Справа № 420/4830/23
(додаткове)
09 серпня 2023 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі № 420/4830/23 за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.05.2021 року по 28.11.2022 року у розмірі 362246,5 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду 04.07.2023 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у вказаній справі та стягнути з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 40000 грн.
Вказана заява передана судді 01.08.2023 року.
Ухвалою від 01.08.2023 року суд призначив розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат по справі № 420/4830/23 у судовому засіданні на 09.08.2023 року.
До канцелярії Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшли письмові заперечення, в яких зазначено, що заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки є нічим іншим аніж зловживанням позивачем своїми процесуальними правами та спробою незаконно збагатитися за рахунок органів місцевого самоврядування. Також зазначає, що заявлений розмір витрат неспівмірний із складністю справи, а суми грошових коштів, які підлягають оплаті за надання правової допомоги є завищеними та необґрунтованими. В зв'язку з чим представник відповідача просить відмовити в задоволенні зазначеної заяви.
У судове засідання, призначене на 02.08.2023 року, з'явився представник відповідача.
Позивач та представника позивача в судове засідання не з'явилися, про розгляд заяви повідомлялися в установленому законом порядку.
Суд ухвалою. занесеною в протокол судового засідання, ухвалив продовжити розгляд заяви у порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, дослідивши надані учасниками сторін докази, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається із заяви, представником позивача заявлені вимоги про відшкодування витрат, пов'язаних із професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у розмірі 40000,00 грн.
Так, суд встановив та матеріалами справи підтверджено, що 12.12.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Домущі Василем Сергійовичем укладено договір про надання правової допомоги №38-12/22.
06.03.2023 року між ОСОБА_1 та адвокатом Домущі Василем Сергійовичем укладено додаткову угоди №1 до договору про надання правової допомоги №38-12/22 від 12.12.2022 року, в якій в п. 1 сторони визначили форму надання правничої (правової) допомоги, яка буде виражатися у наданні Клієнту консультацій з правових (юридичних) питань, підготовки процесуальних документів та вчинення юридично значущих дій, представництва інтересів клієнта в Одеському окружному адміністративному суді щодо супроводження адміністративного позову про стягнення з Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.2 вказаної додаткової угоди за надання адвокатом правничої допомоги, визначеної в п. 1 угоди клієнт зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 4000,00 грн. за одну годину роботи адвоката.
03.07.2023 року ОСОБА_1 та адвокатом Домущі Василем Сергійовичем підписано Акт приймання - здачі надання послуг до договору про надання правової допомоги №38-12/22 від 12.12.2022 року.
Відповідно до п. 1 вказаного акту за надання адвокатом правничої (правової) допомоги, визначеної в п. 1 Угоди клієнт зобов'язується сплати гонорар у розмірі 4000,00 грн. за кожну годину роботи адвоката, що становить 40000,00 грн., а саме:
- зустріч з клієнтом та обговорення правої позиції щодо справи і подальшої стратегії захисту (1 година) - 4000,00 грн.;
- вивчення та аналіз практики судів, зокрема Верховного Суду щодо даної категорії справ (2 години) - 8000,00 грн.;
- підготовка позовної заяви для звернення до Одеського окружного адміністративного суду (5 годин) - 20000,00 грн.;
Участь у судовому засіданні Одеського окружного адміністративного суду 24.05.2023 року (1 година) - 4000,00 грн.;
Підготовка та подання письмових заперечень від 21.06.2023 року на письмові пояснення представника відповідача (1 година) - 4000,00 грн.
Представником позивача надано суду:
- платіжну інструкцію № @2PL156993 від 03.07.2023 року та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3078209297.1 від 03.07.2023 року, згідно яких позивач сплатив адвокату 25000 грн.;
- платіжну інструкцію № @2PL919314 від 03.07.2023 року та квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 0.0.3077886624 від 03.07.2023 року, згідно яких позивач сплатив адвокату 15000 грн.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною 3 цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною другою статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною четвертою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з тим, згідно з частиною 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).
Таким чином, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 року (справа №757/36628/16), вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Представник відповідача у запереченнях зазначив, що розмір витрат неспівмірний із складністю справи, а суми грошових коштів, які підлягають оплаті за надання правової допомоги є завищеними та необґрунтованими та просив відмовити в задоволенні зазначеної заяви.
В даному випадку суд зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката зустріч з клієнтом та обговорення правої позиції щодо справи і подальшої стратегії захисту, оскільки вказані дії є складовими підготовки адміністративного позову та формування додатків до нього та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.
Окрім того, предмет спору у цій справі не є складним, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Більш того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 року по справі № 420/4830/23 за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.
В ході розгляду справи, було встановлено, що представником позивача було здійснено невірний розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Таким чином, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг) та ціною позову.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат шляхом компенсації позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Відтак, сума судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 132,139,205, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі № 420/4830/23 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області (вул. Успенська, 16-А, с. Кубей, Болградський р-н, Одеська обл.,68720, код ЄДРПОУ 04378209) ) на ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 09.08.2023 року.
Суддя Г.В. Лебедєва