Справа № 420/15105/23
09 серпня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Грекової К.М.,
розглянувши у підготовчому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-
26.06.2023 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу начальника ГУНП в Одеській області Семенишина М.О. від 24.03.2022 № 490 “Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції П. Мєдвєдєва”, яким старшого оперуповноваженого відділу № 2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого відділу №2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області, капітана поліції з 25 березня 2022 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 березня 2022 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати у розмірі 515,12 гривень.
У прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 також просив поновити йому строк на звернення до суду із цим позовом. Так, представник позивача вказав, що 24 березня 2022 року позивач був звільнений зі служби в поліції згідно з наказом від 24.03.2022 № 490 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції П. Мєдвєдєва». Представник позивача зазначив, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із поважних причин, а саме у зв'язку із перебуванням на лікарняному у період з 25.02.2022 по 08.06.2023 через хворобу, що підтверджується випискою із медичної карти позивача та необізнаністю про наявність даного наказу про звільнення. Так, як вказав представник, позивач дізнався про порушення своїх прав 09 червня 2023 р., коли листом від 02.06.2023 за вих. № 9/88аз ГУНП в Одеській області надало відповідь на адвокатський запит, до якого долучено завірену копію вказаного наказу. З урахуванням викладеного, позивач просить поновити йому пропущений з вказаної поважної причини строк для звернення до суду із даним позовом.
Ухвалою суду від 03.07.2023 по справі №420/15105/23 відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання, зокрема для вирішення питання щодо наявності підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на звернення до суду із цим позовом.
03.08.2023 до суду від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла заява про залишення позову без розгляду, яку представник відповідача підтримав у підготовчому засіданні.
В обґрунтування зазначеної заяви про залишення позову без розгляду представник відповідача вказав, що відповідно до матеріалів справи наказ про притягнення позивача до дисциплінарної №490 від 24.03.2022 було направлено на його адресу зазначену в особовій справі 25.03.2022, а також додатково 25.03.2022 продубльовано в мессенджер WhatsApp де їх було прочитано позивачем. Отже, як вважає відповідач, посилання на необізнаність позивача щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності є таким яке не заслуговує на увагу. Разом з тим, як зазначив представник відповідача, відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 позивач з березня 2022 року по 09.06.2023 не отримував грошове утримання, тобто рік та два місяці, та відповідно після того як не отримував грошове забезпечення більше року повинен був дізнатися про причину. Також, представник відповідача вказав, що як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до ГУНП в Одеській області з рапортом щодо звільнення його з поліції за власним бажанням з 01.03.2022. Тобто, як зазначив представник відповідача, позивач написав рапорт на звільнення, не цікавився що йому не нараховуються більше року грошові кошти і дізнався про своє звільнення лише через рік та два місяці. Представник відповідача, посилаючись на практику Верховного Суду вказав, що байдужість до порушення своїх прав та пропуск строку звернення без поважних причин не являється підставою для поновлення пропущеного строку. Також, представник відповідача вказав, що як вбачається з матеріалів справи у процесі зазначеного позивачем лікування він двічі притягувався до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння про що були складені адміністративні матеріали за ст. 130 КУпАП та постановами Суворовського районного суду міста Одеси від 20.02.2023 по справі №663 та від 27.03.2023 по справі №523/660/23 які набрали законної сили на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн і позбавлено права керувати транспортним засобом на рік. За таких обставин, на думку представника відповідача, до тверджень позивача про непрацездатність та лікування у медичних закладах слід ставитися критично, разом із тим представник відповідача зазначив, що листків непрацездатності позивачем надано не було, а довідки які надані позивачем про лікування не звільняють його від виконання службових обов'язків.
Представник позивача у підготовчому засіданні вказав, що не погоджується із заявою відповідача про залишення позову без розгляду та просить суд задовольнити клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом з підстав викладених у позовній заяві.
Заслухавши у підготовчому засіданні представників сторін та перевіривши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч.1 , 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст.122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Водночас, суд наголошує, що статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до суду із відповідним позовом.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
Судом встановлено, що наказом начальника ГУНП в Одеській області СеменишинаМ.О. від 24.03.2022 № 490 “Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції П. Мєдвєдєва” до старшого оперуповноваженого відділу № 2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 16-17).
Зі змісту вказаного наказу начальника ГУНП в Одеській області Семенишина М.О. від 24.03.2022 № 490 “Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції П.Мєдвєдєва” вбачається, що у зв'язку із введенням правового режиму надзвичайного стану капітан поліції ОСОБА_2 , який у відповідності до наказу ГУНП в Одеській області від 09.02.2022 №237 о/с з 07.02.2022 перебував у щорічній відпустці, наказом Головного управління від 23.02.2022 №355 о/с був відкликаний із щорічної відпустки. 24.02.2022 за викликом «Бойова тривога» капітан поліції ОСОБА_2 на службу не прибув, оскільки звернувся за медичною допомогою до Комунального некомерційного підприємства «МКЛ №11» Одеської міської ради, де йому було видано відповідну довідку. Після цього, у ході службового розслідування встановлено, що 25.02.2022, 26.02.2022, 27.02.2022, 28.02.2022, 01.03.2022, 02.03.2022, 03.03.2022, 04.03.2022, 05.03.2022, 06.03.2022, 07.03.2022, 08.03.2022, 09.03.2022 , 10.03.2022, 11.03.2022, 12.03.2022, 13.03.2022, 14.03.2022, 15.03.2022, 16.03.2022 та 17.03.2022 капітан поліції на службу не виходив та на телефонні дзвінки не відповідав. Про причини невиходу на службу безпосередньому керівнику не доповів.
На підставі вказаного наказу від 24.03.2022 №490 “Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_3 ” наказом начальника ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 по особовому складу №661 о/с від 01.04.2022 капітана поліції ОСОБА_1 старшого оперуповноваженого відділу №2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області звільнено зі служби в поліції з 04 квітня 2022 року відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77 у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.52 зворотній бік). Копія зазначеного наказу була направлена засобами поштового зв'язку 04.04.2022 на адресу позивача (а.с.53).
Як вбачається з матеріалів справи, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності №490 від 24.03.2022, було направлено на його адресу зазначену в особовій справі 25.03.2022 року та додатково 25.03.2022 направлено в мессенджер WhatsApp (зворотній лист а.с.99 -100).
01.03.2022 ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення його із займаної посади та Національної поліції України за власним бажанням з 01.03.2022 (а.с.67).
Поряд з цим, суд враховує, що ОСОБА_1 з березня 2022 року не отримував грошове утримання (а.с.30-31).
Тобто, позивач більше року не виходив на службу та не отримував грошове забезпечення.
З урахуванням зазначеного, суд не приймає до уваги посилання на необізнаність про наявність оскарженого ним наказу про звільнення.
Разом із тим, суд зазначає, що байдужість до порушення своїх прав не є підставою для поновлення пропущеного строку.
Щодо посилання представника позивача на те, що позивачем пропущено строк для звернення до у зв'язку із його перебуванням на лікарняному у період з 25.02.2022 по 08.06.2023 через хворобу, що підтверджується випискою із медичної карти, судом встановлено наступне.
Позивачем надано до суду виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_1 Форми №027/о № 51 від 08.06.2023, виданої КНП «Усатівський центр первинної медико -санітарної допомоги» про те, що протягом останніх 2 років Мєдвєдєв звертався за медичною допомогою, із зазначенням діагнозів , а саме звернення мали місце у наступні періоди: 25.02.2022 -25.03.2022, 01.04.2022-29.04.2022, 03.05.2022 -30.05.2022, 02.06.2022 -30.06.2022, 05.07.2022 -29.07.2022, 06.08.2022-31-08.2022, 05.09.2022-30.09.2022, 05.10.2022-27.10.2022, 07.11.2022-29.11.2022, 05.12.2022-30.12.2022, 03.01.2023-27.01.2023, 06.02.2023 -28.02.2023, 07.03.2023 -31.03.2023, 10.04.2023-28.04.2023, 04.05.2023 -08.06.2023 (а.с.18-19) Також, надано виписку №18119 від 25.01.2023 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «МКЛ №11» ОМР про проведене 07.12.2022р. лікування (а.с.20).
Однак, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ним пропущено строк звернення із поважних причин, оскільки він перебував на лікарняному, що підтверджується вищевказаною випискою з медичної картки, оскільки позивачем не надано як до Головного управління Національної поліції в Одеській області так і до суду листок (ки) непрацездатності, а надано копію виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №51 форми 027/о, яка відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації №027/о «Виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України 14 лютого 2012 року №110, заповнюється лікарями закладів охорони здоров'я, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, при направленні хворого на консультацію в інші заклади охорони здоров'я, на стаціонарне лікування та лікарями стаціонарів при виписці або у випадку смерті хворого.
Аналогічні висновки щодо того, що саме лист непрацездатності підтверджує перебування особи на лікарняному, а не виписка форми 027/о викладені в постанові Верховного Суду від 18.02.2021 по справі №1.380.2019.000616 (№К/9901/36623/19).
Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами, чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем та його представником не наведено причин і не надано відповідних доказів, які б підтверджували реальну відсутність у позивача можливості звернення до суду із цим позовом у встановлений процесуальним законодавством строк, а дійсна поважність зазначених позивачем причин пропуску строку звернення до адміністративного суду ним не доведена, тому суд не вбачає підстав для поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду із цим позовом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
У справі Європейського суду з прав людини “Стаббігс та інші проти Великобританії” визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Рішенні “Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії” від 25.01.2000р. Європейський суд з прав людини зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Частиною 3, 4 ст.123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Аналізуючи обставини справи, що розглядається, враховуючи непослідовність дій позивача щодо реалізації свого права у доступі до правосуддя і відсутність доказів поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду більше року, суд приходить до висновку, що клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом - задоволенню не підлягає та, що наявні підстави для задоволення заяви Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03.08.2023 про залишення позову без розгляду та залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 122, 183, 240, 248, 294 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом -відмовити.
Заяву Головного управління Національної поліції в Одеській області від 03.08.2023 про залишення позову без розгляду -задовольнити.
Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу начальника ГУНП в Одеській області Семенишина М.О. від 24.03.2022 № 490 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції П. Мєдвєдєва», яким старшого оперуповноваженого відділу № 2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції; поновлення ОСОБА_1 на службі в Головному управлінні Національної поліції в Одеській області на посаді старшого оперуповноваженого відділу №2 Управління захисту інтересів суспільства і держави ГУНП в Одеській області, капітана поліції з 25 березня 2022 року; стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 березня 2022 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на службі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів із розрахунку його середньоденної заробітної плати у розмірі 515,12 гривень.
Ухвала набирає законної сили у строк та порядок визначений ст. 256 КАС України. Ухвала оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст. 294-296 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлено 11.08.2023 року.
Суддя К.О. Танцюра