31.07.2023
Справа № 359/5741/23
Провадження № 1-кп/359/523/2023
31 липня 2023 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією із застосуванням дистанційного зв'язку ВКЗ в залі суду кримінальне провадження №12023111100001028, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.05.2023 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Краснопіль Чуднівського району Житомирської області, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , та проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , -
по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 , будучи засудженим згідно вироку Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, із застосуванням ст. 75 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на три роки, під час дії іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення - злочин проти власності.
Відповідно до указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, зокрема відповідно до Указу Президента України №58/2023 від 06.02.2023 продовжено строк дії воєнного стану з 05 год. 30 хв. 19.02.2023 року строком на 90 діб, тобто до 20.05.2023 року.
Так, ОСОБА_5 , в період воєнного стану, близько 13 год. 30 хв. 04.05.2023 року, зайшов до приміщення аптечного пункту, розташованого по вул. Київський Шлях, 11 в м. Борисполі Київських області. Знаходячись у приміщенні зазначеного аптечного пункту, ОСОБА_5 , під прилавком розрахунку клієнтів побачив мобільний телефон «Samsung» Galaxy A-10 моделі «SM-A105 F», чорного кольору, та вирішив здійснити повторне таємне викрадення зазначеного мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 знаходячись у приміщенні вказаного аптечного пункту, діючи умисно та повторно, в умовах воєнного стану, шляхом вільного доступу, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, взяв з-під прилавку розрахунку клієнтів мобільний телефон «Samsung» Galaxy A-10 моделі «SM-A105 F», чорного кольору, вартістю 2990 грн.
В подальшому, ОСОБА_5 поклав вказаний мобільний телефон до кишені своєї куртки та вийшов з приміщення аптечного пункту, вчинивши тим самим крадіжку мобільного телефону, що належав ОСОБА_7 .
Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 завдав ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2990 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив умисні дії, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно в умовах воєнного стану, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Доказами вчинення указаного кримінального правопорушення, є особисті покази обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю доведена зібраними під час досудового розслідування доказами, обвинувачений визнав свою вину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, викладених в обвинувальному акті, підстави для сумніву щодо добровільності його позиції відсутні, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене просив суд обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу та документів, що стосуються речових доказів.
Обвинувачений та його захисник проти застосування скороченого порядку дослідження доказів не заперечували.
ОСОБА_5 та його захисник, як і прокурор, розуміють що останні будуть позбавлені права на апеляційне оскарження визнаних ними фактичних обставин кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_7 на судовий розгляд не з'явилась, повідомлялась належним чином про час та місце судового засідання. З цього приводу, суд вважає, що права та інтереси потерпілої сторони не порушені.
Таким чином, прокурор та сторона захисту висловили позицію щодо скороченого порядку дослідження доказів за ч 3 ст. 349 КПК України.
З урахуванням позиції обвинуваченого та його захисника, думки прокурора, суд, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження обставин вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, крім допиту обвинуваченого, зважаючи на те, що учасниками судового провадження фактичні обставини вчиненого злочину не оспорювались (щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, часу та місця вчинення, способу скоєння та мотивів, завданого матеріального збитку потерпілій стороні, тощо).
В судовому засіданні ОСОБА_5 визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, щиро розкаявся, фактичні обставини не оспорює та у судовому засіданні показав обставини їх вчинення, які відповідали зазначеним в обвинувальному акті та пред'явленому йому обвинуваченні.
Так, ОСОБА_5 повідомив суду, що вчинив викрадення мобільного телефону «Samsung» Galaxy з аптечного пункту, переконавшись що його діями ніхто не спостерігає. Викрадення вчинив з метою отримання за нього грошових коштів для власних потреб. В подальшому телефон було повернуто працівниками поліції потерпілій. Розуміє, що вчинив новий злочин в умовах воєнного стану та під час дії іспитового строку.
У цьому зв'язку, судом не встановлено підстав для зміни порядку судового розгляду, визначеного раніше.
Крім цього, судом досліджено докази обвинувачення, що характеризують особу ОСОБА_5 , що стосуються речових доказів та процесуальних витрат.
Судовий розгляд здійснено у відповідності до пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, за участю його захисника. Підстав для зміни пред'явленого обвинувачення чи зміни кваліфікації дій ОСОБА_5 судом не встановлено.
При даних обставинах, оцінюючи досліджені докази у вигляді показів обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і досліджених доказів достатньо для визнання обвинуваченого винним у його вчиненні.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно в умовах воєнного стану.
Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною, оскільки обвинувачений має не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість, зважаючи на засудження за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України з іспитовим строком, і знову вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України. Тому вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення має ознаку повторності. В той же час, іншою кваліфікуючою крадіжку ознакою, передбаченою диспозицією ч. 4 ст. 185 КК України, є вчинення її в умовах воєнного стану. Зазначена обставина є загально відомою та не потребує доведенню, зважаючи на дату вчинення злочину - 04.05.2023 року.
З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_5 повинен бути засуджений за ч. 4 ст. 185 КК України. Сумнівів в тому що саме обвинувачений вчинив дані кримінальні правопорушення у суду не виникало.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, характер суспільної небезпеки скоєного ним, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що останній вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, що відносяться до категорії тяжких злочинів, оскільки санкція статті передбачає покарання до восьми років позбавлення волі.
Дане кримінальне правопорушення характеризується прямим умислом, а також посягає на власність громадян.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, у відповідності до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та сприяння органу досудового слідства в розкритті злочинів.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 вказує на те, що він раніше судимий та притягався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, в тому числі тяжкий злочин, проти власності, має не зняту та непогашену судимість, вчинив злочин під час дії іспитового строку, будучи засудженим за умисні злочини, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання в м. Борисполі та Бориспільському районі - не перебуває. Доказів підтвердження його міцних соціальних зв'язків не здобуто.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити ОСОБА_5 покарання у виді визначеного санкцією статті 185 КК України строку позбавлення волі, який, на думку суду, повинен становити за частиною четвертою цієї статті - п'ять років.
Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.
З урахуванням викладеного вище, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , щирого каяття останнього та позиції прокурора, а також схильність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити йому покарання з реальним позбавленням волі, оскільки його виховання без ізоляції від суспільства є неможливим.
При цьому, підлягають застосуванню положення вимог ст. 71 КК України, оскільки нове кримінальне правопорушення вчинено ОСОБА_5 після набрання законної сили вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України, яким ОСОБА_5 засуджено до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років. У цьому зв'язку, є всі підстави для призначення остаточного покарання за сукупністю відповідних вироків суду.
Тому, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за зазначеним вироком від 18.07.2022 року, остаточно слід призначити ОСОБА_5 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць.
На думку суду, підстав для обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу, станом на 31.07.2023 року немає, а вирок підлягає виконанню з моменту набрання ним законної сили. Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що ОСОБА_5 раніше був затриманий чи утримувався під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 слід рахувати з моменту приведення вироку у відповідність та затримання останнього.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні становлять 290 грн. за проведення експертизи, що підлягають стягненню з обвинуваченого на користь державного бюджету. Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 473-475 КПК України, ст. 15, 27, 50, 65, 66, 71, 75, 77, 185 КК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18.07.2022 року за ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України у виді позбавлення волі строком на п'ять років, остаточно призначити ОСОБА_5 покарання за сукупністю вироків, у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту приведення вироку до виконання та затримання останнього.
Після набрання вироком суду законної сили речовий доказ, а саме: мобільний телефон «Samsung» Galaxy A-10 моделі «SM-A105 F», чорного кольору, переданий на відповідальне зберігання потерпілій, - залишити власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA858999980313030115000010103; код класифікації доходів: 24060300); назва платежу: за проведення експертизи по кримінальному провадженню №12023111100001028) - 290 (двісті дев'яносто) грн. 00 коп. процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам провадження.
Суддя ОСОБА_1