14.08.2023
Справа № 331/1298/23
Провадження № 1-кп/331/340/2023
«14» серпня 2023 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
представника потерпілої -
адвоката ОСОБА_6
представника володільця майна -
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082050002029 від 19.11.2022 року відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
В провадженні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082050002029 від 19.11.2022 року відносно ОСОБА_4 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , звернувся до суду з письмовим клопотанням про часткове скасування арешту автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить останній на праві власності. В обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.11.2022 року задоволено клопотання слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області та накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 . Підставою для звернення слідчого з вказаним клопотанням було вчинення водієм ОСОБА_4 на вищевказаному автомобілі дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої потерпіла ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження. Автомобіль було тимчасово вилучено 19.11.2022 року в ході огляду місця події. На даний час обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 перебуває в провадженні суду, досудове розслідування завершено, проведено всі необхідні експертизи та отримані висновки експерта, всі докази зібрані, тобто досягнута мета накладення арешту на вказаний автомобіль. З огляду на викладене вважає, що в подальшому застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, тому просить скасувати частково арешт, накладений на автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 в частині заборони власнику ОСОБА_8 розпоряджатися, користуватися, без права на відчуження вказаним автомобілем, який передати ОСОБА_8 на відповідальне зберігання.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 підтримав подане ним клопотання за викладеними вище мотивами та обґрунтуванням, просив його задовольнити.
Прокурор просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на те, що постановою слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області від 19.11.2022 року вказаний автомобіль визнано речовим доказом, оскільки відповідно до протоколу огляду місця події від 19.11.2022 року встановлено, що на вказаному транспортному засобі наявні слідоутворюючі об'єкти дорожньо-транспортної пригоди, а саме пошкодження лобового скла та капоту. Вказаний автомобіль є предметом вчинення кримінального правопорушення, внаслідок чого потерпіла отримала тілесні ушкодження. Питання про вирішення долі речових доказів вирішується судом в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення. На даний час по вказаному кримінальному провадженню проведено підготовче судове засідання, тому на переконання прокурора, відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 вказане клопотання просили задовольнити.
Заслухавши дане клопотання, з'ясувавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали провадження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до другого абзацу ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Матеріалами вказаного кримінального провадження встановлено, що ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2022 року (провадження № 1-кс/334/1723/22) задоволено клопотання слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 та накладено арешт на автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування накладення арешту на вказаний транспортний засіб, згідно вищевказаної ухвали слідчого судді,зазначено, що він зберіг на собі сліди ДТП, у зв'язку з чим забезпечення його збереження в тому ж вигляді, в якому він перебував після дорожньо-транспортної пригоди, являється одним із способів встановлення доказів у кримінальному провадженні. Метою накладення арешту на вказаний транспортний засіб є забезпечення збереження речових доказів, недопущення його знищення або відчуження із забороною розпоряджатись та користуватись ним.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому зазначеним Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
При постановленні ухвали про накладення арешту слідчим суддею встановлено, що арешт необхідний з метою забезпечення речових доказів, та вилучене майно підпадає під визначення ст. 98 КПК України.
Постановою слідчого СВ ЗРУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 від 19.11.2022 року, автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано речовим доказом, який переданий на зберігання на територію спеціального майданчика вилучених транспортних засобів ЗРУП, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пров. Кузнечний, буд. 11.
З урахуванням наведеного, є підстави обґрунтовано вважати, що вилучене майно відповідає критеріям речового доказу, закріпленим у ст. 98 КПК України.
Таким чином суд дійшов висновку, що представником володільця майна на даній стадії кримінального провадження, в силу принципу змагальності сторін, не доведено, що у застосуванні арешту майна відпала потреба, з огляду на що накладений арешт не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 про часткове скасування арешту майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1