Дата документу 13.08.2023
Справа № 334/6794/23
Провадження № 1-кс/334/2308/23
13 серпня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у судовому засіданні у залі Ленінського райсуду м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середню освіту, не має на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого стрільця 1 відділення 1 взводу 2 роти 415 окремого штурмового батальйону, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України
До Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Клопотання погоджено прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 .
Обґрунтовуючи своє клопотання, слідчий зазначав, що 11 серпня 2023 року, приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_6 перебуваючи за місцем проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту зі своїм братом ОСОБА_7 у ОСОБА_6 виник умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 .
З метою реалізації раптово виниклого злочинного умислу, свідомо бажаючи настання наслідків у вигляді смерті ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті брата та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 взяв наявний на кухні предмет, схожий на кухонний ніж, та наніс ним не менше одного удару в область передньої правої частини грудної клітини ОСОБА_7 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді одиночного проникаючого сліпого колото-різаного поранення грудної клітини з ушкодженням правої легені, що ускладнилось масивною крововтратою, від якого ОСОБА_7 помер на місці події.
Таким чином, встановлена наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
11.08.2023 року ОСОБА_6 затримано у порядку ст.208 КПК України.
12.08.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 11.08.2023, яким зафіксовано обстановку та вилучено речові докази, серед яких є предмет, схожий на кухонний ніж, на який ОСОБА_6 , начебто, вказує як на знаряддя вчиненого злочину; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; лікарським свідоцтвом про смерть № 4822 від 12 серпня 2023 року.
У зв'язку з чим, орган досудового слідства приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за наявністю ризику, передбаченого п.1, п.3, п.4, п.5 ч.1 ст. 177 УПК України.
Слідчий та прокурор у судовому засіданні підтримали клопотання про застосування саме такого запобіжного заходу, з підстав вказаних у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_6 просив не застосовувати до нього найсуворіший запобіжний захід. Стосовно події, яка відбулась 11.08.2023 року він погано пам'ятає, оскільки має контузію.
Також, підозрюваний запевнив суд, що він не має наміру ухилятися від слідства та суду.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просив суд не застосовувати найсуворіший запобіжний захід, а обрати більш м'який запобіжний захід, зокрема домашній арешт.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення слідчого та прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступні обставини та прийшов до наступних висновків щодо наявності підстав для задоволення заявленого клопотання з наступних підстав:
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023082050001639 від 11.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. 12.08.2023 року повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст.178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно матеріалів клопотання, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочин), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Тобто із зазначеного рішення Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений вст.183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі Мюррей проти Сполученого Королівства (п.55 рішення) факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ за скаргою «Феррарі-Браво проти Італії».
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність вищевказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав:
- при обранні особистого зобов'язання, на підозрюваного покладаються певні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, які на думку слідства будуть не достатні для його контролю та не зможуть забезпечити реальне запобігання спробам вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
-домашній арешт - не можливо застосувати, оскільки підозрюваний є військовослужбовцем ЗСУ та запобіжний захід у виді домашнього арешту перешкоджатиме останньому виконувати обов'язки з військової служби;
-осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання ОСОБА_6 своїх процесуальних обов'язків в якості підозрюваного, досудовим розслідуванням не встановлено, що унеможливлює застосування до останнього запобіжного заходу у виді особистої поруки.
Тому, застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, відповідає нормам національного та міжнародного законодавства.
Крім того, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ч. 4 ст. 183 КПК України, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який вчинений із застосуванням насильства та який спричинив загибель людини.
Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою до розгляду кримінального провадження в суді.
Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри та доведеність ризиків, передбачених ст..177 КПК України не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, тому при ухваленні рішення, слідчий суддя не брав до дані доводи уваги.
Наведені ОСОБА_6 та його захисником підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу не доведені суду.
Отже, суду не надано жодного переконливого доказу на спростування доводів сторони обвинувачення, а звідси клопотання слідчого про обрання підозрюваному, запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкість з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Запорізького РУП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто з 11 серпня 2023 року (дня затримання) до 10 жовтня 2023 року включно без визначення розміру застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1