Провадження № 2/742/524/23
Єдиний унікальний № 742/1063/23
04 серпня 2023 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого - судді Фетісової Н.В., за участю секретарів судових засідань Шептун В.В., Сороки Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 11 червня 2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту №180208-КС-004. Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця -https://bizpozyka.com/. Укладення договору підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №180208-КС-004 від 11.06.2021. Відповідно до п.1 Кредитодавець надав Позичальнику кредит в розмірі 40 000 грн. строком на 24 тижні - до 26 листопада 2021 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом в розмірі 1,07978750% в день (фіксована ставка), із сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 6000 грн. Кредит надавався на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених зазначеним Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. 11 червня 2021 року Позивач видав Відповідачу кредит в розмірі 40 000 грн. на картковий рахунок вказаний позичальником в особистому кабінеті, що підтверджується витягом з анкети клієнта та платіжною інструкцією №28988 від 11 червня 2021 року, виконаною (проведеною) АТ «КБ «Приватбанк», чим виконав свої зобов'язання за Договором вчасно та в повному обсязі. Сторонами Договору строки виконання грошових зобов'язань Позичальника за договором не переносились. До теперішнього часу відповідач лише частково сплатила позивачу заборгованість за Договором в розмірі 8330 грн., розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості по Договору про надання кредиту №108208-КС-004 від 11.06.2021 клієнта ОСОБА_1 , чим порушила свої зобов'язання, встановлені Договором. Згідно інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 28 лютого 2023 року за №143/02 це була оплата кредиту згідно договору №2903515248, де 2903515248-РНОКПП Відповідача. Таким чином, зробивши платіж з метою виконання умов Договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання Договору. Оскільки, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором про надання кредиту №180208-КС-004 від 11 червня 2021 року складає 110664,48 грн., з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 40000 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 66515,68 грн.; заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 4148,80 грн., тому позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості та сплаченого судового збору.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 березня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 11 квітня 2023 року.
11 квітня 2023 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду відкладено судове засідання за клопотанням ОСОБА_1 до 11 травня 2023 року.
11 травня 2023 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду відкладено судове засідання за клопотанням представника позивача до 01 червня 2023 року.
01 червня 2023 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» документи з інформацією про: -підтвердження чи спростування, що держателем карти № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПриватБанк» є ОСОБА_1 ; -прізвище, ім'я, по-батькові отримувача грошових коштів, перерахованих на карту № НОМЕР_1 , видану АТ КБ «ПриватБанк», на яку 11 червня 2021 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» згідно Платіжної інструкції №28988 була перерахована грошова сума кредиту в розмірі 40000 грн. згідно з Кредитним договором №180208-КС -004 від 11 червня 2021 року; -виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_1 , виданої АТ КБ «ПриватБанк», за період з 11 червня 2021 року по 21 червня 2021 року. Визначено строк для надання доказів до 26 червня 2023 року. Оголошено перерву в судовому засіданні по цивільній справі за позовом ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до 27 червня 2023 року.
27 червня 2023 року справу відкладено у зв'язку з не надходженням на адресу суду витребуваних доказів, до 04 серпня 2023 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання також не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином. Згідно письмової заяви просила розгляд справи проводити без її участі. Згідно письмового відзиву відповідач заявлені позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. Свої заперечення мотивує тим, що Договір про надання позики №180208-КС-004 від 11.06.2021 містить ознаки кредитного договору. Проте, надана копія Договору не містить її підпису. Крім того, позивачем не надано докази перерахування кредитних коштів на її рахунок (рахунок, виписка). Так само й графік платежів та паспорт споживчого кредиту не містять підпису відповідача. Відповідно це є доказом того, що відповідача взагалі не ознайомлювали з умовами кредитування. Матеріали справи не містять підтвердження що саме з цими правилами відповідач ознайомлювалася при укладенні договору. Крім того, позивачем не надано пояснення щодо сум заборгованості за Договором №180208-КС-004 від 11.06.2021, а саме не надано пояснення щодо нарахування заборгованості за відсотками. Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки та ін.), тому не має підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, зазначені в розрахунку та довідці є правильними. Відповідач також звертає увагу, що розмір нарахованих відсотків, значно перевищує розмір заборгованості за кредитом. Крім того позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та підтвердження позивача, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача. За таких обставин відповідач вважає дану позовну заяву поданою з порушенням норм матеріального та процесуального права, необґрунтованою та передчасною.
Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, згідно якої він не погоджується із запереченнями відповідача викладеними у письмовому відзиві, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач у відзиві жодним чином не оспорює та не спростовує належними та допустимими доказами ті факти, що кредитний договір був укладений між сторонами, і позивачем всі умови кредитного договору були виконані належним чином та в повному обсязі; кредит був отриманий відповідачем в повному обсязі, і за кредитним договором здійснювалося часткове погашення заборгованості, що фактично означає визнання відповідачем зазначених фактів. Кредитний договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», який регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів. Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів існує об'єктивна можливість встановити факт, що кредитний договір був підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, що повністю узгоджується з нормами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.207 ЦКУ, а саме: належність телефонного номеру НОМЕР_2 та електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачу підтверджується і відповідним Витягом з Українського бюро кредитних історій; при реєстрації та входу в особистий кабінет Позичальника при укладенні кредитного договору відповідачем було використано фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного кредитного договору; саме на цей номер телефону НОМЕР_2 було відправлено та доставлено одноразовий ідентифікатор «G-1774», яким відповідачем був підписаний кредитний договір, що знайшло відображення також і в його тексті. Під час укладення кредитного договору відповідач жодним чином не була обмежена в часі з його ознайомленням. Після його укладення на її електронну пошту позивачем були надіслані повідомлення, в яких відповідач сповіщалась про факт укладення зазначеного правочину. Крім того, часткова сплата відповідачем боргу свідчить про визнання нею даного боргу. Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений саме на підставі первинних документів. На його противагу відповідачем міг бути наданий альтернативний розрахунок заборгованості за кредитним договором, проте відповідачем наданий розрахунок жодними доказами не спростований. Розмір нарахований процентів повністю відповідає умовам Кредитного договору. Посилання відповідача на порушення позивачем норм статті 549 ЦК України і ст.18 та 22 Закону України «Про захист прав споживачів», не стосуються предмета спору. Позивачем у відповідності до положень ст.175 ЦПК України, зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до відповідача. Враховуючи порушення відповідачем положень ст.178 ЦПК України, просив залишити відзив без розгляду, щоб усі доводи та аргументи відповідача, висловлені ним у відзиві, не були прийняті до уваги судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 11 червня 2021 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту №180208-КС-004 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через Особистий кабінет Позичальника на сайті Кредитодавця, що підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного договору про надання кредиту №180208-КС-004 від 11 червня 2021 року.
Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 40000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 24 тижні. Процентна ставка: в день 1,07978750, фіксована. Комісія за надання кредиту 6000 грн. Загальний розмір наданого кредиту 40000 грн. Термін дії договору - до 26 листопада 2021 року. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту 99960 грн. Орієнтована річна процентна ставка 7307,18 процентів (п.1 Договору).
Відповідно до п. 2 договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно з графіком платежів.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
На підтвердження укладення договору №180208-КС-004 від 11 червня 2021 року позивачем надано візуальну форму послідовності укладення даного договору, з якої вбачається, що 11 червня 2021 року о 13:27:38 клієнт, використовуючи номер телефону НОМЕР_2 , ідентифікувався та зайшов у особистий кабінет на сайті www.my.bizpozyka.com, ознайомився з паспортом споживчого кредиту.
Відповідачу на номер телефону відправлено смс - повідомлення з одноразовим ідентифікатором G - 8699 для підписання паспорту споживчого кредиту, який нею підписаний.
Товариством направлено клієнту в ІТС індивідуальну оферту, яка містила істотні умови Договору та смс - повідомлення з одноразовим ідентифікатором G - 1774 для підписання.
Клієнт ознайомилась з офертою товариства та прийняла її умови.
Акцептування клієнтом умов оферти, відбулося шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором G - 1774 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти Договір, та надсилаються іншій стороні цього Договору).
Товариством сформовано інформаційне повідомлення про успішне підписання договору.
Кредитний договір був підписаний відповідачкою 11 червня 2021 року о 13:32:08 шляхом введення одноразового ідентифікатора G1774 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://my.bizpozyka.com.
Відповідно до Витягу з анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com), відповідачем внесено такі відомості: ОСОБА_1 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП/ІПН НОМЕР_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м.Прилуки Чернігівської області; документ, що посвідчує особу: паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Прилуцьким МВ УДМС України в Чернігівській області; дохід за останній місяць - 25000 грн, інформація стосовно бажаного кредиту: 40000 грн, дата отримання кредиту - 11 червня 2021 року, електронна адреса позичальник - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону позичальника НОМЕР_5 , номер банківського рахунку НОМЕР_1 .
Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними за та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».
Таким чином, встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
У зв'язку з чим, твердження відповідача про відсутність доказів укладення між сторонами кредитного договору та що вона не підписувала кредитний договір є безпідставними.
За таких обставин, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомилась та погодилась з ними.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 червня 2021 року ТОВ «Бізнес позика» видав ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 зг. до кредитного дог. №180208-КС-004 від 11 червня 2021 року кредит в розмірі 40000 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Банк платника - АТ КБ «Приватбанк». Банк отримувача - АТ КБ «Приватбанк» (а.с.18).
На виконання ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 01 червня 2023 року про витребування доказів, АТ КБ «Приватбанк» надано запитувану інформацію стосовно ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме повідомлено, що на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , емітовано карту № НОМЕР_1 на яку 11 червня 2021 року здійснено зарахування коштів від ТОВ «БІЗПОЗИКА» в розмірі 40000 грн. Додатково надано виписку про рух коштів по карті № НОМЕР_1 за період з 11 червня 2021 року по 21 червня 2021 року в додатку.
Позичальниця ОСОБА_1 в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснила платіж на загальну суму 8330 грн.
Згідно до Інформаційної довідки платіжного сервісу «Platon» від 28 лютого 2023 року за №143/02, вбачається, що ТОВ «Платежі Онлайн» як технологічний оператор платіжних послуг повідомиив, що на сайті Торговця через платіжний сервіс «Platon» була проведена успішна транзакція. Сайт Торговця: BIZPOZYKA.COM, Тип транзакції: погашення. Дані транзакції: номер транзакції: 32463-51684-55133, сума транзакції 8330 грн., дата проведення транзакції 25.06.2021, номер картки НОМЕР_6 , Approval code НОМЕР_7, банк -емітент PRIVAT BANK, опис: оплата кредита згідно договору №2903515248, ім'я платника ОСОБА_2 .
Зробивши платіж по погашенню боргу на виконання умов кредитного договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту № 180208-КС-004 від 11 червня 2021 року.
Вищезазначене твердження відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду викладеній у Постанові від 23.12.2020 по справі №127/23910/14-ц. а саме , що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.
Станом на день подачі позову до суду відповідачка борг за кредитним договором не повернула.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість позичальниці перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на дату подання позовної заяви 02 березня 2023 року становить 110664 грн. 48 коп., з яких: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 40000 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 66515 грн. 68 коп.; заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту - 4148 грн. 80 коп. (а.с.25-26).
Не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо необгрунтування позивачем заборгованості за відсотками, оскільки судом встановлено, що нарахування відсотків за кредитним договором здійснювалось позивачем належним чином та у повній відповідності до умов кредитного договору та Правил надання споживчих кредитів, а саме: щоденно та виключно протягом строку користування кредитом, визначеним в пункті 1 Кредитного договору, тобто до 26 листопада 2021 року; за щоденною фіксованою процентною ставкою, зазначеною в пункті 1 Кредитного договору (1,07978750% в день); за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом, але лише протягом строку користування ним та до закінчення дії Кредитного договору (до 26 листопада 2021 року); лише на залишок неповернутої суми Кредиту, що підтверджується вищенаведеними доказами , дослідженими судом.
В свою чергу відповідач не спростувала наданий позивачем розрахунок заборгованості та не надала власний контрозрахунок.
Зазначена позиція повністю узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним в постанові від 11.07.2018 року у справі № 753/7883/15 у відповідності до якого, доводи сторони про необгрунтованість розрахунку заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.
Доводи відповідача про недоведеність укладення кредитного договору та перерахування коштів є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
З матеріалів справи вбачається, що позичальник своїх зобов'язань за договором належним чином не виконала, перестала сплачувати щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, враховуючи те, що відповідачем не було належним чином виконано умови вищезазначеного кредитного договору, а також нею не було спростовано вищезазначених позовних вимог позивача, на підставі чого позовна заява підлягає частковуому задоволенню в частині стягнення кредитної заборгованості та процентів.
Що стосується посилань позивача на стягнення заборгованість за нарахованою комісією за надання кредиту в розмірі 4148,80 грн, то слід зазначити наступне.
Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
Згідно зі статтею 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюютья законодавством України, нрмативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи повязаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 3. 6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитногодоговору тощо).
Відповідно до статті 3 ЦК України принцип справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховентсва права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та заьезпечити виконання цивільних обов'язків, щозокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.
Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.
Таким чином, передбачене умовами кредитування нарахування комісії за кредитне обслуговування договору суперечить принципу розумності, справедливості та добросовісності, а тому вимоги банку в частині стягнення комісії є також незаконними та не підлягають задоволенню.
Такий висновок колегії суддів апеляційного суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18).
Об'єднана палата у своїй постанові дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.
Отже, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 4148 грн. 80 коп., слід відмовити.
За правилами частин першої - другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 2576,64 грн.
На підставі викладеного, керуючого ст.ст.2,12,13,81,247,258,259,263-265,268,273,280-282,284,352,354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, офіс 411, заборгованість за Договором №180208 -КС -004 про надання кредиту від 11 червня 2021 року в розмірі 106 515 грн. 68 коп., а саме: заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом - 40 000 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 66 515 грн. 68 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, офіс 411, судовий збір в розмірі 2576 грн. 64 коп.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Наталія ФЕТІСОВА