СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/4658/23
ун. № 759/5565/22
10 серпня 2023 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції заяву захисника ОСОБА_3 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12022100080000012 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
за участю прокурора: ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_3 , особи відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5
В провадженні судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
10.08.2023 захисник ОСОБА_3 , здійснюючи захист ОСОБА_5 , заявив відвід судді ОСОБА_4 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав, обґрунтовуючи це тим, що ним під час розгляду клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 було заявлене клопотання про проведення судового розгляду за відсутності останнього. Зазначив, що вищевказане клопотання аргументоване тим, що ОСОБА_5 є неосудною особою і не може на його думку приймати участь у розгляді клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру. Захисник вказує, що незважаючи на це суддею Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 було відмовлено в задоволенні клопотання про проведення судового розгляду за відсутності ОСОБА_5 що свідчить про або необізнаність, або необережність, або байдужість, або упередженість судді.
ОСОБА_5 підтримав заяву свого захисника про відвід судді ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення заяви захисника про відвід судді ОСОБА_4 , посилаючись на її необґрунтованість.
Особа, якій заявлено відвід - суддя ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, надати пояснення бажання не виявила.
Неявка в судове засідання судді ОСОБА_4 не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Дослідивши матеріали судового провадження, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, суд приходить до наступних висновків.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений пунктами 1, 2, 5 ч.1 ст. 75 та ст. 76 КПК України.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
- якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача (п.1 ч.1 ст. 75 КПК України);
- якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник (п.2 ч.1 ст. 75 КПК України);
- у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (п.5 ч.1 ст. 75 КПК України).
Згідно до пунктів 3, 4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При вирішенні цих заяв, суд керується положеннями кримінального процесуального законодавства України, а також ураховує практику Європейського суду з прав людини.
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
Так, у справі за заявою Мироненка і Мартиненка проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності суду має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див. у справі Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії). У кожній окремій справі слід визначити чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та сутність, що свідчать про те, що суд є безстороннім (див. у справі Пуллар проти Сполученого королівства).
Суб'єктивний критерій полягає у з'ясуванні особистих переконань конкретного судді у певній справі. Оскільки доказів протилежного не надано, то по суб'єктивному критерію особиста безсторонність судді презюмується. Щодо об'єктивного критерію оцінки неупередженості, то необхідно визначити, поза межами особистої поведінки судді, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості судді.
Суд не вважає заяву про відвід судді безумовною підставою для відсторонення судді від участі у кримінальному провадженні. При вирішенні питання про те, чи існують обґрунтовані причини вважати, що вимог щодо неупередженості не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не є вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об'єктивно виправданим (рішення Європейського суду з прав людини у справі Клейн та інші проти Нідерландів).
Захисником ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_4 , не викладено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості судді.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. у справі Ветштайн проти Швейцарії).
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді.
У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Наведе свідчить про те, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників. Сумнів у безсторонності судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечну недовіру до суду та відповідно змін його складу.
На думку суду, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа №800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа №9901/673/18). Також, Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальними рішеннями судді. Наприклад, в ухвалі від 18 грудня 2018 року у справі №910/2968/18 Верховний Суд визнав відвід завідомо безпідставним, а його заявлення зловживанням процесуальними правами, оскільки вказаний відвід по суті «є висловленням незгоди з процесуальним рішенням Верховного Суду після того, як суд мотивував таке рішення». Крім цього, згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Позиція захисника щодо відводу з підстав того, що суддя ОСОБА_4 раніше прийняла безпідставне, на думку захисника, процесуальне рішення, щодо відмови у задоволенні клопотання захисника про проведення судового розгляду за відсутності особи відносно особи відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 у даному судовому провадженні, по суті - є формовою прояву незгоди захисника з рішеннями судді внаслідок якої у захисника, за його словами, виникло враження щодо упередженості судді ОСОБА_4 . Однак такі доводи захисника є припущеннями та не доводяться об'єктивно.
Крім того, 13.01.2021 Велика палата Верховного Суду у своїй постанові 761/16124/15-ц вказала, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому. Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких заявника не влаштовує.
Доказів особистої упередженості судді ОСОБА_4 також не вбачається зі змісту заяви про відвід та матеріалів судового провадження (справа № 759/5565/22).
Таким чином, на переконання суду, відсутні підстави стверджувати про існування у цій справі обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 .
Підсумовуючи, суд наголошує на важливості інституту відводу судді для забезпечення безстороннього розгляду справи. Але вмотивованість заяви про відвід судді є процесуальним обов'язком учасника, який повинен добросовісно реалізовувати надане йому право.
За зазначених обставин, заява захисника ОСОБА_3 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді кримінального провадження №12022100080000012 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 75-76, 81 КПК України, суд
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №12022100080000012 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та оголошено 10.08.2023 року о 17 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1