04.07.2023 Справа № 756/5719/19
Унікальний № 756/5719/19
Провадження № 1-кп/756/288/23
«04» липня 2023 року Оболонський районним суд м. Києва
у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Оболонського районного суду м. Києва кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
31.03.2019 року, близько о 07 години 15 хвилин, у ОСОБА_4 , який перебував у приміщенні спортивного залу магазину ТОВ «Епіцетр-К», розташованому в м. Києві, по вул. Полярна, 20-Д, де побачив підлогові ваги «Minerva», в цей же час у останнього виник умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, що належить ТОВ «Епіцентр-К».
Реалізуючи свій умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , в тому ж місці, того ж дня, в 8 годин 40 хвилин, керуючись корисливими мотивами, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, умисно, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу взяв з підлоги ваги підлогові «Minerva», вартістю 573,33 грн. (без урахування ПДВ) та сховав їх під свою куртку. Після чого, з викраденим майном вийшов за межі магазину та розпорядився на власний розсуд.
Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 заподіяв ТОВ «Епіцентр-К» матеріальну шкоду на суму 573,33 грн. (без урахування ПДВ).
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю та підтвердив обставини, вчиненого ним злочину, що викладені у вироку вище, у вчиненому покаявся, просив суворо не карати.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає; останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Так, органом досудового розслідування, дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Разом з тим, надаючи оцінку діям обвинуваченого на предмет наявності повторності, як кваліфікуючої ознаки крадіжки, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 32 КК України, повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.
Повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом, або якщо судимість за це кримінальне правопорушення було погашено або знято, а також після відбуття покарання за вчинення кримінального проступку (ч. 4 ст. 32 КК України).
Відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання вважаються такими, що не мають судимості.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , згідно вироку Оболонського районного суду м. Києва від 20.07.2021, визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).
Крім того, судом встановлено, згідно квитанції від 20.08.2021 ОСОБА_4 штраф сплачено в повному обсязі, а отже останній вважається таким, що не має судимості, а тому кваліфікуюча ознака повторність у його діях відсутня.
За таких обставин невірною є кваліфікація дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України та, зокрема, повторність є зайвою. Дії ОСОБА_4 мають бути кваліфіковані, як кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.
Отже, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України повністю доведена.
ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений покаявся.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 міри покарання, суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - проступку, дані, що характеризують особу обвинуваченого, зокрема, те, що обвинувачений раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра характеризується за місцем проживання посередньо, і вважає правильним обрати йому покарання у виді обмеження волі.
Однак, враховуючи відношення ОСОБА_4 до вчиненого, його щире каяття, суд вважає можливим його виправлення без ізоляції від суспільства, і тому вважає правильним звільнити від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України, оскільки, на думку суду, саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.
Речовими доказами слід розпорядитись відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 100, 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з визначенням іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, не обирати.
Речові докази по справі: підлогові ваги залишити за належністю ТОВ «Епіцетр-к».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання його копії.
Суддя ОСОБА_1