про залишення позовної заяви без руху
09 серпня 2023 року м. Рівне№460/18872/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.С. Гудима, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
про зобов'язання вчинення певних дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії, спрямовані на зняття арешту з усього нерухомого майна божника.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби визначені статтею 287 КАС України.
Так, за правилами п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач просить зняти арешт з усього нерухомого майна, накладеного постановою державного виконавця від 20.11.2018 в межах ВП №22748645.
З даним позовом позивач звернувся лише 07.08.2023, тобто з порушенням 10-денного строку звернення до суду, визначеного ст.287 КАС України.
У позовній заяві вказано, що в липні 2023 року адвокат позивача звертався до відповідача з заявою про зняття арешту, однак листом від 27.07.2023 йому було відмовлено у вчиненні таких дій.
Разом з тим, зміст листа відділу ДВС у м.Рівному від 27.07.2023 №179578 свідчить, що позивач вже звертався з відповідною заявою раніше і листом від 29.11.2021 йому повідомлялася інформація про хід виконавчого провадження та надавалася відповідь щодо зняття арешту з майна. Тобто позивач, щонайменше з листопада 2021 року був обізнаний про наявність арешту на його майні, накладеного постановою від 20.11.2018.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надав заяви про поновлення строку звернення до суду та жодних доказів на її обґрунтування, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Крім того, суд зауважує, що за правилами ст.287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені ст.245 КАС України та кореспондують з нормами с.5 КАС України.
Всупереч наведеному, згідно з позовними вимогами даного позову позивач просить суд зобов'язати зняти арешт з майна. Водночас, вимог щодо визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача позивач не заявляє.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
1) заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску;
2) позовної заяви з приведеними у відповідність до вимог КАС України позовними вимогами.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Рівному Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинення певних дій - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Н.С. Гудима