСОБА_1 та враховуючи обставини справи, зокрема, здійснення у трудовій запису про звільнення 15.06.2009 року, попередження про можливе вивільнення персонально тільки позивача, суд приходить до висновку, що у відповідача безпідставно та упереджено існував намір звільнити саме ОСОБА_1, без врахування рівня кваліфікації останнього та продуктивністю його праці. Наслідком таких дій відповідача стало зниження ділової репутації позивача, як державного службовця, що вплинуло на можливість працевлаштування у майбутньому, а також на емоційно-психологічний стан ОСОБА_1 Наведені вище записи у трудовій книжці також стали перешкодою для постановлення на облік у центрі зайнятості. Вкрай пригнічений стан та несправедливе звільнення призвели до нервових зривів, порушення сну та звернення ОСОБА_1 до лікаря-невролога. Всі зазначені факти значним чином змінили звичний ритм та порядок життя позивача, порушили його нормальні життєві зв'язки, для відновлення яких позивач повинен прикладати значні додаткові зусилля.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів
Статтею 23 Цивільного кодексу України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала.
З врахуванням вказаних позивачем та встановлених судом обставин, характеру спричиненої моральної шкоди позивачу, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 2500 грн.
Відповідно до ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) цей порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1). У відповідності до ч. 3 п. 2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках», до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно довідки Управління у червні 2009 року позивачу нараховано 1226, 44 грн., у липні - 1237,82 грн. Тобто, за два календарних місяці, що передували звільненню, позивачем отримано 2464, 26 грн. Суд не бере до уваги останній місяць роботи позивача - серпень 2009 року, оскільки ОСОБА_1 у серпні перебував на лікарняному, а відповідно до Порядку, не приймаються до уваги календарні місяці, які не були повністю відпрацьовані.
Отже, на протязі календарного року середньомісячна заробітна плата позивача складає 1231,95 грн. або 57,3 грн. на день. Час вимушеного прогулу ОСОБА_1 склав 10 місяців 9 днів ( з 01 вересня 2009 року по 13 липня 2010 року), а тому стягненню підлягає заробітна плата в сумі 12835,2 грн.
Оскільки, відповідно до ст. 235 КЗпП України підлягає відшкодуванню середній заробіток за час вимушеного прогулу або різниця в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, то отримана позивачем допомога по безробіттю в розмірі 6484,41 грн. (згідно довідки Бериславського районного центру зайнятості) повинна бути вирахувана при обчисленні заробітної плати за час вимушеного прогулу, а саме: 12835,2 грн. - 6484,41 грн.= 6350,79 грн.
Таким чином, стягненню підлягає заробітна плата в сумі 6350,79 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 1000 грн. за надання правової допомоги, що підтверджує квитанція від 10.03.2010 року про надання правової допомоги.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого спеціаліста в галузі права, який надає правову допомогу, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбаченої законом.
Розподіл судових витрат суд здійснює на підставі ст. 94 КАС України.
До набрання чинності таким законом граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу відповідно до пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" КАСУ встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27.04. 2006 року № 590.
Так, компенсація витрат на правову допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо вона сплачується суб'єктом владних повноважень, не повинна перевищувати 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за кожну годину роботи особи, яка надавала правову допомогу.
Враховуючи наведене, суд вважає обгрунтованим розмір понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., виходячи з нормативу, встановленого Постановою № 590, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати у відносинах публічної служби-у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 90, 94, 158-153,167, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 до управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації Херсонської області про скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.
Скасувати наказ в.о. начальника управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації від 31.08.2009 року № 36-к "Про звільнення ОСОБА_1"
Поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації з 31.08.2009 року.
Стягнути з управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації (74300, Херсонська область м. Берислав, вул. 1-го Травня, 223, р/р 35217001000575, ЄДРПОУ 00734570, МФО 852010, банк отримувач ГУДКУ) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 6350,79 (шість тисяч триста п'ятдесят грн. 79 коп.).
Стягнути з управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації (74300, Херсонська область м. Берислав, вул. 1-го Травня, 223, р/р 35217001000575, ЄДРПОУ 00734570, МФО 852010, банк отримувач ГУДКУ) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 моральну шкоду в сумі 2500 грн. (дві тисячі п'ятсот грн.)
Стягнути з управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації (74300, Херсонська область м. Берислав, вул. 1-го Травня, 223, р/р 35217001000575, ЄДРПОУ 00734570, МФО 852010, банк отримувач ГУДКУ) на користь ОСОБА_1, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн. (одна тисяча) грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу організації виробництва сільськогосподарської продукції, правового та інформаційного забезпечення, врегулювання відносин власності управління агропромислового розвитку Бериславської районної державної адміністрації з 31.08.2009 року та стягнення заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1231,95 грн. (одна тисяча двісті тридцять одна грн. 95 коп.)
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 липня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 3.3.6