про залишення позовної заяви без руху
10 серпня 2023 року м. Рівне№569/15495/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудима, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою
Національної академії внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,-
Національна академія внутрішніх справ звернулася до Рівненського міського суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у сумі 20103,65 грн, індексу інфляції у сумі 3771,91 грн, 3% річних в сумі 1374,76 грн, всього 25250,32 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 21.03.2023 у справі №569/15495/22 позов задоволено.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 20.07.2023 у справі №569/15495/22 рішення Рівненського міського суду від 21.03.2023 скасовано, провадження у справі закрито.
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 04.08.2023 справу №569/15495/22 передано за встановленою юрисдикцією Рівненському окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу №569/15495/22 передано на розгляд судді Гудимі Н.С.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Як свідчать матеріали позову, 14.11.2018 між Національною академією внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено договір про розстрочення суми відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ, відповідно до п. 1.1. та п. 3.3. якого ОСОБА_1 зобов'язався протягом одного року з дня підписання Договору (до 15.11.2020) сплатити 20103,65 грн. витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі.
Оскільки коштів від ОСОБА_1 на виконання умов договору не надходили, Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду про стягнення їх в судовому порядку.
Як свідчать матеріали справи до Рівненського міського суду з даним позовом Національна академія внутрішніх справ звернулася 12.10.2022 (про що свідчить відбиток штампу на поштовому конверті, в якому скерований позов до суду), тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що питання юрисдикції розгляду цієї категорії справ вирішено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.12.2018 у справі №804/285/16, де Велика Палата Верховного Суду вказала, що спори щодо відшкодування вартості навчання особою, яка перебуває або перебувала на посадах, віднесених до державної або публічної служби, за позовом суб'єкта владних повноважень підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства як такі, що пов'язані з питаннями реалізації правового статусу особи, яка перебуває на посаді публічної служби, від моменту її прийняття на посаду і до звільнення з публічної служби, зокрема, й питаннями відповідальності за невиконання договору і підготовки фахівця, що призвели до відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з державної служби.
Водночас питання наявності підстав вважати поважними причини пропуск строку звернення до суду з позовом, які пов'язані зі зміною правової позиції Верховного Суду з цього питання було предметом дослідження Верховним Судом у справі № 640/11650/21, за наслідками касаційного розгляду якої було ухвалено постанову від 23.09.2021 у справі №640/11650/21. У цій постанові зазначено, що у перехідний період для забезпечення реалізації права особи на звернення до суду у вказаних умовах їй має бути забезпечений певний розумний строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду.
Таким чином, зміна правової позиції щодо юрисдикції даної категорії спорів відбулася ще до звернення позивача до Рівненського міського суду Рівненської області.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав жодних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву Національна академія внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.С. Гудима