Провадження: № 1-кп/484/115/23
Справа: № 484/3783/22
Кримінальне провадження: № 12022152110000693
11 серпня 2023 року м. Первомайськ
Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська кримінальне провадження №12022152110000693 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайська Миколаївської області, громадянина України, освіта загальна середня, не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку, не маючого статусу депутата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 27.01.2022 року Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді 80 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
у відсутність потерпілого - ОСОБА_7 (згідно заяви),
досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, маючи не зняту та непогашену судимість, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив нові умисні корисливі злочини.
Так, 03 жовтня 2022 року близько 09:00 години ОСОБА_3 проходив по вулиці Садовій в м. Первомайську Миколаївської області, де зустрів свого знайомого ОСОБА_7 .
В ході розмови з ОСОБА_7 , у ОСОБА_3 виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою.
ОСОБА_3 реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, не маючи наміру в подальшому повертати майно, звернувся до ОСОБА_7 з проханням передати йому мобільний телефон, при цьому запевнивши останнього у тому, що відразу після здійснення необхідних телефонних дзвінків він поверне йому мобільний телефон. ОСОБА_7 , не здогадуючись про злочинні наміри ОСОБА_3 , виходячи з довіри до останнього, а також помилкової переконаності у правдивості та добросовісності його дій, погодився на прохання ОСОБА_3 та добровільно передав належний йому мобільний телефон "Ulefone Armor X8 4/64Gb" ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 3989,30 грн. з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" з номером НОМЕР_3 , вартістю 50 грн.
Після чого, ОСОБА_3 , продовжуючи реалізовувати свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, отримавши від потерпілого ОСОБА_7 вказаний мобільний телефон, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому матеріального збитку на загальну суму 4039,3 грн.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діяв станом на 11.10.2022 року.
Так, 11 жовтня 2022 року близько 22:00 години у ОСОБА_3 , який тимчасово проживав у бабусі ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 , виник умисел направлений на викрадення чужого майна, а саме: грошових коштів, належних його бабусі, які знаходились у літній кухні, розташованої на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
Реалізуючи задумане, ОСОБА_3 , скориставшись тим, що його бабуся - ОСОБА_6 відпочивала, достовірно знаючи, що грошові кошти знаходяться у літній кухні, яка розташована по АДРЕСА_2 , а саме: у кишені халату, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може чинити перешкоду, шляхом демонтажу віконної рами, через отриманий віконний отвір, проник до середини приміщення літньої кухні.
Будучи там, ОСОБА_3 , реалізуючи прямий умисел на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, в умовах воєнного стану, повторно таємно викрав, грошові кошти в сумі 5500 грн., які були розміщені в кишені халату та з місця злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на суму 5500 грн.
Отже, своїми умисними протиправними діями обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
За сукупністю скоєного ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнав у повному обсязі, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав частково, пояснивши суду, що вчинити крадіжку грошових коштів у бабусі його змусили працівники поліції в рамках іншого кримінального провадження. Далі підтвердив зазначені в обвинувальному акті обставини та показав, що дійсно ним було вчинено кримінальне правопорушення щодо заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у відповідний час, дату, місці, спосіб та за відповідних обставин. Крім визнання вини в цій частині обвинувачення, підсудний ОСОБА_3 також повністю погодився з доказами, що були зібрані під час досудового розслідування, які підтверджують його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України згідно обвинувального акта. Заперечуючи проти фактичних обставин таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану, підтвердив, що вказане кримінальне правопорушення було вчинено ним у відповідний час, дату, місці, у визначений в обвинувальному акті спосіб. Крім часткового визнання вини, обвинувачений погодився з доказами, що були зібрані під час досудового розслідування, які підтверджують його винуватість у вчиненні кримінального правопорушеня, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України згідно обвинувального акта. Враховуючи, що він в останньому слові вину визнав пованістю, щиро розкаявся, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 матеріальних претензій не мають, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що крадіжку коштів здійснив її онук ОСОБА_3 , однак матеріальних претензій до обвинуваченого вона не має. Щодо обрання обвинуваченому покарання просила суд обрати йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.
Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи за його відсутності, повідомив суд, що матеріальних претензій до обвинуваченого не має. Щодо обрання обвинуваченому покарання поклався на розсуд суду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про розгляд справи у відсутність потерпілого ОСОБА_7 , просила суд призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 70 КК України у виді реального позбавлення волі, згідно ст.ст. 71, 72 КК України перерахувати 80 годин громадських робіт на 10 днів позбавлення волі і до призначеного покарання приєднати невідбуте покарання за вироком суду Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022, запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити у виді тримання під вартою, стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз.
Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного в частині обставин вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, проти продовження розгляду справи за відсутності потерпілого ОСОБА_7 не заперечував. При цьому, враховуючи особу обвинуваченого, який є раніше судимим, часткове визнання ним вини, щире каяття, просив суд призначити йому мінімальне покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України. Щодо приєднання до покарання перерахованих годин громадських робіт у дні позбавлення волі згідно вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022р. у справі №484/305/22 поклався на розсуд суду.
Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_8 надала коротку характеристику своєму сину ОСОБА_3 , після закінчення школи він навчався, потім деякий час проживав із дівчиною з дитиною окремо винаймаючи квартиру, потім після розтавання з нею проживав то у неї, то у бабусі, потерпілої по справі, офіційно не працював, кошти які міг заробити приносив додому, іноді вживав алкогольні напої, на питання сторони обвинувачення щодо вжиття її сином наркотичних речовин вказала, що їй не відомо. Крім того, пояснила суду, що про крадіжку гаманця з грошовими коштами, належних потерпілій ОСОБА_6 вона дізналася саме від обвинуваченого, оскільки він визнав, що змушений був викрасти вказані кошти в зв'язку із примусом з боку працівників поліції, прізвища, ім'я та по батькові яких, і за яких обставин, вона не знає.
Свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 пояснили суду, що під час проведення слідчого експеременту обвинувачений ОСОБА_3 вину свою у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав, на місці вчинення злочину чітко показував де, коли і за яких обставин ним було скоєно крадіжку майна потерпілої ОСОБА_6 , жодних пояснень, щодо примушування до вчинення крадіжки працівниками поліції під слідчого експеременту обвинуваченим не надавалось.
Свідок ОСОБА_11 в судове засідання не з'явився, згідно рапорту ДОП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_12 від 28.07.2023 місце знаходження (перебування) останнього не відоме, за місцем реєстрації не проживає приблизно три доби, про що стало відомо з показів сусідів та батька ОСОБА_11 . Про дату, час та місце відкладеного розгляду справи повідомлений під особистий підпис, однак повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, за місцем проживання та реєстрації відсутній, що унеможливлює його супровід працівниками поліції до місця розгляду справи.
Свідок ОСОБА_13 з питання щодо виконання вироку Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022р. у справі №484/305/22 пояснила суду, що співробітниками органу пробації проводилися заходи щодо виконання вказаного вироку суду, 11.07.2022 року після розшукових заходів обвинуваченому ОСОБА_3 було видано направлення до Управління житлово-комунального господарства Певромайської міської ради щодо відбування покарання у виді громадських робіт, однак останній до управління не з'явився, покарання у виді громадських робіт не відбув, постійно переховується від працівників органу пробації.
Заслухавши думку учасників судового провадження, керуючись ст. 325 КПК України, суд вирішив проводити судовий розгляд без участі потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
Окрім визнання вини самим обвинуваченим в частині вчинення заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, часткового визнання вини у таємному викраденні майна потерпілої ОСОБА_6 , пояснень свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , його вина у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів.
За епізодом заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, вина ОСОБА_3 підтверджується:
- протоколом прийняття заяви про вчинене правопорушення або таке, що готується від 05.10.2022р., за яким потерпілий ОСОБА_7 повідомив працівників поліції, що 03.10.2022р. його знайомий ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою заволодів його смартфоном марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb" з сім-карткою мобільного оператора "Київстар" з номером НОМЕР_3 , чим завдав йому матеріального збитку на суму 3746,00 гривень;
- довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №260622 від 17.10.2016 року, пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 , за якими потерпілий ОСОБА_7 має інвалідність ІІІ групи безстроково та є пенсіонером з 07.12.2016р. і довічно;
- товарним чеком 1673 від 03.09.2021р., гарантійним талоном, виданих інтернет-магазином "Citrafon.ua", довідкою "Мобідрайв" від 05.10.2022р., за якими встановлено, що вартість телефону марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb" разом із захисним склом та установкою складає 3746,00 грн., вартість стартового пакету "Київстар" (SIM-картки) станом на жовтень 2022 року становить 50,00 грн.;
- заявою ОСОБА_14 від 05.10.2022р., за якою останній добровільно видав працівникам поліції мобільний телефон марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb" ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який він придбав 03.10.2022р. у ОСОБА_3 за 1200 грн.;
- протоколом огляду речей від 05.10.2022р. з ілюстартивними таблицями до нього, за яким було оглянуто мобільний телефон чорного кольору з помаранчевими кантами добровільно виданий ОСОБА_14 , при включенні якого встановлено його марку "Ulefone Armor X8 4/64Gb" та серійний номер ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ;
- заявою ОСОБА_3 від 05.10.2022р., за якою останній добровільно видав працівникам поліції викрадену у ОСОБА_7 з його мобільного телефону сім-картку оператора мобільного зв'язку "Київстар" № НОМЕР_3 ;
- протоколом огляду речей від 05.10.2022р. з ілюстартивними таблицями до нього, за яким було оглянуто сім-картку розміром 1,2 см х 0,9 см (Micro SIM) з ліцьової сторони білого кольору з п'ятьма блакитними смужками у формі зірки з номером № НОМЕР_5 добровільно видану ОСОБА_3 , яку було витягнуто ним із викраденого останнім мобільного телефону ОСОБА_7 марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb";
- постановою про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 05.10.2022р., зберігальною розпискою від 05.10.2022р., за якими визнано речовими доказами та приєднати до матеріалів кримінального провадження №12022152110000693 мобільний телефон марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb" серійний номер ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , та сім-картку з номером НОМЕР_3 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 ;
- висновоком судового експерта ОСОБА_15 №2753/22 від 07.10.2022р., за яким в результаті проведення судової товарознавчої експертизи ринкова вартість мобільного телефону марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb", бувшого у використанні (з урахуванням зносу), станом на 03.10.2022 року становила 3989,30 гривень.
За епізодом таємного викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану вина ОСОБА_3 підтверджується:
- протоколом прийняття заяви про вичнене правопорушення (або таке, що готується) від 12.10.2022р., за яким потерпіла ОСОБА_6 повідомила працівників поліції, що в ніч на 12.10.2022р. невідома особа шляхом демонтування вікна в літній кухні, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , приникши до середини кухні з кишені в халаті таємно викрала гаманець із грошовими коштами в сумі 5500 грн.
- протоколом огляду місця події від 12.10.2022р. з фототаблицями та схематичним планом до нього, за яким було оглянуто територію домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , де було встановлено місце в літній кухні, за якого було викрадено гаманець із грошовими коштами в сумі 5500 грн. потерпілої ОСОБА_6 , під час огляду виявлено та вилучено один слід ПУ з дверей літньої кухні, який поміщено в пакет WAR1057903;
- заявою ОСОБА_3 від 17.10.2022р., за якою останній добровільно видав працівникам поліції гаманець, що був ним викрадений з грошовими коштами у потерпілої ОСОБА_6 ;
- протоколом огляду речей від 17.10.2022р. з ілюстартивними таблицями до нього, за яким було оглянуто гаманець розміром 10 см х 8,5 см з натуральної шкіри чорного кольору з емблемою у вигляді тиснення з надписом " PS PETEK collection 1855" добровільно виданий ОСОБА_3 , який було викрадено ним у потерпілої ОСОБА_6 разом із грошовими коштами;
- постановою про визнання і приєднання до провадження речових доказів від 17.10.2022р., зберігальною розпискою від 17.10.2022р., за якою визнано речовим доказом та приєднано до матеріалів кримінального провадження №12022152110000725 гаманець, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 ;
- постановою про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 20.10.2022р., за якою прокурором відповідно до ст.ст. 36, 110, 216, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 217, ст. 218 КПК України матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022152110000693 від 05.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, №12022152110000725 від 12.10.2022 за ознаками криімнального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України об'єднано в одне провадження під загальним номером 12022152110000693;
- протоколом проведення слідчого експеременту від 26.10.2022р., проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_3 , за яким останній на місці за адресою: АДРЕСА_2 , показав механізм викрадення 11.10.2022р. з території домоволодіння за вказаною адресою гаманця потерпілої ОСОБА_6 з грошовими коштами.
Зазначені докази повністю узгоджуються між собою та відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті.
Крім того, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду покази обвинуваченого ОСОБА_3 щодо примусу до вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України, психологічного та фізичного насильства під час затримання. Так, з відповіді Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві від 27.07.2023 року за №16-07-23497-23 вбачається, що в частині пояснень ОСОБА_3 відносно психологічного та фізичного насильства під час затримання працівниками поліції в рамках розслідування кримінального провадження відкритого за ч. 1 ст. 309 КК України, примусу до вчинення кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України підтверджень не отримано. Таким чином, під час проведеної перевірки наданих відомостей, встановлено, що вони не містить об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідувань, грунтується лише на припущеннях про протиправність дій службових осіб правоохоронних органів, в зв'язку з чим, на даний час, відсутні достатні правові підстави для застосування слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих повноважень щодо початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЕРДР. Крім того, повідомили, що за заявою ОСОБА_3 від 18.04.2023р. про вжиття заходів до працівників Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, слідчими першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Миколаєві внесено відомості до ЄРДР за №62023150010000361 від 19.04.2023 за ознаками кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 307 КК України, що ніяким чином не відноситься до розгляду судом кримінального провадження №12022152110000693.
Оцінивши за своїм внутрішнім переконанням у сукупності досліджені докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_3 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє повне підтвердження під час судового розгляду. Характер дій ОСОБА_3 встановлених судом, свідчать про умисний характер, направлений на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, та на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України та за ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до вимог, викладених в п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання" при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Згідно ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст. 50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину щодо особи з інвалідністю та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Під час призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України, один з яких є нетяжким злочином, інший тяжким злочином, обставини справи, вказані дані про особу обвинуваченого, який частково визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, раніше судимий за корисливі злочини, за місцем проживання скарг на нього від мешканців кварталу не надходило, однак зарекомендував себе негативно, періодично зловживає спиртними напоями, зі слів мешканців кварталу також вживає і наркотичні речовини, схильний до вчинення крадіжок та інших правопорушень, на заходи виховного впливу реагує слабко, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря - психіатра, лікаря - нарколога не перебуває, строкову військову службу не проходив в зв'язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та обставини, які обтяжують покарання, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про його особу, дають підстави для призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України, яке він має відбувати реально в умовах ізоляції від суспільства, оскільки на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Суд вважає, що підстав для обрання пом'якшуючого покарання, в т.ч. із застосуванням ст. 75 КК України не встановлено.
Крім цього, як вбачається із матеріалів провадження, вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року затверджено угоду про примирення між потерпілою ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , визнано ОСОБА_3 винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначено узгоджене сторонами угоди покарання у виді громадських робіт на строк 80 годин. Вирок набрав законної сили 01.03.2022 року.
У даному кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_3 вчиняв кримінальні правопорушення в період з 03.10.2022 року по 11.10.2022 року, тобто в період відбуття покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року у справі № 484/305/22 провадження №1-кп/484/172/22.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до абзацу г) пункту 1 ч. 1, ч. 2 ст. 72 КК України при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідають - вісім годин громадських робіт. При призначенні покарання за сукупністю кримінальних правопорушень або вироків у виді виправних робіт або службових обмежень для військовослужбовців складанню підлягають лише строки цих покарань.
Враховуючи зазначене, на підставі ч. 1 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне перерахувати ОСОБА_3 строк покарання у виді 80 годин громадських робіт за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року у справі № 484/305/22 провадження №1-кп/484/172/22 на 10 днів позбавлення волі, та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання ОСОБА_3 слід приєднати невідбуте покарання у перерахованому виді за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року у справі № 484/305/22 провадження №1-кп/484/172/22.
Оскільки ОСОБА_3 засуджується до реального відбування покарання у виді позбавлення волі та в підготовчому судовому засіданні йому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, тому з метою забезпечення виконання покарання, на підставі ст. 374 КПК України, до набрання вироком законної сили ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою не змінювати.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 04.05.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 04.05.2023 року і до набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за одинь день позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України слід покласти на обвинуваченого судові витрати по справі, які складаються із вартості проведених під час досудового розслідування експертних досліджень, а саме: судової товарознавчої експертизи в розмірі 220,00 грн.
Цивільний позов не заявлений.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 369-371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:
- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 1 (одного) року 6 (шість) місяців позбавлення волі;
- за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п'яти) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців.
На підставі ч. 1 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_3 строк покарання у виді 80 годин громадських робіт за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року у справі № 484/305/22 провадження №1-кп/484/172/22 на 10 днів позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуте покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27.01.2022 року у справі № 484/305/22 провадження №1-кп/484/172/22, та остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 6 (шість) місяців 10 (десять) днів.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 04.05.2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбуття покарання строк тримання під вартою в період з 04.05.2023 року і до набрання вироком законної сили включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за одинь день позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою не змінювати.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень в сумі 220 (двісті двадцять) грн. 00 коп.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
- мобільний телефон марки "Ulefone Armor X8 4/64Gb" серійний номер ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 та сім-картку з номером НОМЕР_3 , які згідно постанови слідчого від 05.10.2022 року визнані речовими доказами та передані на зберігання потерпілому згідно зберігальної розписки від 05.10.2022 року - залишити ОСОБА_7 як законному володільцю;
- гаманець, який згідно постанови слідчого від 17.10.2022 року визнаний речовим доказом та переданий на зберігання потерпілій згідно зберігальної розписки від 17.10.2022 року - залишити ОСОБА_6 як законному володільцю.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.