Справа № 442/5238/23
Провадження №3/442/1993/2023
Іменем України
09 серпня 2023 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Медведик Л.О., розглянувши матеріали Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 за ст.185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №950384 від 11.06.2023 року, ОСОБА_1 , 11.06.2023 року о 19 год 35 хв в с.Дережичі, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, не виконав законного розпорядження поліцейських про припинення правопорушення, шарпав службовий автомобіль за ручку, поводив себе зухвало, відповідальність за що передбачена ст.185 КУпАП.
При розгляді справи ОСОБА_1 вину свою не визнав та суду пояснив, що того дня поліцейські зайшли на його подвір'я, силою витягнули його з автомобіля та запхали у свій службовий. Відвезли спочатку в лікарню на освідування, а потім у поліцію на 22 Січня. Вказували на те, що він був п'яний. Вилучили пневматичний пістолет і не віддали до сих пір, не зважаючи на подану скаргу, відповідь на яку представив суду. Вину свою категорично заперечує.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши матеріали справи, суд приймає до уваги наступне.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Натомість, відео контактування поліції з особою не представлено. Рапорту про обставини подій того дня - також. Відтак, зважаючи на конституційну норму про недоторканість житла, суд не має жодних доказів по справі, які б підтверджували вину ОСОБА_1 .
Суд оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю не вбачає в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя __________ Медведик Л.О.