10 серпня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/5391/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з питань безпеки на транспорті , Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті Дмитра Ткаченка про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191222 від 31.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є суб'єктом відповідальності з огляду на те, що не є суб'єктом господарювання у сфері надання послуг з перевезення вантажів, ліцензію на здійснення таких послуг не отримував, жодних вантажних транспортних засобів у власності не має; особа водія ОСОБА_2 позивачу не знайома та підстави зазначення у товарно-транспортній накладній № 1591 від 23.02.2023 відомостей про позивача як перевізника невідомі; автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричеп WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 згідно із свідоцтвами про реєстрацію належать ОСОБА_3 , якого позивач не знає; жодних тимчасових реєстраційних документів на вказані транспортні засоби позивач не отримував; договорів про надання послуг з перевезення вантажу автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 з жодною особою позивач не укладав; ТТН № 1591 від 23.02.2023 не містить даних або реквізитів щодо особи, відповідальної за прийняття вантажу, а також жодних підписів, печаток, штампів позивача. Крім того, позивач звертав увагу на те, що у ТТН № 1591 від 23.02.2023 пунктом навантаження вказано вул. Короленка, 74-а, с. Лутовинівка, Кременчуцький район, Полтавська область, а пунктом розвантаження - вул. Центральна, 1 у с. Покровське, Полтавський район, Полтавська область, водночас на момент зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 , проведення перевірки та складення акту останній знаходився у протилежному напрямку від пункту розвантаження у Кіровоградській області, чому не надано оцінки суб'єктом владних повноважень під час розгляду справи.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву /а.с. 44 - 60/ представник відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні у повному обсязі. Зазначав, що під час рейдової перевірки 23.02.2023 транспортного засобу MAN д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 , що використовується згідно товарно-транспортної накладної № 1591 від 23.02.2023 ФОП ОСОБА_1 , виявлено порушення законодавства про автомобільний транспорт - перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні особиста картка водія ОСОБА_2 (транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом) та роздруківка даних роботи цифрового тахографа - п. 3.3. наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010, відтак, за результатами розгляду порушень, вказаних в акті перевірки від 23.02.2023 № 318957, на який заздалегідь запрошено позивача, прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191222 від 31.03.2023 на суму 17000 грн.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 позовну заяву залишено без руху.
21.11.2022 позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 25.08.2010, види діяльності: 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 46.21. Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 53.20. Інша поштова та кур'єрська діяльність; 49.41. Вантажний автомобільний транспорт, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 82/.
23.02.2023 посадові особи Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Мнека В.М. та ОСОБА_4 на підставі щотижневого графіку Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Укртрансбезпеки у період з 20.02.2023 по 26.02.2023 /а.с. 69/, направлення № 014238 від 20.02.2023 /а.с. 68/ здійснили рейдову перевірку транспортного засобу MAN д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 , що згідно ТТН № 1591 від 23.02.2023 використовувався автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 , та за результатами перевірки склали акт № 318957 від 23.02.2023 /а.с. 70/, в якому зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні особиста картка водія ОСОБА_2 (транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом) та роздруківка даних роботи цифрового тахографа - п. 3.3. наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010.
Із актом перевірки водій ОСОБА_2 ознайомився, про що свідчить його підпис на примірнику акта, та у графі «Письмові пояснення про причини порушень» зазначив «Карта водія у процесі виготовлення».
Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області 09.03.2023 за вих. № 14925/34/24-23 надіслано на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 31.03.2023 з 10.00 до 12.00 /а.с. 74/, яке вручено адресату 21.03.2023 /а.с. 78/.
31.03.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Полтавській області прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191222 /а.с. 67/, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_1 за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.
Копію постанови надіслано ОСОБА_1 листом від 31.03.2023 № 21141/34/24-23 /а.с. 79/.
Позивач, вважаючи постанову від 31.03.2023 № 191222 протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).
Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Частиною 12 статті 6 Закону № 2344-ІІІ передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до положень частин 14, 17 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначає Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно з пунктом 2 Порядку №1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України..
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (пункт 12 Порядку № 1567).
За змістом пункту 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.
В силу вимог пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Згідно з пунктами 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.
Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з абзацем третім частини першої статті 60 Закону за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В розумінні статті 1 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених положень норм законодавства свідчить про те, що державний контроль на транспорті здійснюється органами Укртрансбезпеки шляхом проведення, зокрема, рейдових перевірок, в ході яких перевірці підлягає наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом. У свою чергу відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Предметом спору у цій справі є постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Укртрансбезпеки від 31.03.2023 № 191222 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт до ОСОБА_1 за перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачено абз. 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.
Надаючи правову оцінку вказаній постанові, суд виходить з такого.
З акту перевірки № 318957 від 23.02.2023, на підставі якого до позивача застосовано штраф, слідує, що під час рейдової перевірки транспортного засобу MAN д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 , встановлено порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: відсутні особиста картка водія ОСОБА_2 (транспортний засіб обладнаний цифровим тахографом) та роздруківка даних роботи цифрового тахографа - п. 3.3. наказу МТЗУ № 385 від 24.06.2010.
Суд зазначає, що зміст статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.
Частиною 1 статті 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385, контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);
- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Пунктом 3.5. Інструкції № 385 встановлено, що перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).
Відповідно до пунктів 6.1., 6.3. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 (далі - Положення № 340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).
Отже, положеннями статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010.
Згідно з актом перевірки № 318957 від 23.02.2023 перевезення вантажу (кукурудзи) транспортним засобом марки MAN д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювалося згідно з товарно-транспортною накладною - № 1591 від 23.02.2023 /а.с. 58/, в якій вказано такі відомості: автомобільний перевізник - ФОП ОСОБА_1 , замовник - ФОП ОСОБА_1 , вантажовідправник - ТОВ «ЗЕРНО АГРОТРЕЙД», вантажоодержувач - ФОП ОСОБА_1 , пункт навантаження - Полтавська область, Кременчуцький район, с. Лутовинівка, вул. Короленка, 74А, пункт розвантаження - Полтавська область, Полтавський район, с. Покровське, вул. Центральна, 1.
Відповідно до положень розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 (далі - Правила), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов'язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Пунктом 11.1. зазначених Правил передбачено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Товарно-транспортну накладну суб'єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім'я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.
Суд зазначає, що товарно-транспортна накладна № 1591 від 23.02.2023, надана водієм ОСОБА_5 на перевірку, містила усі необхідні відомості, встановлені Правилами, крім підпису відповідальної особи вантажоодержувача, яким є позивач /а.с. 73/.
При цьому суд враховує, що із копії товарно-транспортної накладної № 1591 від 23.02.2023, наданої ТОВ «ЗЕРНО АГРОТРЕЙД» (вантажовідправник) на вимогу суду /а.с. 38/ слідує, підпис і печатка ОСОБА_1 як відповідальної особи вантажоодержувача наявний на примірнику ТТН, який залишився у вантажовідправника.
Вказана ТТН була складена на підставі заяви ФОП ОСОБА_1 від 23.02.2023 на відвантаження зерна /а.с. 36/, яке перебувало на зберіганні у ТОВ «ЗЕРНО АГРОТРЕЙД» на підставі договору складського зберігання зерна № Л/1222/33 від 07.12.2022 /а.с. 19 - 35/. При цьому у заяві на відвантаження зерна ФОП ОСОБА_1 вказав відомості про водіїв та транспортні засоби, на які буде завантажуватись зерно, зокрема, автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .
Виходячи з викладеного суд відхиляє як безпідставні доводи позивача про те, що особа водія ОСОБА_2 позивачу не знайома та підстави зазначення у товарно-транспортній накладній № 1591 від 23.02.2023 відомостей про позивача як перевізника невідомі, а також те, що ТТН № 1591 від 23.02.2023 не містить даних або реквізитів щодо особи, відповідальної за прийняття вантажу, а також жодних підписів, печаток, штампів позивача. Та обставина, що позивач не поставив власний підпис і печатку на примірнику ТТН, який знаходився у водія, не може слугувати підставою для висновку про відсутність у позивача жодного стосунку до складеної товарно-транспортної накладної.
Стосовно посилання позивача на те, що автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричеп WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 згідно із свідоцтвами про реєстрацію належать ОСОБА_3 , і жодних тимчасових реєстраційних документів на вказані транспортні засоби позивач не отримував, суд оцінює критично, оскільки відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб, а згідно з пунктом 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Отже, оформлення тимчасового реєстраційного талону на транспортний засіб, що перебуває у користуванні, є правом, а не обов'язком власника транспортного засобу чи особи, якій такий транспортний засіб передано у користування.
Щодо доводів позивача про те, що договорів про надання послуг з перевезення вантажу автомобілем MAN д.н.з. НОМЕР_1 та напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 з жодною особою позивач не укладав, суд зауважує, що згідно із відомостями ТТН № 1591 від 23.02.2023 позивач виступав і перевізником, і вантажоодержувачем, відтак необхідність укладення договорів про надання послуг з перевезення була відсутня, а перевезення здійснювалося власним коштом позивача.
Стосовно посилань позивача на те, що у ТТН № 1591 від 23.02.2023 пунктом навантаження вказано вул. Короленка, 74-а, с. Лутовинівка, Кременчуцький район, Полтавська область, а пунктом розвантаження - вул. Центральна, 1 у с. Покровське, Полтавський район, Полтавська область, водночас на момент зупинки автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 , проведення перевірки та складення акту останній знаходився у протилежному напрямку від пункту розвантаження у Кіровоградській області, суд наголошує, що вимоги до змісту товарно-транспортної накладної не передбачають зазначення схеми маршруту транспортного засобу, яка може передбачати пряме сполучення між пунктами призначення, а може складатись із заїздами до інших пунктів, що виходять за межі прямого сполучення на шляху між початковою та кінцевою точкою, вказаними у ТТН, тому наведені позивачем обставини жодним чином не свідчать про порушення процедури перевірки та не спростовують висновки перевірки.
Суд також не бере до уваги твердження позивача про те, що він не є суб'єктом господарювання у сфері надання послуг з перевезення вантажів, ліцензію на здійснення таких послуг не отримував, жодних вантажних транспортних засобів у власності не має, оскільки діяльність у сфері надання послуг з перевезення вантажів не належить до ліцензованої, крім перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів, для якого передбачена необхідність отримання ліцензії пунктом 24 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності». При цьому статус автомобільного перевізника не вимагає наявності саме у власності транспортних засобів.
Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позивач під час здійснення перевезення вантажу згідно ТТН № 1591 від 23.02.2023 мав статус автомобільного перевізника у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", а відтак є суб'єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд зважає на те, що вантажний автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 із напівпричепом WIELTON д.н.з. НОМЕР_2 був з повною масою брутто 40620 кг , тобто понад ніж 3,5 тонни, про що свідчать відомості у товарно - транспортній накладній, тому згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 вантажний автомобіль, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов'язковому порядку повинен був бути обладнаний діючим та повіреним тахографом, а для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, обов'язковою також є наявність документів, передбачених Інструкцією № 385, зокрема, у разі використання цифрового тахографа - особистої картки водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.
В акті перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 23.02.2023 № 318957 зафіксовано, що перевезення вантажів здійснювалося за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - особистої картки водія ОСОБА_2 та роздруківки даних роботи цифрового тахографа.
Позивачем не надано до суду доказів відсутності у транспортному засобі цифрового тахографу або ведення водієм належним чином особистої картки у день проведення перевірки, а відтак не спростовано виявлене порушення.
За відсутності документів, зокрема, в даному випадку особистої картки водія та роздруківки даних роботи цифрового тахографа, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17, від 19.03.2020 у справі № 823/1199/17.
Отже позивачем не спростовано, а матеріалами справи підтверджено факт вчинення позивачем правопорушення - перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, що тягне застосування відповідальності за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу № 191222 від 31.03.2023 прийнята у відповідності до вимог законодавства та з урахуванням обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Державної служби України з питань безпеки на транспорті ( проспект Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845), Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Європейська, буд. 155,м. Полтава, Полтавська область,36000) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя М.В. Довгопол