Номер справи 220/815/23
Номер провадження 3/220/370/23
11 серпня 2023 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Суддя Великоновосілківського районного суду Донецької області Дурач О.А. за участю секретаря судового засідання Сербіної І.В., розглянувши матеріали, що надійшли від Маріупольської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та від Прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Енергодар Запорізької області, громадянина України, одруженого, військовослужбовця сержант військової частини НОМЕР_1 начальника інженерно-позиційної групи відділення інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 швидкого реагування, до адміністративної відповідальності не притягався, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-19, ч. 2 ст. 172-15, ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.07.2023 р., 18.07.2023 року близько 11:30 год. сержант ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою перебуваючи в місті тимчасової дислокації військово частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 швидкого реагування, яка розташована в с. Костянтинопіль Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області вжив алкогольні напої, а саме горілку, що підтверджується протоколом про вчинення адміністративного правопорушення ЧЦП № 281537 та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Враховуючи викладене, сержанту ОСОБА_1 інкримінується вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 281537 від 19.07.2023 року, ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем, 18.07.2023 р. о 14-30 год., перебуваючи на території тимчасового розташування підрозділу ПКШР 105, знаходився у стані алкогольного сп'яніння, в умовах дії особливого періоду воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КпАП України.
18.07.2023 року близько 13:30 год. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи в місті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 швидкого реагування, яка розташована в с. Костянтинопіль Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області порушив правила поводження із боєприпасами, а саме допустив втрату одного магазину до АК-74 та 30 набоїв калібру 5,45 мм ПС серії 270/84. Тобто вчинив порушення правил поводження із боєприпасами вчинені в умовах особливого періоду, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 , який був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, згідно поданої ним заяви 10.08.2023 р., не з'явився. У вказаній заяві просив провести розгляд справи без його участі. Також, до протоколів про адміністративне правопорушення додані пояснення та заява ОСОБА_1 про визнання своєї вини.
Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, судом фактично встановлено.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 17.03.2014 року і по теперішній час на території України діють умови особливого періоду.
Стаття 1 Закону України «Про оборону України» розкриває поняття терміну «особливий період», - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01.11.1950р., рішенням Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
При цьому, за вимогами ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 254 КУпАП найважливішим джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення, який повинен містити ознаки правопорушення, передбаченого КУпАП.
Щодо епізоду за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП
Ст. 172-20 ч. 1 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення, по-перше, розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, по-друге, за появу таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-третє, за виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, по-четверте, за відмову таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідальність за ч. 3 цієї статті настає за умови вчинення цих дій, якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 2, 3, 6, 9 ст. 266-1 КУпАП, огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. Під час проведення огляду військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, доданих до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вбачається, що він складений офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 , старшим лейтенантом ОСОБА_2 , та докази на підтвердження його повноважень на проведення оглядів та складання актів огляду, які би могли бути надані начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, суду не направлено. Крім того, даний акт не містить дати його складання.
Враховуючи наведене, на підставі ч. 9 ст. 266-1 КУпАП, суд вважає недопустимим доказом перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 281537 від 19.07.2023 року, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (без дати), відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст.62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 р., Першого протоколу та протоколів 2,4,7 та 11 до Конвенції». Положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, суд прийшов до висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, оскільки вказане не підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами.
Щодо епізоду за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП
Диспозиція ст. 172-15 КУпАП визначає склад правопорушення: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачено діяння визначене в ч. 1 цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду.
В примітках до статті 172-13 КУпАП наведено поняття "військові службові особи", під якими розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
До матеріалів справи долучено витяг з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону 116-ОС від 14.02.2023 року, з якого вбачається, що солдат ОСОБА_1 призначений інспектором прикордонної служби 1 категорії - начальником інженерно-позиційної групи відділення інженерного забезпечення прикордонної комендатури швидкого реагування.
Отже солдат ОСОБА_1 є військовим начальником та відноситься до військових службових осіб в розумінні приписів ст. 173-13 КУпАП, і відповідно є суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 172-15 КУпАП.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21.07.2023 р., ОСОБА_1 інкримінується вживання алкогольних напоїв 18.07.2023 року близько 11:30 год., в місті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 швидкого реагування, натомість не розкрито об'єктивну сторону даного правопорушення, не вказано, які службові обов'язки не виконав ОСОБА_1 , які суспільно-небезпечні наслідки настали внаслідок такої поведінки. Отже, вказане викликає обґрунтовані сумніви у наявності в діях особи складу даного адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, вищезазначені положення ст.. 62 Конституції України, ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, суд прийшов до висновку, про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки вказане не підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами.
Відповідно до положень п.1 ст.247 КпАП обставинами, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП необхідно закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України.
Щодо епізоду за ч. 2 ст. 172-19 КУпАП
Ч. 1 ст. 172-19 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил поводження із зброєю, а також боєприпасами, вибуховими, іншими речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення, а також з радіоактивними матеріалами -
Ч. 2 даної правової норми, яка інкримінується ОСОБА_1 передбачає відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Основний безпосередній об'єкт правопорушення - порядок експлуатації військової техніки (частиною якого є порядок поводження з речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення).
Предметом правопорушення є зброя, бойові припаси, вибухові, радіоактивні та інші речовини і предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення.
Відповідно до п. 11 розділу 2 частини 2 Інструкції про службу в прикордонних нарядів ДПС України, затвердженої наказом МВС України 19.10.2015 № 1261, прикордонним нарядам забороняється залишати без нагляду, передавати іншим особам зброю та предмети екіпіровки
Військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.
Відповідно до п.п. 1.14, 10.2 Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України», затвердженої наказом Міністра оборони України від 29 червня 2005 року №359, військовослужбовцям заборонено залишати стрілецьку зброю та боєприпаси без нагляду, а отриману стрілецьку зброю та боєприпаси повинні постійно тримати при собі.
Як вбачається з доданої до протоколу про адміністративне правопорушення Книги видачі зброї та боєприпасів, розпочатої 13.02.2023 р., 21.06.2023 р. ОСОБА_1 виданий магазин до АК-74 у кількості 4 штук, повернуто 18.07.2023 р. у кількості 3 штуки; 06.07.2023 р. видано набої калібру 5,45 мм ПС у кількості 360 штук, повернуто 18.07.2023 р. у кількості 330 штук.
Згідно пояснень свідків ОСОБА_3 (начальник відділення забезпечення) та ОСОБА_4 (начальник відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення) від 18.07.2023 р., під час проведеної перевірки, 18.07.2023 р. було виявлено відсутність у ОСОБА_1 вказаного військового майна.
У поясненнях, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не заперечує вказані обставини.
Таким чином, суд прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, оскільки таке підтверджується належними, допустимими та достатніми доказами (протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків, самої особи, кА притягається до адміністративної відповідальності, даними Книги видачі зброї). Вказані доказі не викликають сумнівів суду у їх достовірності, оскільки вони чітко відображають хронологію подій, узгоджуються між собою в їх логічному та системному взаємозв'язку.
Судом встановлено, що 18.07.2023 року близько 13:30 год. сержант ОСОБА_1 , перебуваючи в місті тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 швидкого реагування, яка розташована в с. Костянтинопіль Великоновосілківської селищної громада Волноваського району Донецької області порушив правила поводження із боєприпасами, а саме допустив втрату одного магазину до АК-74 та 30 набоїв калібру 5,45 мм ПС серії 270/84.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-19 КпАП України, а саме порушення правил поводження із боєприпасами, вчинені в умовах особливого періоду, - в умовах особливого періоду.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення за правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вирішуючи питання щодо міри адміністративного стягнення, яке необхідно призначити ОСОБА_1 , враховуючи особу правопорушника, який характеризується посередньо (службова характеристика від 18.07.2023 р.), до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався, є одруженим, проходить військову службу, враховуючи ступінь вини ОСОБА_1 у скоєному ним адміністративному правопорушенні, яка доведена матеріалами справи, а також враховуючи обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, яким є визнання своєї вини порушником у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суд прийшов до висновку про необхідність піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у межах санкції ч. 2 ст. 172-19 КУпАП у вигляді штрафу, саме ця міра покарання буде достатньою для виправлення порушника та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Керуючись ст.ст. 33, 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, 283, ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-19, ч. 2 ст. 172-15 КпАП України, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-19 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.. на розрахунковий рахунок UA158999980313090106000005662, код класифікації доходів бюджету-21081100,МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785, отримувач коштів Донецьке ГУК/Великоновос. СТГ/21081100, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ)-02895834.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави на розрахунковий рахунок - UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, МФО-899998, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код суду (ЄДРПОУ) -02895834, судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя: О.А. Дурач