ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5448/23
провадження № 2-а/753/45/23
19 липня 2023 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Кулика С.В., за участю секретаря судового засідання Скобіоли О.П., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Калько Д.О., представника відповідача Бобошко О.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом адвоката Калько Дмитра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Гаркуша Микола Миколайович про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Дарницького районного суду м. Києва звернувся адвокат Калько Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Гаршкуша М.М., про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що постановою інспектора УПП в м. Києві Гаркуши М.М., серія ЕАС № 6684054 від 15.03.2023 року ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП. З вищевказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною. Зазначив, що підставою зупинки, зі слів інспектора став той факт, що позивач начебто розмовляв по телефону за кермом, однак з зазначеним доводами не згоден, вказав, що 15.03.2023 року о 15:20 год., він рухався на транспортному засобі по вул. Дніпропетровська набережна, в районі станції метро Осокорки, в сторону Південного мосту. В зазначений час почалась повітряна тривога, Південний міст було перекрито, утворився щільний потік транспортних засобів, позивач зупинився в транспортному потоці перед блокпостом та прийняв рішення змінити маршрут та поїхати через вул. М. Бажана, для цього взяв свій телефон, щоб прокласти маршрут через навігатор. Окремо зазначив, що під час розгляду інспектором справи про адміністративне правопорушення було порушено процедуру розгляду, зокрема не було розглянуто усне клопотання позивача про необхідність отримання правничої допомоги, та не було надано доказів вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, крім того вказана постанова не містить посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснення фіксацію правопорушення. Також зазначив, що в постанові про вчинення адміністративного правопорушення невірно зазначено місце скоєння адмінправопорушення. Тому просив, суд постанову серії ЕАС № 6684054 від 15.03.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , скасувати а провадження у справі закрити.
Ухвалою Дарницького районного суду від 12.05.2023 року відкрито провадження у справі, у порядку спрощеного позовного провадження, визначено строк для відповідача для подання відзиву на позов.
Від відповідача надійшов відзив відповідно до якого зазначено, що з постанови вбачається, що позивач рухався на транспортному засобі «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1 , за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Дніпровська та під час руху користувався засобом зв'язку тримаючи його в руці, чим порушив п. 2.9 д правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність, згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, внаслідок чого інспектором було винесено постанову, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього штрафу в сумі 510 грн. Твердження позивача, що він не використовував мобільний телефон під час руху - є хибним, оскільки під час спілкуванні з інспектором позивач визнав факт спілкування по мобільному телефону, що підтверджується відеозаписом. Щодо зазначення невірної адреси в постанові вказав, що під час несення служби поліцейські користуються електронними пристроями - планшетами та під час винесення постанов про адміністративні правопорушення адреса встановлюється автоматично за допомогою функції GPS. Така механічна описка не впливає на суть вчиненого правопорушення та його кваліфікації, та не є підставою для задоволення позовних вимог. Такого ж висновку дійшов Київський апеляційний адміністративний суд у своєму рішенні 754/4807/17 від 30.10.2017. Щодо доводів позивача про порушення інспектором порядку розгляду справи, щодо забезпечення можливості скористатися юридичною допомогою зазначив, що відповідно до вимог КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Крім того зазначив, що інспектор в ході розгляду справи не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі. З урахуванням викладеного просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача надійшла відповідь на відзив відповідно до якого зазначено, що правомірність постанови має ґрунтуватись на тому, що факт правопорушення є доведеним і при її ухваленні процедура була дотримана. При цьому, сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Крім того зазначено, що інспектор, розглядаючи справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення жодним чином не відреагував та не надав належних та допустимих доказів по даній справі, що прямо вказує на порушення процедури розгляду. Крім того інспектор УПП у м. Києві Гаркуша М.М., не забезпечив реальної можливості скористатись правничою допомогою, тим самим порушив право позивача на правову допомогу, що передбачено нормами чинного законодавства.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі наполягав на їх задоволенні. Окремо зазначив, що дійсно користувався мобільним телефон за для пошуку укриття, оскільки в місті Києві в цей час була оголошена повітряна тривога, під час користування мобільним телефоном транспортний засіб був в нерухомому стані, оскільки працівниками поліції було перекрито рух. зазначив, що інспектор УПП в м. Києві Гаркуша М.М., ігноруючи повітряну тривогу безпідставно здійснював розгляд справи, наражаючи на небезпеку позивача та його неповнолітню доньку, яка знаходилась в транспортному засобі. Окремо вказав, що під час розгляду справи інспектором було порушено процедуру розгляду, зокрема не було прийнято пояснення позивача.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зазначив, що інспектором було здійснено зупинку транспортного засобу, під час повітряної тривоги, чим останній наражав на небезпеку позивача, крім того зазначив, що відповідно до практики Верховного суду не може бути безперечним доказом визнання вчинення адміністративного правопорушення особою яка притягається до адміністративної відповідальності. Також просив суд вийти за межі позовних вимог, визнати неправомірними дії інспектора, щодо зупинки позивача в невстановленому місці з порушенням правил дорожнього руху під час повітряної тривоги
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що інспектор діяв в межах своїх повноважень при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. Крім того зазначив, що позивач як під час спілкування з інспектором так і у позовні заяві не заперечує факту користування мобільним телефоном.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою ЕАС № 6684054 від 15.03.2023 року ОСОБА_1 , було про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн. Відповідно до постанови 15.03.2023 року об 15:40 год., в м. Київ по вул. Набережна Дніпровська 29, водій ОСОБА_1 , під час руху транспортного засобу користувався засобами зв'язку тримаючи його в руках, чим порушив п. 2. 9 ПДР України.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
16.03.2023 року позивачем на ім'я начальника УПП у м. Києві було подано скаргу на постанову ЕАС № 6684054.
Відповідно до відповіді з УПП у м. Києві від 27.03.2023 року, вбачається, що зазначену скаргу було розглянуто, у ході перевірки, фактів порушення вимог чинного законодавства під час виявлення та документування правопорушення зі сторони працівників поліції не виявлено, тому постанову про адміністративне правопорушення серія ЕАС № 6684054 залишено без змін.
Враховуючи наведене, суд вважає, що процесуальний строк звернення із позовом про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивачем пропущений з поважних причин, а тому підлягає поновленню.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Диспозиція ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність зокрема за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання)
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про Національну поліцію"поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.
Верховний Суд у своїй постанові від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17 вказав, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень. Така позиція суду ґрунтується також на правовому висновку, які зробив Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №23-рп/2010 від 22.12.2010.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису на який сторона відповідача посилається як на доказ законності винесеної інспектором постанови, вбачається, що вказаний відеозапис не містить факту вчинення ОСОБА_1 , інкримінуємого правопорушення, крім того на відеозапису відсутній факт керування позивачем транспортного засобу.
Постанова про адміністративне правопорушення, складена відповідачем, не може оцінюватися судом в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України у якості належних і допустимих доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки заперечується позивачем, а інші докази, які б його обґрунтовували, в матеріалах справи відсутні.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному судочинстві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, є недоведеним та безпідставним, а тому постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що справа була розглянута відповідачем під час оголошеної повітряної тривоги по близу стратегічного об'єкту, відповідач в межах своєї компетенції мав можливість перенести розгляд справи на інший час та/або дату, не наражаючи позивача та присутніх разом з ним в автомобілі осіб на небезпеку.
Вимоги представника позивача, щодо виходу за межі позовних вимог задоволенню не підлягають, оскільки належним чином не обґрунтовані.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 242, 286 КАС України, ст. 276, 280, 293 КУпАП, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із позовною заявою про скасування постанови серії ЕАС № 6684054 від 15.03.2023 року.
Позов адвоката Калько Дмитра Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві Гаркуша Микола Миколайович про визнання протиправним та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6684054 від 15.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір в сумі 536 грн. 80 коп.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлено 24.07.2023 року
Суддя С.В. Кулик