СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/17260/21
пр. № 2/759/5832/21
14 жовтня 2021 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання,
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Самойленка П.М. звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 суми інфляційних втрат у розмірі 7138, 46 грн та 3% річних від просроченої суми боргу суму передоплати у розмірі 12563, 47 грн, судові витрати в розмірі 9552,50 грн.
Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору.
Провадження за позовом відкрите відповідно до ухвали судді від 05.08.2021р., справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач відзив на позов не надіслала, клопотання про розгляд справи в іншому порядку не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Так, 21.05.2019 року Святошинським районним судом м.Києва було винесено рішення по справі №759/8110/18, яким позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 було задоволено,та стягнено з ОСОБА_2 збитків в порядку регресу у розмірі 99738,75 грн., судовий збір 997,40 грн., витрати на правничу допомогу 8100 грн., а всього стягнути 108836,15 грн.
На виконання вказаного рішення отримано виконавчі листи.
04.07.2019 року Святошинським РВДВС у м.Києві ГТУЮ у м.Києві було винесено постанову про відкриття виконавчого провадждення №АСВП НОМЕР_4 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 108836,15 грн.
У вересні 2020 року Святошинським РВДВС у м.Києві ГТУЮ у м.Києві було повернуто виконавчі документу стягувачу.
06.10.2020 року приватним виконавцем Корецькою І.П. було винесено постанову провідкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 108836,15 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов"язання та позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України. право кредитора вимагати сплату боргу з врахуванням індексу інфляції та процентів річних, способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманн компенсації (плати) від боржника за користуання утриманими ним грошовими коштами належними до сплати кредитору.
Суд погоджується з розрахунками, які були зроблені позивачем.
За встановлених обставин, беручи до уваги, що відповідач не виконав рішення суду і дана обставина не спростована відповідачем у встановленому законом порядку, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог та стягненя з відповідача суми інфляційних втрат у розмірі 7138, 46 грн та 3% річних від просроченої суми боргу суму передоплати у розмірі 12563, 47 грн.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Самойленком П.М. та позивачем ФОП " ОСОБА_1 " був укладений Договір про надання правничої допомоги від 23.12.2019. Відповідно до акту прийняття-передачі наданих послуг по договору №3 від 23.12.2019 року загальна сума витрат на правничу допомогу становить 8644,50 грн.
На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію квитанції №47 від 09.01.2021 на суму 8644,50 грн..
Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами, що поніс витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8644,50 грн., у зв'язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.
Витрати, понесені позивачем на розгляд справи, за вказаних рішень, мають бути компенсовані відповідачем, відповідно і на підставі ст. 141 ЦК України.
Заходів забезпечення позову судом не вживалось.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 264, 265, 280-282 ЦК України, суд
ухвалив:
Позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІН НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) 7138 грн. 46 коп. трьох процентів річних, 12563 грн. 47 коп. інфляційних втрат, що нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання, 908 грн. судового збору, та 8644 грн. 50 коп. на відшкодування витрат з правової допомоги, а всього стягнути 29254 (двадцять дев'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 43 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Можливість отримати інформацію щодо справи, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.
Головуючий Сенько М.Ф.