454/3301/23
"08" серпня 2023 р. м. Сокаль
Суддя Сокальського районного суду Львівської області Фарина Л. Ю. розглянувши матеріали справи, які надійшли від начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , військовослужбовця, начальника другої прикордонної застави відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1
за ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
24.07.2023р. о 20.00год. на території тимчасового розташування ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ОСОБА_1 під час виконання військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння (нечітка мова, характерний запах з ротової порожнини, порушення координації рухів). Відповідно до висновку медичного огляду ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (0,91%). Такими діями, останній порушив вимоги статуту внутрішньої служби ЗСУ та вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП в умовах особливого періоду.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Пахар О.А. надав пояснення, що він 24.07.2023р. не виконував обов'язки військової служби, оскільки був відсторонений від виконання таких до завершення службового розслідування. Також, було порушено процедуру проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Порушник в судове засідання не прибув.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозиція ч.3 ст. 172-20 КУпАП визначає склад правопорушення: розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, - такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п'ятнадцяти до двохсот вісімдесяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від семи до десяти діб.
Як вбачається з протоколу 24.07.2023р. о 20.00год. на території тимчасового розташування ІНФОРМАЦІЯ_1 було виявлено ОСОБА_1 під час виконання військової служби з ознаками алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч.4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно наказу №1236/АГ від 26.07.2023р. «Про виконання службових обов'язків за посадою» встановлено, що у зв'язку із закінченням службового розслідування, призначеного наказом НОМЕР_1 прикордонного загону від 27.06.2023р. №1060-АГ «Про призначення службового розслідування» капітану ОСОБА_2 приступити до виконання службових обов'язків за посадою начальника другої прикордонної застави відділу прикордонної служби №1 з 26.07.2023р.
Таким чином, 24.07.2023р. не виконував жодних з обов'язків військово служби, оскільки був усунутий від виконання таких на час службового розслідування призначеного наказом №1060-АГ від 27.06.2023р. і лише 26.07.2023р. згідно наказу №1236/АГ від 26.07.2023р. приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Крім цього, Відповідно до п.1 Розділу Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України №329 від 23.10.2021р. уповноважена посадова особа складає протокол про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 172-10 - 172-20 КУпАП не пізніше 24 годин з моменту виявлення військовослужбовця (військовозобов'язаного), що вчинив військове адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається військовослужбовцю, який притягується до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи встановлено, що протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було складено 27.07.2023р., а інкриміноване останньому правопорушення мало місце 24.07.2023р., тобто більш ніж через 24 години з дня вчинення та виявлення правопорушення.
Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення.
Щодо факту перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час під час виконання ними обов'язків військової служби, то матеріали даної справи не містять на це належних і допустимих доказів.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008р., доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а саме факт вживання алкогольних напоїв та перебування у стані алкогольного сп'яніння під час виконання обов'язків військової служби, залишилася недоведеною в ході розгляду даної справи.
Із врахуванням зазначеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.38, 247, 283,284 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч.3 ст.173-20 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до Сокальського районного суду.
Суддя: Л. Ю. Фарина