11 серпня 2023 р. Справа № 440/11102/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 20.03.23 по справі № 440/11102/22
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_3 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3, перший відповідач), Військової частини (далі - ВЧ НОМЕР_1 , другий відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо ненаправлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії на підставі указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 69/2022 від 24 лютого 2022 року;
- визнати протиправним та скасувати п. 2 та п.п. 2.21 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 25.02.2022 №38 в частині "Солдата запасу ОСОБА_1 , стрільцем відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3434711938. Вважати таким, що з 25 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 гривень на місяць. шпк - солдат";
- визнати протиправним та скасувати п.8 наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 02.06.2022 №131 в частині " ОСОБА_2 стрільця 2 відділення охорони 3 взводу охорони роти ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) № 15- РС від 02 червня 2022 року на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , вважати таким, що з 02 червня 2022 року справи та посаду здав і прибув до нового місця служби";
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 видати наказ по стройовій частині, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , не пізніше наступного дня після набрання рішенням законної сили;
- стягнути солідарно на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, військової частини НОМЕР_1 , понесені ним судові витрати, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог послався на наявність протиправної бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не направлення ОСОБА_1 під час призову в добровільному порядку на військову службу (без отримання повістки та без мобілізаційного розпорядження) на проходження медичного огляду, який відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 (далі - Положення № 402) є обов'язковим для визначення придатності особи за станом здоров'я до проходження військової служби. Наголосив, що внаслідок невиконання першим відповідачем вказаного обов'язку, стан здоров'я позивача було поставлено під загрозу, що призвело до суттєвого його погіршення, що підтверджується довідкою ВЛК від 04.11.2022 № 3310. Звернув увагу, що військово-лікарською комісією (далі - ВЛК) будь-якого рішення про придатність позивача для проходження військової служби не приймалось.
Враховуючи, що позивача призвано на військову службу з порушенням вимог закону, другим відповідачем суттєво порушено принцип правової визначеності, а тому наявні підстави для скасування наказів про призначення ОСОБА_1 на посади у складі Збройних Сил України, а також прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача виключити позивача зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 440/11102/22 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_3 (вул. Сінна, 14, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 26620906), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказів.
Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 у справі № 440/11102/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована запереченнями проти висновків суду першої інстанції стосовно того, що за відсутності доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 скарг на стан здоров'я при призові його на військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 були відсутні підстави для направлення його на проходження ВЛК, оскільки положеннями ч.ч. 6, 7 ст. 39-1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» чітко визначено, що особи, які призиваються на військову службу під час мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд на предмет придатності несення військової служби.
Наполягав, що саме за наявності позитивного висновку медкомісії щодо придатності до військової служби особу може бути викликано на пункт збору для відправлення у військову частину у зв'язку з призовом на військову службу, а тому апелянт мав в обов'язковому порядку пройти медичний огляд. При цьому, попередній запис в обліковій картці про придатність до військової служби не звільняє відповідну особу від обов'язку направити військовозобов'язаного на такий медичний огляд. Однак, у порушення вищевказаного, позивач не був направлений Полтавським РТЦК та СП на медичний огляд, що свідчить на наявність протиправної бездіяльності першого відповідача в цій частині.
Крім того, вважав, що до спірних правовідносин застосуванню підлягають положення саме Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», як акту вищої юридичної сили, а не Мобілізаційної Директиви Головнокомандувача ЗСУ від 24.02.2022.
Також, разом з апеляційної скаргою позивачем відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України з метою усунення недоліків, а саме ненадання запитуваних документів, подано до суду апеляційної інстанції клопотання про витребування документів у справі № 440/11102/22.
Відповідач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.07.2022 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про витребування доказів у даній справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з посвідченням від 13.05.2021 № 003819, дійсним до 01.05.2023, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни /а.с. 17/.
Згідно з наказом начальника Полтавського РТЦК та СП від 25.02.2022 № 38 (по стройовій частині) відповідно до указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, мобілізаційної директиви Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022 № 32/321/501/13т (доведено розпорядженням ТВО начальника штабу - заступника командира військової частини НОМЕР_4 від 24.02.2022 №502/2/1/3/185дск), розпорядження ВК ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.02.2022 №8/1/61 та з метою доукомплектування особовим складом ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до мобілізаційного плану на підставі указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" "25" лютого 2022 року призвано на військову службу в Збройні Сили України під час мобілізації, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3, на всі види забезпечення, та призначено солдата запасу ОСОБА_1 стрільцем 2 відділення охорони взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3.
В подальшому наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.06.2022 № 3 рядового ОСОБА_1 стрільця 2 відділення охорони З взводу охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_3, призначеного наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по особовому складу) № 15-РС від 02 червня 2022 року на посаду стрільця 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , який прибув з міста Полтава, зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення; з "03" червня 2022 року справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
25.07.2022 після призову на військову службу ОСОБА_1 було проведено медичний огляд ВЛК та визнано: "обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, плавскладі, морській піхоті, спец спорудах, що підтверджується довідкою ВЛК від 25.07.2022.
Також 04.11.2022 ОСОБА_1 було проведено медичний огляд ВЛК та визнано: "обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, спец спорудах, придатним до військової служби в частинах (підрозділах), в військових комісаріатах, установах, організаціях, в навчальних закладах", що підтверджується довідкою ВЛК від 25.07.2022.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не направлення ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії після призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та відсутності протиправної бездіяльності першого відповідача в частині не направлення ОСОБА_1 на медичний огляд, оскільки з огляду на введення воєнного стану, реалії кінця лютого 2022 року та необхідність проведення мобілізації у максимально короткі строки, ІНФОРМАЦІЯ_3 мав керуватися Директивою Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.02.2022, яка передбачає проведення медичного огляду лише у разі наявності скарг, про які у спірних правовідносинах позивач не повідомляв.
Враховуючи, що позивач вперше звернувся із рапортом про проведення медичного обстеження лише після направлення до ВЧ НОМЕР_1 , і підставою такого звернення слугувало те, що останній не був згодний на направлення його з роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 до ВЧ НОМЕР_1 , суд зазначив, що призов було вчинено відповідно до вимог чинного законодавства України.
Дійшовши висновку про відповідність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2022 №38 (по стройовій частині) висновкам довідок ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022 про його придатність до військової служби у військових комісаріатах, суд вважав відсутніми підстави для задоволення позовних вимог щодо його скасування. Також, судом було зроблено висновок, що за умови правомірності рішення першого відповідача про мобілізацію позивача, не направлення його на проходження ВЛК не зумовлює незаконності наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.06.2022 та необхідності зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок призову ОСОБА_4 в добровільному порядку на військову службу без направлення його ІНФОРМАЦІЯ_3 на проходження військово-лікарської комісії дій. На переконання позивача не направлення його на медичний огляд є достатньою підставою для скасування наказів відповідачів про проходження ОСОБА_1 військової служби. Отже, під час розгляду цієї справи слід дослідити обставини призову позивача в добровільному порядку на військову службу під час мобілізації.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено в Законі України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно зі статтею 1 Закону № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Частиною другою статті 4 Закону № 3543-XII передбачено, що загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Відповідно до частин 5 та 6 статті 4 № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення. Рішення про проведення відкритої мобілізації має бути негайно оголошене через засоби масової інформації.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону № 3543-XII (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу у зв'язку з мобілізацією).
Так, згідно з частинами 1 та 3-5 статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період;
надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Громадяни, які перебувають у запасі, завчасно приписуються до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Військовозобов'язані та резервісти, які перебувають на зборах, у разі оголошення мобілізації продовжують перебувати на зборах. За необхідності зазначені особи призиваються на військову службу командирами відповідних військових частин за розпорядженням Генерального штабу Збройних Сил України.
Згідно з указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Також указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2232-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 2 Закону № 2232-ХІІ проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
За приписами статті 23 Закону № 2232-ХІІ (в редакції, чинній на час призову позивача на військову службу у зв'язку з мобілізацією) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані:
заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років (такі жінки та чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю підгрупи А віком до 18 років;
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває дитина з інвалідністю, яка має будь-які види порушень функцій організму III-IV ступеня їх вираження та обмеження життєдіяльності будь-якої категорії II-III ступеня їх вираження відповідно до критеріїв встановлення інвалідності дітям, затверджених Кабінетом Міністрів України, або дитина з інвалідністю, яка має функціональні порушення в організмі та обмеження життєдіяльності, що відповідають критеріям для встановлення I чи II групи інвалідності для повнолітньої особи згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, до досягнення нею 23 років;
усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років (такі особи можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди і тільки за місцем проживання);
зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;
інші військовозобов'язані або окремі категорії громадян у передбачених законами випадках.
Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:
здобувачі фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти;
наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа:
військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами.
Особи, зазначені в абзацах четвертому - восьмому частини другої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.
Не підлягають призову на військову службу під час часткової мобілізації протягом шести місяців з дня звільнення з військової служби військовозобов'язані з числа громадян, які проходили військову службу за призовом під час мобілізації та були звільнені зі служби у запас (крім військовослужбовців, зарахованих на службу у військовому оперативному резерві першої черги). Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.
У подальшому, абзац третій частини першої статті 23 Закону № 2232-ХІІ замінено новим абзацом згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022, за приписами якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
Статтю 23 Закону № 2232-ХІІ було доповнено новою частиною згідно із Законом № 2122-IX від 15.03.2022, наступного змісту: "особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в абзацах четвертому - дванадцятому частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою і тільки за місцем проживання."
З аналізу наведеної норми в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (лютий 2022 року) слідує, що законодавець передбачив конкретний перелік осіб, які не підлягають мобілізації. При цьому, лише в подальшому (березень 2022 року), Закон № 2232-ХІІ було доповнено нормами, які передбачають можливість мобілізації осіб з інвалідністю лише за їх згодою.
Отже, станом на лютий 2022 року (час введення воєнного стану в Україні) діяла редакція Закону №2232-ХІІ від 23.04.2021, відповідно до якої була відсутня заборона призову на військову службу осіб, визнаних у встановленому порядку особами з інвалідністю. Водночас такі особи не могли бути призвані на військову службу через висновок військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність до служби за станом здоров'я.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази наявності у ОСОБА_1 станом на лютий 2022 року статусу особи з інвалідністю, яку за висновком військово-лікарської комісії визнано тимчасово непридатною до військової служби за станом здоров'я.
Враховуючи, що висновку військово-лікарської комісії про тимчасову непридатність позивача до служби за станом здоров'я станом на лютий 2022 року не існувало не лише у розпорядженні першого відповідача, а і у самого позивача, обставин, які б перешкоджали б призову позивача у добровільному порядку на військову службу у зв'язку з мобілізацією на особливий період колегією суддів не встановлено.
Посилання позивача, як на підставу для задоволення позову, на не направленням його першим відповідачем на проходження ВЛК під час призову в добровільному порядку на військову службу у лютому 2022 року колегія суддів вважає неприйнятними виходячи з наступного.
Так, відповідно до частини 13 статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Особливості проходження медичного обстеження військовозобов'язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров'я України (абзац 3 статті 5 Закону № 3543-XII).
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи затверджено Положення №402.
Відповідно до п. 1.1 розділу 1 Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з п. 1.1. розділу 2 Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Приписами пункту 1.5 розділу 2 Положення № 402 визначено, у воєнний час військовослужбовці, військовозобов'язані, працівники Збройних Сил України, крім ВЛК, зазначених у пункті 1.4 розділу II Положення, проходять медичний огляд також у ВЛК евакуаційних пунктів, госпітальних баз.
Разом з цим, нормами Положення № 402 не передбачено в якості обов'язкової умови для призову осіб на військову службу у добровільному порядку проходження ними медичного огляду в установленому законом порядку.
Позивач особисто зазначає у позові, що його було призвано у добровільному порядку на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 , повістку він не отримував, мобілізаційне розпорядження не виносилося.
При цьому, перед зарахуванням до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач не проходив медичного огляду та лише в день прийняття вказаного наказу від 02.06.2022 позивач вперше звернувся з рапортом про необхідність проведення медичного обстеження, тобто вже після направлення його на проходження військової служби до ВЧ НОМЕР_1 .
Очевидним є те, що до 02.06.2022 (протягом 3х місяців) позивач, якому було достеменно відомо про наявність у нього ІІ групи інвалідності, не вбачав підстав для неможливості призову на військову службу через стан свого здоров'я та непроведення медичного огляду перед зарахуванням його до особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-яких скарг або заяв про стан здоров'я при під час призову на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_2 та до 02.06.2022 від позивача не надходило.
З наведеного слідує, що фактично звернення позивача за проведенням медичного огляду, насамперед, було зумовлено його незгодою щодо направлення з роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 до ВЧ НОМЕР_1 .
Слід зауважити, що незрозумілою є мета, з якою позивач першочергово добровільно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 , якщо вважав, що у нього наявні захворювання, котрі перешкоджають проходженню військової служби та передбачають відстрочку від призову під час мобілізації.
Суд апеляційної інстанції враховує, що після призову на військову службу ОСОБА_1 25.07.2022 (вперше) та 04.11.2022 було проведено медичний огляд ВЛК, за наслідками яких позивача визнано обмежено придатним до військової служби, непридатним до служби у десантно-штурмових військах, в морській піхоті, спец спорудах, придатним до військової служби в частинах (підрозділах), в військових комісаріатах, установах, організаціях, в навчальних закладах, що підтверджується довідками ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022.
Як слідує зі змісту наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2022 № 38 (по стройовій частині), призвано на військову службу в Збройні Сили України під час мобілізації, зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3, на всі види забезпечення та призначено, зокрема: 2.21. Солдата запасу ОСОБА_1 , стрільцем відділення охорони взводу охорони роти ПОТЦК та СП, 14.01.1994, НОМЕР_5 , вважаючи його таким, що з 25.02.2022 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 2730 грн на місяць, шпк - солдат.
Таким чином, навіть за результатами проведених ВЛК 25.07.2022 та 04.11.2022 медичних оглядів ОСОБА_1 не було визнано непридатним до проходження служби на посаді стрільця відділення охорони роти охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2022 № 38 (по стройовій частині), на переконання колегії суддів, не суперечить висновкам довідок ВЛК від 25.07.2022 та від 04.11.2022, оскільки зарахування ОСОБА_1 на службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 було здійснено у відповідності до висновку про його придатність до військової служби в військових комісаріатах. При цьому, дати проведення медичного огляду позивача з урахуванням встановлених судом фактичних обставин цієї справи не є обставиною, за наявності якої не могли бути видані спірні накази.
На переконання колегії суддів, само по собі не направлення позивача на медичний огляд в день його добровільного прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , за встановлених у справі обставин та з урахуванням причин, що зумовили звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, а саме небажання проходити військову службу у ВЧ НОМЕР_1 , не є підставою для скасування спірних наказів.
Таким чином, у спірних відносинах колегією суддів не встановлено протиправної бездіяльності першого відповідача під час зарахування ОСОБА_1 на службу у ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з ненаправленням позивача на проходження ВЛК, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, а також скасування наказу № 38 від 25.02.2022.
З урахуванням того, що неправомірність наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 від 02.06.2022 (наказ містить інформацію ДСК, тому відсутній у матеріалах справи) та необхідність зобов'язання ВЧ НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 , обґрунтована позивачем виключно з посиланням на неправомірну бездіяльність першого відповідача щодо ненаправлення його на медичний огляд, що не знайшло підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає позовні вимоги в цій частині такими, що задоволенню не підлягають.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
З огляду на результати апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.
Керуючись ч. 4 ст.229, ч. 4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 по справі № 440/11102/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій