Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"10" серпня 2023 р. Справа № 913/91/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (адреса: 03179, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 151; код ЄДРПОУ 01181765)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" (адреса: 61044, м. Харків, вул. Боротьби, буд. 6; код ЄДРПОУ 38088364)
про стягнення 41798,10 грн.
без виклику учасників справи
Державне підприємство “Український державний центр радіочастот” (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугспецтехносервіс” (далі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача штрафні санкції в розмірі 41798,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір на виконання проектних робіт № 124 від 20.04.2021, за умовами якого відповідач за замовлення позивач зобов'язався виконати проектувальні роботи в строк до 19.10.2021, однак такі роботи було виконано відповідачем лише 01.06.2022. Як зауважує позивач, на підставі умов договору за прострочення виконання робіт відповідачу була нарахована пеня за період з 20.10.2021 по 18.04.2022 в розмірі 39 598,20 грн. та додатково штраф в сумі 2 199 грн., а всього 41 798,10 грн. Не сплата відповідачем зазначених штрафних санкцій в добровільному порядку стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 05.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/91/23, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.05.2023 наведену позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023 відкрито провадження у справі № 913/91/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на позов.
Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Копію зазначеної ухвали сторони отримали, про що свідчать залучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа.
В процесі розгляду справи відповідач надіслав відзив на позовну заяву (вх. № 18163 від 12.07.2023), в якому просить суд у позові відмовити, та зменшити розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, ґрунтуючись на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність; та без включення до розрахунку штрафних санкції періоду військового стану в країні з 24.02.2022 по 18.04.2022.
Свої вимоги відповідач обґрунтовує з посиланням на те, що сума штрафних санкцій є надмірно великою, майже вдвічі перевищує вартість робіт за договором, позивачем не подано будь-яких доказів понесення ним збитків. Окремо відповідач звертає увагу суду на те, що після початку військового вторгнення РФ потужності виробництва, які знаходились у м. Сватове Луганської області, потрапили до окупації (що підтверджується п. п. 6 п. 5 розділу IV наказа Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 від 25.04.2022) що, в свою чергу, призвело до неможливості виконати зобов'язання належним чином за договором № 124 від 20.04.2021.
Позивач не скористався своїм правом щодо подачі відповіді на відзив у порядку та строки, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2023.
Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.
Як свідчать матеріали справи, 20.04.2021 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як проєктувальником, укладено договір на виконання проектних робіт № 124 (далі за текстом - договір; а. с. 11-16), за умовами якого замовник доручає, а проєктувальник зобов'язується виконати роботи за предметом «45220000-5 - інженерні та будівельні роботи, ДСТУ Б.Д.1.1-7:2013 (виконання робочого проєкту для технічного переоснащення системи пожежної сигналізації та системи пожежогасіння будівлі технічного корпусу)» (надалі за текстом - роботи), а замовник зобов'язується прийняти виконані проєктувальником роботи і оплатити їх (п. 1.1 договору).
На підставі розділу 4 договору здавання та приймання робіт здійснюється в такому порядку:
- при завершенні виконання робіт в цілому, проєктувальник надає замовнику проєктну документацію, накладну на передачу проєктної документації та акти здачі-приймання виконаних робіт;
- замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з дня одержання проєктної документації, накладної передачу проєктної документації, актів здачі-приймання виконаних робіт, зобов'язаний надати проєктувальнику підписані накладну на передачу проєктної документації та акт здачі-приймання виконаних робіт або зауваження/мотивовану відмову від приймання проєктної документації;
- у разі неотримання проєктувальником підписаних накладної на передачу проєктної документації та акту здачі-приймання робіт, зауважень чи мотивованої відмови від приймання робіт без поважних причин, роботи вважаються прийнятими з дотриманням всіх умов договору.
Згідно з п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 26.01.2022 загальний термін виконання робіт становить 6 (шість) календарних місяців з дати підписання цього договору. До загального терміну виконання робіт входить термін виконання проєктної та кошторисної документації, термін проведення експертизи проєктної та кошторисної документації акредитованою державною експертною організацією.
Відповідно до п. 8.2 договору, проєктувальник несе відповідальність за порушення строків виконання робіт. За порушення строків здачі виконаних робіт проєктувальник сплачує пеню в розмірі 1% (один відсоток) від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% (десть відсотків) від вказаної вартості робіт.
Пунктом 8.5 договору сторони передбачили, що пеня та штраф мають бути сплачені протягом 10 (десяти) робочих днів після отримання вимоги від замовника про стягнення штрафних санкцій.
Як свідчать матеріали справи, роботи за договором відповідачем були виконані в повному обсязі, проте з простроченням їх виконання.
Зокрема, матеріали справи свідчать про виконання робіт відповідачем лише 01.06.2022, що підтверджується актами № ЛС-275/1-2021 та № ЛС-275/2-2021 (а. с. 35-36).
З посиланням на зазначені обставини, та на підставі п. 8.2. договору позивачем нараховано відповідачу пеню за прострочення виконання зобов'язання за період з 20.10.2021 по 18.04.2022 в сумі 39598,20 грн. та додатково штраф в сумі 2199.90 грн., що становить 10 % від вартості виконаних робіт.
З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 80/07.3/3528/22 від 28.06.2022 з вимогою про сплату пені (а. с. 38-44), однак, відповідач відповіді на вимогу не надав, штрафні санкції не сплатив.
Обставини щодо стягнення штрафних санкцій в примусовому порядку стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.
Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 626-627 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 1 ст. 887 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до ст. 890 ЦК України підрядник зобов'язаний, зокрема, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.
За змістом ст. ст. 598, 599 ЦК України, 202 ГК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В даному випадку, згідно з вимогам п. 6.1 договору в редакції додаткової угоди № 2 від 26.01.2022 загальний термін виконання робіт становить 6 (шість) календарних місяців з дати підписання цього договору. Таким чином, роботи за договором мали бути виконані відповідачем до 20.10.2021. Разом з тим, оскільки такі роботи були виконані позивачем лише 01.06.2022 (що підтверджується актами № ЛС-275/1-2021 та № ЛС-275/2-2021), відповідач вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов'язань за договором.
Зазначене в свою чергу надає позивачу право на нарахування пені та штрафу за допущені прострочення в порядку, визначеному п. 8.2. договору за весь час прострочення..
Як зазначалось, на підставі п. 8.2 договору проєктувальник несе відповідальність за порушення строків виконання робіт. За порушення строків здачі виконаних робіт проєктувальник сплачує пеню в розмірі 1% (один відсоток) від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10% (десть відсотків) від вказаної вартості робіт.
Як свідчить розрахунок штрафних санкцій, який міститься у позовній заяві, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 39598,20 грн пені за прострочення з 20.10.2021 по 18.04.2022 та 2199,90 грн 10% штрафу.
Суд констатує правильність здійсненого розрахунку.
Однак, при вирішення питання про стягнення зазначених штрафних санкцій, суд враховує наступні обставини.
Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
У ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може бути непомірним тягарем для споживача і джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013). Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення.
Основними засадами цивільних правовідносин є справедливість, добросовісність, розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
У відповідності до наведених правових норм інститут зменшення неустойки (пені та штрафу) є механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Він покликаний протидіяти необґрунтованому збагаченню однією із сторін за рахунок іншої. Цей інститут спрямований на забезпечення цивільно-правових принципів рівності і балансу інтересів сторін. Право на зменшення пені направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладені договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Згідно з правовим висновком, що сформульований Верховним судом у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки, всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 902/417/18 від 18.03.2020 зокрема зазначила, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на ного непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки .майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права па зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто, має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У даному випадку, загальна вартість робіт за договором складає 21999,00 грн. При цьому, загальний розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій складає 41798,10 грн, з яких 2199,90 грн штрафу та 39598,20 грн пені. Таким чином, розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій майже вдвічі перевищує загальну вартість робіт за договором.
Разом з тим, матеріали справи містять докази виконання відповідачем робіт, передбачених умовами договору № 124 від 20.04.2021, та прийняття їх без зауважень та заперечень з боку позивача. Зазначене засвідчує факт виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, з метою чого відповідачем було витрачено певний час, оплачено працю працівників, понесено інші необхідні витрати, тощо.
При цьому, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, пов'язаних з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором.
Окрім того, суд також враховує, що підприємство відповідача до 21.03.2023 був зареєстроване у місті Сватово Луганської області, де знаходились його господарські потужності.
24 лютого 2022 року почалося військове вторгнення рф в Україну, було введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".
25 квітня 2022 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано Наказ №75, за яким згідно п.п. 6 пункту 5 розділу IV підтверджено окупацію рф Сватівської громади Луганської області в цілому.
Як зазначає відповідач, ці обставини призвели до неможливості для нього належним чином виконати зобов'язання згідно з укладеним договорам з 24.02.2022 по 18.04.2022.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що належні до сплати штрафні санкції в загальному розмірі є надмірно великі порівняно з можливими збитками кредитора, їх сплата в заявленому до стягненні розмірі як не відповідатиме принципам розумності, добросовісності, справедливості, так і призведе до порушення балансу майнових інтересів сторін зобов'язання, спотворить мету неустойки, перетворивши її зі стимулу належного виконання зобов'язань на спосіб отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, ставши при цьому непомірним тягарем для боржника (відповідача).
Суд об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги всі обставини неналежного виконання зобов'язання відповідачем, надаючи оцінку всім вищевикладеним обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, та з метою забезпечення оптимального балансу інтересів сторін у спорі та запобіганню настанню негативних наслідків як для позивача, так і для відповідача, дійшов висновку про необхідність зменшення нарахованої позивачем до стягнення пені на 70% від заявленого до стягнення розміру.
За таких обставин, за результатами розгляду справи заявлений позов підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 11879,46 грн. пені та 2199,90 грн штрафу.
В іншій частині позову слід відмовити з викладених вище підстав та мотивів.
Здійснюючи розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. ст. 123, 129, 130 ГПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
В даному випадку, при розподілі судових витрат суд керується ч. 9 ст. 129 ГПК України, та покладає на відповідача всі судові витрати, оскільки спір у даній справі виник внаслідок його неправильних дій (зокрема прострочення виконання зобов'язань та відмова в компенсації штрафних санкцій в добровільному порядку), в той час як в процесі розгляду справи було встановлено факт обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку штрафних санкцій однак ці санкції були зменшені судом в зв'язку з обставинами викладеними вище.
За таких обставин, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2684 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лугспецтехносервіс" (адреса: 61044, м. Харків, вул. Боротьби, буд. 6; код ЄДРПОУ 38088364) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (адреса: 03179, м. Київ, пр.-т Перемоги, буд. 151; код ЄДРПОУ 01181765):
11879,46 грн. - пені;
2199,90 грн. - штрафу;
2684 грн. - судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Суддя О.І. Байбак