308/5064/19
17.05.2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Бенца К.К.,
при секретарі Пассер М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород подання головного державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області за погодженням начальника Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області А.С. Плиска про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
До Ужгородського міськрайонного суду звернувся головний державний виконавець Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області з поданням за погодженням начальника Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області А.С. Плиска про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Подання обгрунтоване тим, що в провадженні Ужгородського РВ ДВС знаходиться виконавче провадження АСВП № 54471269 від 29.08.2017 з примусового виконання виконавчого листа № 155/1549/16-ц виданого 06.06.2017 року Горіховським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі по 700,00 грн., починаючи з 03.11.2016 до досягнення дитиною повноліття.
З посиланням на те, що державним виконавцем вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення суду, здійснена перевірка майнового стану боржника, проведені всі виконавчі дії щодо розшуку майна боржника ОСОБА_1 , за місцем реєстрації останній не проживає, фактичне місце проживання боржника встановити неможливо, просить винести ухвалу про розшук боржника ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 судове засідання державний виконавець не з'явився, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до висновку, що дане подання є необґрунтованим і таким, що не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із змісту подання, на примусовому виконанні в Ужгородському районному відділі ДВС ГТУЮ у Закарпатській області знаходиться виконавче провадження АСВП № 54471269 від 29.08.2017 з примусового виконання виконавчого листа № 155/1549/16-ц виданого 06.06.2017 року Горохівським районним судом Волинської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі по 700,00 грн., починаючи з 03.11.2016 до досягнення дитиною повноліття .
Встановлено, що постановою державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області від 29 серпня 2017 року було відкрито виконавче провадження ВП № 54471269 , в якій адреса боржника ОСОБА_1 зазначена : Ужгородський р-н, с. Вовкове .
Вищевказана постанова направлялась за адресою божника, однак конверт повернувся з відміткою «адресат не проживає».
Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 76ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частиною 1 статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно зі статтею 80ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Вирішуючи подання державного виконавця по суті, суд виходить з наступного.
За положеннями ч. 1 ст. 438 ЦПК України розшук боржника або дитини, привід боржника оголошуються за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцезнаходженням їхнього майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.
Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець має вжити заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи.
Відповідно ч. 2 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
Підставою для розшуку боржника державним виконавцем зазначено відсутність відомостей про точне місце проживання боржника, а також відсутність відомостей про його рухоме та нерухоме майно.
Вказував, що при виході за адресою боржника, вказаною стягувачем у заяві, а саме: Ужгородський р-н, с. Вовкове , державним виконавцем встановлено, що боржник за вказаною адресою фактично не проживає, точне місце його проживання невідоме.
Отже, звернення державного виконавця до суду із поданням про розшук боржника повинно бути підтверджене відповідними документами, що обґрунтовують наявність невиконаного виконавчого провадження з вини боржника та безрезультатність виконавчих дій по виявленню місця знаходження боржника.
Виходячи з викладеного, суд заявлене подання вважає передчасним, оскільки, останнє не містить жодних доказів отримання боржником постанови державного виконавця про відкриття вказаного виконавчого провадження, а також викликів боржника до державного виконавця, як на підтвердження обізнаності ОСОБА_1 про наявність виконавчого провадження та злісного ухилення боржника від зобов'язань за вказаним виконавчим листом , оскільки надана постанова про відкриття виконавчого провадження не є належним та допустимим доказом у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні відомості про ухилення боржника від сплати аліментів, про привід боржника, відсутні докази, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, також державним виконавцем не надано доказів здійснення запитів до органів: державної реєстраційної служби України, банків, державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, державної казначейської служби України, державного агентства земельних ресурсів, нотаріату, Державної прикордонної служби України тощо.
Акт державного виконавця від 24 квітня 2019 року, про відсутність боржника за адресою: АДРЕСА_1 , не може бути єдиною підставою для оголошення розшуку.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що виконавець не подав до суду достатніх і достовірних доказів про відсутність відомостей щодо місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також доказів, які підтверджували б вичерпність заходів, вжитих державним виконавцем щодо встановлення місця знаходження боржника, хоча це є його обов'язком, що може призвести до безпідставного оголошення розшуку боржника, чим будуть порушені його права.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що в задоволенні подання про оголошення розшуку боржника слід відмовити.
Разом з цим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні подання про оголошення у розшук боржника не перешкоджає повторному зверненню державного виконавця до суду з аналогічним поданням у випадку доведеності ним необхідності оголошення останнього у розшук.
Керуючись ст. ст. 18, 36 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 77, 80, 353, 438 ЦПК України, суд
В задоволенні подання головного державного виконавця Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області за погодженням начальника Ужгородського районного відділу ДВС ГТУЮ у Закарпатській області А.С. Плиска про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеяційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги, яка подається протягом 15-ти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца