73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"23" липня 2010 р.
12 год.30 хв.Справа № 2-а-840/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Кисильової О.Й.,
при секретарі: Козловій Н.О.,
за участю: представника позивача - Мельничука Д.М.,
представників відповідача - Сильчука В.І., Липчанської В.О., < Довідник > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське підприємство "Стріла" до Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області про визнання дій неправомірними,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонське підприємство "Стріла" (далі-позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просить визнати дії Інспекції неправомірними та зобов'язати відповідача утриматися від проведення перевірки ТОВ "ХП "Стріла" стосовно дотримання вимог законодавства про працю до закінчення дії мораторію до 01.01.2011 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, суду пояснив, що 09.02.2010 року ТОВ "Херсонське підприємство "Стріла" факсимільним зв'язком отримало повідомлення відповідача про проведення перевірки щодо дотримання вимог законодавства про працю 11.02.2010 року о 10:00 год. без зазначення в повідомленні періоду проведення перевірки та виду контрольного заходу.
Позивач вважає, що такі дії відповідача суперечать вимогам Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) щодо порядку проведення такого заходу контролю без наявності законних підстав.
Представник позивача зауважив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" встановлено до 1 січня 2011 року мораторій на здійснення заходу державного нагляду у сфері господарської діяльності органами державної влади, їх посадовими чи службовими особами, крім: проведення перевірок суб'єктів господарювання, діяльність яких віднесена до високого ступеню ризику. Оскільки позивач не відноситься до переліку суб'єктів господарювання, які проводять діяльність з високим ступенем ризику, а тому щодо нього тимчасово повинно бути припинено проведення планових перевірок.
Представники відповідача, заперечуючи проти позову, пояснили, що 05.02.2010 року Управлінням ДСБЕЗ УМВС України в Херсонській області відповідачу доручено провести перевірку Товариства щодо дотримання ним вимог законодавства про працю. Повідомлення про намір здійснити доручену перевірку 11.02.2010 року було надіслано позивачу факсом з метою забезпечення знаходження керівника підприємства за юридичною адресою та підготовки позивачем всіх необхідних документів для перевірки. Відповідач відмітив, що таке повідомлення не є обов'язковим.
Посилаючись на Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 року № 50 (далі - Положення № 50), відповідач стверджує, що Інспекція не є органом, який здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання, а тому має право на проведення перевірок роботодавців з питань дотримання законодавства про працю без попередження суб'єкта господарювання про проведення такої перевірки та право вимагати надання документів, необхідних для проведення перевірки.
Основним завданням відповідача є здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю у відповідності до вимог Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" та Конвенції № 81, якою передбачено право інспектора праці на безперешкодне проходження на підприємство (без оформлення посвідчення, направлення) для оперативного реагування на порушення законодавства про працю, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову належить відмовити у зв'язку із наступними обставинами.
Судом встановлено, що 09.02.2010 року державний інспектор праці Ліпчанська В.О. за допомогою факсимільного зв'язку повідомила Товариство про намір 11.02.2010 року о 10:00 год. здійснити перевірку позивача з питань дотримання ним законодавства про працю за період 2009 року.
11.02.2010 року ТОВ ХП "Стріла" відмовило відповідачу у допуску до проведення перевірки (лист від 11.02.2010 року № 03), посилаючись на порушення Інспекцією законодавства щодо здійснення заходів контролю. Зазначену відмову керівник Товариства Сотник В.Ю. особисто надав Інспекції 11.02.2010 року та у цей же день отримав під розпис повідомлення про проведення перевірки з питань дотримання законодавства про працю 15.02.2010 року о 10:00 год.
Підпунктом 1 п. 4 Положення № 50 встановлено, що Держнаглядпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення реалізації прав і гарантій працівників шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Посадові особи Держнаглядпраці (головні державні інспектори праці, їх заступники, державні інспектори праці) мають право безперешкодно в будь-який час без попереднього інформування з пред'явленням службового посвідчення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування адміністративні і виробничі приміщення роботодавців, робочі органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.п. 1 п. 6 Положення № 50).
Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині забезпечення прав і гарантій застрахованих осіб здійснюють Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальні державні інспекції праці АР Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, які діють на підставі Законів України "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" від 08.09.2004 р. № 1985-IV (далі - Конвенція № 81) та "Про ратифікацію Конвенції міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві" від 08.09.2004 р. № 1986-IV (далі - Конвенція № 129) шляхом проведення перевірок роботодавців та робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України (ч. 1 ст. 9 Конституції України).
Відповідно до ст.12 Конвенції № 81 та ст.16 Конвенції № 129, інспектори праці забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право:
а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції;
b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та
c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.
Слід відмітити, що відповідно до статті 3 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється на засадах дотримання умов міжнародних договорів України. Відповідно до закону України "Про дію міжнародних договорів на території України" ратифікація Конвенції надає її положенням сили національного закону.
Аналізуючи зазначені норми Конвенцій № 81, № 129, Положення № 50, суд вважає, що посадові особи Держнаглядпраці мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення відвідувати для перевірки додержання законодавства про працю адміністративні і виробничі приміщення роботодавців та вимагати від керівництва надання необхідних документів.
Відповідно до пп.1.4 п.1 Порядку проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводяться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 року № 72, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 червня 2003 року за № 432/7753 (надалі - Порядок № 72) перевірки, що проводяться посадовими особами Держнаглядпраці та ТДІП, поділяються на: планові та позапланові; за дорученням керівництва Держнаглядпраці та ТДІП, правоохоронних органів; за пропозиціями установ, організацій; за зверненнями громадян.
Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки було доручення Управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України в Херсонській області від 05.02.2010 року.
Позивач не заперечував факту отримання ним повідомлення про проведення перевірки 15.02.2010 року.
Таким чином, посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону № 877-V є необгрунтованим, а тому для визнання неправомірними дій Інспекції немає підстав.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України чи закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Частиною 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні" встановлено до 1 січня 2011 року мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо суб'єктів малого підприємництва, крім, зокрема, проведення перевірок суб'єктів малого підприємництва, господарська діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику, критерії визначення якого затверджено Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Суд не бере до уваги твердження позивача про встановлення до 01.01.2011 року мораторію на здійснення відповідачем заходів контролю, оскільки перевірка з питань дотримання законодавства про працю здійснюється відповідно до вимог КЗпП України, Законів України "Про оплату праці", "Про відпустки" та Конвенції № 81. Безпідставними є посилання позивача, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Закону № 877-V.
За таких обставин суд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог ТОВ ДП "Стріла", а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 158 -163, 167 КАС України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське підприємство "Стріла" до Територіальної державної інспекції праці у Херсонській області про визнання дій неправомірними.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 24.02.2010 року щодо заборони Територіальній державній інспекції праці у Херсонській області проводити перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонське підприємство "Стріла" з питань дотримання законодавства про працю до ухвалення рішення.
Постанову в частині скасування заходів забезпечення позову допустити до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28 липня 2010 р.
Суддя Кисильова О.Й.
кат. 2.10