СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8192/23
пр. № 2/759/3138/23
11 серпня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Святошинського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказуючи на те, що 15.06.2013 року вони уклали шлюб з відповідачем. У шлюбі народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначила, що під час спільного проживання, в останні кілька років між ними постійно виникали сварки, внаслідок того, що кожний із них має різні погляди на сімейне, спільне життя та ведення спільного господарства, вони втратили почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.
Основною причиною розірвання шлюбних відносин позивач визначає те, що відповідач, часто вчиняє сварки, не рахується з її думкою, вчиняє психологічне насильство, через що виникають конфліктні ситуації, не виконує обов'язків по господарству, нав'язує їй та дітям всі релігійні погляди та обряди Української православної церкви Московського патріархату, в той же час відноситься до неї та дітей з великою агресією та шантажем, показуючи свою релігійність як обов'язок, заставляє всю родину паломничати та притулятися до всіх ікон при відвіданні церкви.
З моменту вторгнення росіян на територію України відповідач забув про свою сім'ю та обов'язок понад року, ігноруючи їх психологічний стан, не запитуючи, чи є в сім'ї їсти та за що існувати, надумав собі виправдання, що вона не допускає його до родини, а тому з березня 2022 року вона та діти як тимчасово вимушені переміщені особи з України проживають в Німеччині з дозволом на перебування.
Вказує, що шлюбні відносини між ними припинені з 15.03.2022 року, кожен з них веде самостійний спосіб життя, за таких обставин та враховуючи те, що вона та діти потерпають від психологічного насильства з боку відповідача, що продовжується протягом кількох років, то існування сім'ї та примирення з відповідачем є неможливим, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам дітей, моральним засадам.За спільною домовленістю діти залишаються проживати з нею, майновий спір відсутній.
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09.05.2023 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 37).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 12.05.2023 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. 78).
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками двічі направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Святошинської РДА - АДРЕСА_1 .
Згідно наявних у матеріалах справи довідок про причини повернення / досилання конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Судом враховується рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд зауважує, що наразі у суду відсутні можливості сповіщення відповідача за допомогою інших засобів зв'язку, а подальші, додаткові дії щодо направлення виклику відповідачу до суду за місцем його реєстрації призведуть лише до несвоєчасності розгляду справи.
Зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про розірвання шлюбу.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідач не скористався.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на вищезазначене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення питання про розірвання шлюбу.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, дослідивши наявні матеріали справи, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2023 року, виданого повторно Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), шлюб між сторонами зареєстрований 15.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 637 (а.с. 70).
Від спільного шлюбу сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 , виданого 09.07.2016 року Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, та серії НОМЕР_3 , виданого 12.12.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, відповідно (а.с. 16, 17).
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, на даний час останні спільного господарства не ведуть, не підтримують шлюбних відносин, проживають окремо, зокрема, позивач з дітьми проживає у Німеччині з дозволом на перебування як тимчасово вимушено переміщені особи з України.
Позивач вказує, що подальше примирення та збереження шлюбу, подальше життя із відповідачем є неможливим, сім'я розпалась остаточно.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивач скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
При таких обставинах справи суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Щодо судових витрат.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Термін «інших процесуальних дій» стосується вчинення учасниками справи, або особами, які не є учасником судового процесу, дій пов'язаних саме з процесом доказування (збір доказів, їх огляд та забезпечення) у справі.
Встановлення законом вичерпного переліку судових витрат означає, що на присудження судом саме цих витрат у разі настання відповідних обставин (задоволення позову, залишення його без розгляду, чи закриття провадження у справі), а не будь-яких інших може розраховувати особа, що звернулася до суду з позовом.
Разом з цим, комісія банку за сплату судового збору, не відноситься до судових витрат, передбачених зазначеним вище переліком, а тому такі витрати не можуть бути предметом відшкодування за наслідками розгляду судової справи, оскільки ЦПК України не передбачає їх відшкодування.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Оскільки, позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1 073,00 грн. (квитанція № 32528798800006846523 від 05.05.2023 року, а.с. 34), в силу положень ст. 141 ЦПК України зазначений судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Водночас, заявлені позивачем вимоги про відшкодування понесених нею витрат на оплату судового збору в розмірі 21,47 грн. (комісія банку), витрат, понесених її представником, за оплату послуг в розмірі 422,24 грн. та 2,23 грн. (а.с. 35-36), задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати позивача, не належать до судових витрат, передбачених ст. 133 ЦПК України, доказів зворотного суду не надано, а вимоги по сплаті вказаних послуг в порядку ст. 22 ЦК України позивач не заявляла.
Керуючись: ст. 105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274 ЦПК України суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , зареєстрований 15.06.2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 637 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий зір у розмірі 1 073,00 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 00 копійок).
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОРКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП невідомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Н.О. Горбенко