Справа № 569/1769/23 Провадження №11-кп/802/570/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 серпня 2023 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 (в режимі відео конференції),
обвинувачених - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції), та ОСОБА_12 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_13 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_14 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченої ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_15 , захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_16 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченої ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_17 (в режимі відеоконференції), захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_18 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 29 травня 2023 року,
Даною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62021240030000096 від 07.07.2021 про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255-1, ч.3 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307, ч.1 ст.354 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.2 ст.27, ч.3 ст.15, ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_20 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27, ч.3 ст.307, ч.3 ст.354, ч.4 ст.354 КК України, - повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.
Таке своє рішення місцевий суд вмотивував тим, що оскільки в обвинувальному акті не конкретизовано місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема, конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини, відповідно до положень ст.91 КПК України, то призначення судового розгляду за ним буде грубим порушенням права обвинуваченого на захист, у зв'язку з цим обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, як такий що не відповідає вимогам ст.291 КПК України.
Не погодившись із таким судовим рішенням прокурор подав на нього апеляційну скаргу, оскільки вважає його прийнятим з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Зазначає про те, що виходячи з положень п.3 ч.3 ст.314, ст.110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України, а тому такий акт може бути повернутий лише у разі невідповідності його вимогам цієї норми закону. При цьому, ст.291 КПК України передбачений виключний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт, який при складанні обвинувального акту в даному провадженні, не порушений. Так, він підписаний слідчим та прокурором, який його затверджував, до нього додано реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки обвинувачених і їх захисників про отримання копії цього процесуального рішення та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Окрім того, зазначає, що формулювання фактичних обставин та обвинувачення, а також правова кваліфікація кримінального правопорушення є виключними повноваженнями прокурора та реалізується прокурором на основі оцінки зібраних на стадії досудового розслідування доказів. Так, виклад фактичних обставин та формулювання обвинувачення, кваліфікація дій обвинувачених в даному кримінальному провадженні №62021240030000096 сформульовані так, як вони встановлені в ході досудового розслідування. При цьому, обвинувачення сформульовано відповідно до диспозицій статтей без будь-якого перекручування їх змісту, а наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення щодо кожного з елементів складу інкримінованих кримінальних правопорушень, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Також вказує про те, що суд першої інстанції відповідно до вказаних ним мотивів повернення обвинувального акту вдався до оцінки правильності викладення фактичних обставин, формулювання обвинувачення, кваліфікації дій обвинувачених та достатності доказів для доведення перед судом висунутого обвинувачення. Проте, нормами КПК України, якими врегульовано порядок проведення підготовчого судового засідання та визначені повноваження суду на цій стадії судового провадження, не уповноважують суд давати оцінку щодо повноти формулювання фактичних обставин, точності формулювання обвинувачення, правової кваліфікації кримінального правопорушення чи достатності доказів для доведення перед судом висунутого обвинувачення. Виключно на стадії ухвалення вироку згідно із ст.368 КПК України суд вирішує питання у тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Прокурор переконаний, що судом у підготовчому судовому засіданні не встановлено жодних даних, які вказують на невідповідність обвинувального акту в даному кримінальному провадженні вимогам КПК України, а тому відповідно не встановлено й підстав для прийняття судового рішення про повернення цього процесуального рішення прокурору.
Посилаючись на вищенаведене, прокурор просить скасувати оскаржувану ухвалу та призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_13 та захисник обвинуваченої ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_15 , кожен окремо подали письмові заперечення на апеляційну скаргу, де зазначають про безпідставність апеляційних доводів прокурора та обґрунтованість і законність оскаржуваного судового рішення. А тому, просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду від 29.05.2023 про повернення обвинувального акту, - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали і доводи апеляційної скарги, письмових заперечень на скаргу прокурора, пояснення прокурора, який просив задовольнити його скаргу, обвинувачених та їх захисників, які заперечили щодо апеляції прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
За положеннями ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Однак, оскаржуване судове рішення вищевказаній вимозі закону не відповідає з огляду на таке.
Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що воно постановлено у підготовчому судовому засіданні, проведення якого регулюється главою 27 розділу ІV КПК України (статті 314-317).
Так, відповідно до ч.1 ст.314, п.3 ч.3 ст.314 КПК України після отримання обвинувального акта, суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в якому має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно із ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження.
Таким чином, повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого процесуального рішення вимогам закону, а наявність в ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Не вдаючись до аналізу доказів у кримінальному провадженні, не оцінюючи правильність кваліфікації дій обвинувачених та не вирішуючи будь-які інші питання, що притаманні для судового розгляду, апеляційний суд вважає, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, оскільки у ньому зазначені встановлені слідством обставини вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень, сформульовано обвинувачення щодо інкримінованих їм злочинів, події кримінальних правопорушень (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), які підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст.91 КПК України, тобто обвинувачення є конкретними та зрозумілими для здійснення захисту від пред'явлених обвинувачень.
Обвинувальний акт містить, як виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які орган досудового розслідування (прокурор) вважає встановленими, так і їх правову кваліфікацію кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення. Наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінальних правопорушень, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
А тому, на переконання апеляційного суду доводи суду першої інстанції фактично про неповне формулювання обвинувачення (не конкретизоване місце вчинення злочину, час, спосіб вчинення, зокрема, конкретні дії (бездіяльність), які були скоєні обвинуваченим, ознаки суб'єктивної сторони злочину (форма вини, мотив, мета) та інші обставини)) не можуть вважатися підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки п.5 ч.2 ст. 291 КПК України вказує на необхідність викладення лише тих фактичних обставин, які прокурор вважає встановленими.
Водночас, викладення формулювання обвинувачення може бути предметом оцінки суду лише під час судового розгляду кримінального провадження, який згідно з вимогами ст.337 КПК України здійснюється лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.
У постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 зроблено висновок, за яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, в тому числі, й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого, тощо, оскільки визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Таким чином, колегія суддів апеляційний суду вважає, що фактично у підготовчому судовому засіданні суд першої інстанції вдався до оцінки змісту фактичних обставин кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими, чим вийшов за межі своїх повноважень, тоді як під час підготовчого судового засідання суд лише перевіряє обвинувальний акт на предмет викладення в ньому відомостей, передбачених п.п.1-9 ч.2 ст.291 КПК України.
Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд погоджується з доводами прокурора про те, що будь-яких законних підстав для повернення обвинувального акта прокурору, в ухвалі не вказано.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про необхідність повернення обвинувального акту прокурору, як такого, що не відповідає ст.291 КПК України, є передчасним, а тому оскаржувана ухвала суду першої інстанції на підставі п.3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України, підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, із призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
У зв'язку з цим, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 404, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Костопільського районного суду Рівненської області від 29 травня 2023 року, якою обвинувальний акт по кримінальному провадженні №62021240030000096 від 07.07.2021 щодо ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_20 , повернуто в прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України, - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді