10 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 916/2449/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Краснова Є. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 (колегія суддів: Принцевська Н. М., Колоколов С. І., Таран С. В.) та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 (суддя Петров В. С.) у справі
за позовом заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк"; 3) Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Одесабуд" про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки,
У 2021 році заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" (далі - ТОВ "Спорт-Сервіс"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер-Парк" та Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень № 102 для проектування об'єкту будівництва, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 22.06.2020 № 01-06/178.
17.01.2023 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023, повний текст якої складений 22.06.2023, про відмову в позові.
12.07.2023 ТОВ "Спорт-Сервіс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальні частини цих судових рішень, виключивши з них процитований у прохальній частині скарги текст.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 01.08.2023 зазначену касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.
Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 названого Закону ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а з позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 встановлено у розмірі 2 270 грн.
Позовну заяву у цій справі подано у 2021 році, а предметом позову є вимога немайнового характеру. Тож за подання цієї касаційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4 540 грн (2 270 грн х 200 %).
Проте до касаційної скарги скаржник не додав доказів сплати судового збору в установлених порядку та розмірі, або доказів на підтвердження підстав звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону. У додатках до касаційної скарги скаржник також не зазначив про долучення до неї доказів сплати судового збору, що передбачено пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.
Тому з метою усунення допущених недоліків касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у визначеному розмірі, який має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У касаційній скарзі ТОВ "Спорт-Сервіс" вказало, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
У постанові від 12.11.2020 у справі № 904/3807/19 Верховний Суд наголосив на тому, що під час касаційного оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права, касаційна скарга має містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Натомість формально визначивши вказану вище підставу касаційного оскарження, скаржник не зазначив щодо якої саме конкретної норми права такий висновок відсутній у подібних правовідносинах, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
При цьому скаржник також зазначив, що суди обох інстанцій застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права без врахування правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2019 у справі № 915/478/18 та правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.10.2020 у справі № 450/2286/16-ц.
Однак, посилаючись на застосування судами попередніх інстанцій норм права без врахування правових висновків Верховного Суду, що охоплюється підставою касаційного оскарження, передбаченою в пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, ТОВ "Спорт-Сервіс" взагалі не визначило у касаційній скарзі цю підставу касаційного оскарження.
Тож скаржнику необхідно визначитися щодо підстави (підстав) касаційного оскарження та обґрунтувати таку підставу (підстави) з урахуванням викладеного вище.
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 ГПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Згідно з частиною другою статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, касаційна скарга ТОВ "Спорт-Сервіс" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України з наданням строку для усунення зазначених недоліків шляхом визначення підстави (підстав) касаційного оскарження з обґрунтування такої підстави (підстав) з урахуванням викладеного вище та подання суду доказів сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги у розмірі 4 540 грн.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 та рішення Господарського суду Одеської області від 17.01.2023 у справі № 916/2449/21залишити без руху.
2. Установити Товариству з обмеженою відповідальністю "Спорт-Сервіс" строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: вул. О. Копиленка, 6, м. Київ, 01016 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення, а також докази про отримання цієї ухвали суду касаційної інстанції.
4. Роз'яснити скаржнику, що в разі невиконання вимог суду касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде йому повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснов