Справа № 320/879/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
20 червня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О.,
за участю секретаря Бринюк Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної служби Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної служби Національної поліції України (далі - відповідач, ДПП НПУ), в якому просив суд:
- визнати та скасувати наказ відповідача від 29.12.2022р. №684 "Про застосування до поліцейських БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП дисциплінарних стягнень" в частині накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 02.01.2023р. №5 о/с "По особовому складу" в частині звільнення сержанта поліції ОСОБА_1 (0131172), інспектора взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль зі служби в поліції;
- поновити ОСОБА_1 (0131172) на службі в поліції та навчанні в батальйоні патрульної поліції в м. Бориспіль зі званням сержант поліції;
- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток починаючи з дати звільнення 02.01.2023р. по дату прийняття рішення, виходячи з середньоденного заробітку в розмірі 2640,44 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в яких, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.315, п.п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03.10.2022р. №1271о/с призначено по управлінню патрульної поліції у Київській області сержанта поліції ОСОБА_1 інспектором взводу №1 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль, звільнивши з посади поліцейського взводу №2 роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області.
Наказом ДПП НПУ від 29.12.2022р. №684 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з поліції за порушення службової дисципліни.
Наказом ДПП НПУ від 02.01.2023р. №5 о/с вказане дисциплінарне стягнення було реалізовано та звільнено сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Не погоджуючись з наказами відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним та обґрунтованим.
За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку колегія суддів враховує наступне.
Законом України «Про національну поліцію» (далі - Закон) визначені правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
За приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону визначено поняття основних обов'язків поліцейського, згідно яких поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина 2 статті 19 Закону).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно - правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського:
1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту визначено, що на поліцейських можуть застосовуватися такі дисциплінарні стягнення: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Відповідно до пункту 1 розділу І Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов'язків поліцейський, серед іншого, повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «;Про запобігання корупції» та іншими актами законодавства України; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно з пунктами 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом ДПП НПУ від 02.01.2023р. №5 о/с звільнено сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі ст. 77 ч. 1 п. 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) Закону України «Про Національну поліцію».
Колегія суддів зауважує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.
Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.
Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.
Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.
Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.
Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 02.06.2021 у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 у справі №420/4977/20, у постанові від 12.07.2023 у справі №200/3459/22
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, підставою для звільнення позивача стали наступні обставини.
05.12.2022 заступник начальника управління начальник ВМАЗ УПП у Київській області ДПП підполковник поліції Павло Чудо склав та направив доповідну записку начальнику УПП у Київській області ДПП майору поліції Іллі Єнакієву «Про можливе порушення службової дисципліни окремими працівниками БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП», в якій просив призначити службове розслідування за фактом можливого порушення, зокрема сержантом поліції ОСОБА_1 , службової дисципліни.
Наказом начальника УПП у Київській області ДПП майора поліції Іллі Єнакієва від 05.12.2022 №278 призначене службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію.
Відповідно до висновку службового розслідування від 19.12.2022, дисциплінарною комісією на підставі зібраних матеріалів встановлено, що 30.11.2022 перебуваючи на вихідному дні, інспектор взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старший лейтенант ОСОБА_3 , інспектор взводу №1 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капрал поліції ОСОБА_8, інспектор взводу №2 роти №2 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП молодший лейтенант поліції ОСОБА_5 , після вживання алкогольних напоїв, порушуючи комендантську годину, вчинили бійку з гр. ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, в ході проведення службового розслідування, було встановлено наступне.
01.12.2022 до відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Київській області ДПП з БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП надійшла заява ОСОБА_7 за вх. БПП від 01.12.2022р. №Б-367, яка була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) від 01.12.2022р. №323, на можливі неправомірні дії окремих працівників БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП.
У заяві ОСОБА_7 зазначила, що 30.11.2022 її приватну лазню (місцезнаходження: АДРЕСА_2) відвідували працівники поліції. Замовником лазні був ОСОБА_3 . Компанія складалась з 8 чоловіків та однієї жінки. ОСОБА_7 попередила відвідувачів, що їм потрібно буде покинути лазню до 23:00 год., оскільки на території міста Бориспіль діє комендантська година, на що останні повідомили їй, що у них з цим проблем не буде, оскільки в м. Бориспіль вони можуть вирішити будь-які питання. О 23:29 год. 30.11.2022р. ОСОБА_7 почула крики та побачила, як деякі особи перебувають у басейні, який знаходився на вулиці. За тим, ОСОБА_7 зателефонувала до ОСОБА_3 та просила, щоб він та відпочиваючі з ним особи не користувались басейном, так як басейн не працює, на що останній відповів, що він та його друзі будуть робити все, що їм хочеться. В подальшому ОСОБА_7 просила ОСОБА_3 покинути приміщення лазні та її приватну територію, на що останній повідомив, що не збирається цього робити. ОСОБА_7 зазначила у заяві, що на той час ОСОБА_3 та інші особи, які відпочивали разом з ним перебували в стані алкогольного сп'яніння. За тим, ОСОБА_7 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_6 (далі ОСОБА_6 ) вирішили підійти до компанії та попросили всіх покинути приватну територію, але ОСОБА_3 почав кричати, при цьому вимовляв: «Ви не знаєте з ким маєте справу, я звідси нікуди не піду, у вас будуть проблеми». ОСОБА_6 знову попросив осіб покинути територію, після чого ОСОБА_3 вдарив його у грудну клітину. В цей час друзі ОСОБА_3 втрьох схопили ОСОБА_6 та почали його бити ногами. Один з присутніх схопив ОСОБА_6 за шию, в результаті чого останній почав задихатись, а в подальшому відчув головний біль та біль в шиї. ОСОБА_7 в цей час почала кричати та звати на допомогу, але ОСОБА_3 схопив її та притиснув до стіни. Вирвавшись, ОСОБА_7 викликала поліцію. Також як зазначила ОСОБА_7 , її троє малолітніх дітей чули конфлікт та дуже сильно плакали. Після того, як на місце події прибув наряд патрульної поліції, ОСОБА_3 та його друзі все одно не покидали приватну територію, погрожували прокуратурою та своїм службовим становищем. В заяві ОСОБА_7 просила прийняти відповідні міри. Зазначила, що в разі потреби, вона може надати відео та аудіо записи, в яких зафіксовано наведені події.
Опитані під час службового розслідування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повністю підтвердили обставини, описані у заяві ОСОБА_7 , при цьому зі слів ОСОБА_6 , безпосередньо під час конфлікту та бійки, активні дії вчиняли саме ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , інші присутні дозволяли собі нецензурні висловлювання в сторону ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , водночас погрожували зв'язками в правоохоронних органах. ОСОБА_6 зазначив, що 01.12.2022 після наведених подій він звернувся до свого сімейного лікаря зі скаргами на головну біль, підвищений тиск, нудоту. Сімейний лікар виписала направлення ОСОБА_6 на обстеження профільними лікарями. Відповідно до висновку лікаря-невропатолога, ОСОБА_6 встановлений діагноз: струс головного мозку, забій/розтягнення м'яких тканин, зв'язок шийного відділу хребта. Висновок наданий лікарем-невропатологом ОСОБА_9 ТОВ «Медичний центр «добробут-поліклініка»
Опитаний під час проведення службового розслідування командир роти №2 БПП в м. Бориспіль у Київські області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_10 пояснив, що відповідно до інформації, яка міститься в «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 30.11.2022 о 23:44 год. на скорочений номер « 102» зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що на територію її будинку зайшли 9 осіб, одягнені в цивільний одяг (можливо працівники поліції, не представлялись та ведуть себе похабно), заламали та били руками її чоловіка. Чоловіки знаходяться на території та розносять будинок. Виклик зареєстровано до ЄО Бориспільського РУП ГУНП в Київській області від 30.11.2022 №22744. На відпрацювання вказаного виклику, диспетчером призначено наряд у складі: інспектора взводу №2 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 та інспектора взводу №1 роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 .
Опитані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що прибувши на місце події о 23:53 год. виявили ОСОБА_7 , яка повідомила, що невідомі особи в кількості 9 осіб (можливо працівники поліції) вели себе нахабно, та заламували її чоловіка ОСОБА_6 , який є власником лазні, де і відбувалась вказана подія. Оглянувши приміщення, було виявлено осіб, які є діючими працівниками БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП: ОСОБА_3 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 , які перебували з ознаками алкогольного сп'яніння, а також ОСОБА_17 , в якого ознак алкогольного сп'яніння не вбачалось. Про вказану подію за участю працівників поліції о 00:01 год. доповіли командиру роти №1 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП капітану поліції ОСОБА_18 та о 00:04 год. повідомили чергову частину БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП. Конфлікт було врегульовано та в присутності наряду вказані особи в кількості 9 чоловік покинули територію лазні. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 запропонували написати заяву на місце події, проте останні повідомили, що перебувають в емоційно-збудженому стані та самостійно звернуться до БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП для написання заяви.
Дисциплінарною комісією під час проведення службового розслідування був переглянутий відеозапис тривалістю 45 секунд з камери зовнішнього спостереження, який наданий ОСОБА_7 , та встановлено, що на терасі біля приміщення лазні перебували: ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_19 .. На другій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_3 під час розмови з ОСОБА_6 наблизився до нього та упершись головою, намагався відштовхнути ОСОБА_6 В свою чергу ОСОБА_6 рукою відштовхнув ОСОБА_3 , після чого останній руками відштовхнув ОСОБА_6 у груди. На четвертій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_6 намагався вдарити ОСОБА_3 .. На п'ятій секунді відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_5 схопив ОСОБА_6 за руки з правого боку, ОСОБА_8 схопив ОСОБА_6 ззаду, ОСОБА_1 схопив ОСОБА_6 за шию, підійшовши з лівого боку та нахилив останнього до низу. На сьомій секунді зафіксовано, що ОСОБА_3 здійснив один удар коліном в голову ОСОБА_6 , після чого відійшов у сторону, схопив ОСОБА_7 та притиснув її до стіни. В цей час ОСОБА_1 коліном наніс три удари в голову ОСОБА_6 , якого тримали ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . На двадцять другій секунді вказаного відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_1 тримаючи ОСОБА_6 , повалили останнього на підлогу. В цей час з приміщення лазні вийшли ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 та розборонили учасників бійки. Пізніше, коли бійка вже завершилась, з приміщення лазні вийшов ОСОБА_16 . На сорок першій секунді відеозапису ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покинули приміщення тераси, на чому відеозапис завершується.
Відповідно до копії медичного висновку лікаря ТОВ «Медичний центр «Добробут-поліклініка» ОСОБА_9 , 30.11.2022 ОСОБА_6 встановлено діагноз: струс головного мозку, забій-розтягнення м'яких тканин/зв'язок шийного відділу хребта.
Також, під час службового розслідування встановлено, що описувана подія набула статусу суспільного розголосу та резонансу, оскільки відеозапис, на якому зафіксована бійка, був розміщений в месенджері «Телеграм» на каналі «Київ INFO Новости Украина» за відповідним посиланням з підписом «В мережу злили відео масової бійки за участі бориспільських правоохоронців, які відпочивавши в бані, п'яні побили власників закладу».
Так, згідно висновку службового розслідування, ОСОБА_1 порушив ЗУ «Про національну поліцію», Дисциплінарного статуту, ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, та розпорядження начальника Київської ОВА від 25.11.2022 №874 «Про запровадження комендантської години на території Київської області», оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи у вихідний день у комендантську годину після вживання алкоголю разом з іншими діючими співробітниками поліції, приймав участь з останніми у бійці з гр. ОСОБА_6 , принизивши при цьому його честь і гідність. Своїми діями позивач підірвав авторитет Національної поліції України, не дотримався норм професійної етики, чим допустив грубе порушення службової дисципліни.
В контексті встановлених службовим розслідуванням обставин, які підтверджені в тому числі і наявними в матеріалах справи відеозаписами, колегія суддів зауважує, що поліцейський повинен уникати вчинення таких дій, які підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Водночас, як вбачається з матеріалів даної справи, дії позивача вказують на те, що останнім дійсно грубо порушено норми професійної етики та порушено службову дисципліну, що виразилось у вчиненні бійки та нанесенням тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6 в тому числі і самим позивачем. Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи, та не спростовано позивачем.
При цьому, колегія суддів враховує, що вказана подія сталась під час дії комендантської години, що вказує на свідоме порушення позивачем розпорядження начальника Київської ОВА від 25.11.2022 №874.
Колегія суддів зауважує, що позивач будучи діючим працівником патрульної поліції, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, ОСОБА_1 , усвідомлюючи характер своїх дій, в період режиму воєнного стану не утримався від скоєння таких.
При цьому, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, вказані факти набули широкого розголосу та резонансу, а також спричинили негативну реакцію суспільства як щодо дій позивача, так і стосовно поліції загалом.
Так, як вбачається з аналізу нормативно-правових актів, які регулюють діяльність працівників органів поліції, законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Тому, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, був зобов'язаний не вчиняти дій, які ганьблять звання працівника поліції або підривають її авторитет чи носять корисливий або протиправний характер.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваних актів індивідуальної дії відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлений законом, добросовісно та розсудливо, з урахуванням всіх обставин, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування спірних наказів.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, то підстави для їх задоволення також відсутні.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Разом з тим, одним із доводів апеляційної скарги, є те, що суд першої інстанції закінчивши розгляд справи, не переходячи у письмове провадження видалився в нарадчу кімнату, а рішення виніс лише 27 квітня 2023 року, при цьому в період часу з 16 по 27.03.2023 проводив інші судові засідання у різних справах, чим грубо порушив таємницю нарадчої кімнати.
Колегія суддів зауважує, що статтями 227 та 228 КАС України врегульовано питання виходу суду для ухвалення рішення та таємниці нарадчої кімнати.
Так, відповідно до першої частини статті 227 КАС України, після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати (приміщення, спеціально призначеного для ухвалення судових рішень) для ухвалення рішення у справі, оголосивши орієнтовний час його проголошення.
Частиною другою статті 228 КАС України визначено, що під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи.
Разом з тим, як вбачається з протоколу судового засідання від 16.03.2023 та аудіозапису вказаного судового засідання, суд першої інстанції порадившись на місці ухвалив закінчити розгляд справи.
При цьому, виходу до нарадчої кімнати суд першої інстанції не здійснював, перехід у письмове провадження не ухвалював, оголосив лише орієнтовний час виготовлення рішення.
З огляду на вказане, враховуючи, що судом першої інстанції грубо порушено норми процесуального права, що є одним із доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування оскаржуваного рішення, з винесенням нової постанови, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної служби Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі, стягнення середнього заробітку - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Н.М. Єгорова
Є.О. Сорочко
Повний текст постанови виготовлено 30.06.2023 року.