Справа № 752/13969/23
Провадження №1-кс/752/5712/23
про арешт майна
24.07.2023 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022010000000104 від 15.08.2022, внесене слідчим 1 відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_4 , подане в порядку глави 17 Кримінального процесуального кодексу України, -
слідчий 1 відділу СУ ГУ НП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 .
В обґрунтування вимог, викладених у клопотанні про арешт майна, слідчим зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022010000000104 від 15.08.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України.
Враховуючи обставини провадження, тяжкість вчинення кримінальних правопорушень, передбачене покарання у вчиненні злочинів, відповідальність за які передбачає, в тому числі, конфіскацію майна, слідчий вважає за необхідне не викликати підозрюваного, іншого власника майна, їх захисника під час проведення розгляду судом вказаного клопотання.
Слідчий в судове засідання не з"явився, надав до суду клопотання про слухання справи у його відсутність.
Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, тобто з метою конфіскації майна, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадку, передбаченому Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в АР Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні 42022010000000104 від 15.08.2022 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України.
13.07.2023 року в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 110 КК України.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2023 р. відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 10.09.2023 року.
Санкції статтей Кримінального кодексу України, в яких звинувачується ОСОБА_5 , передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна або без такої.
Відповідно до інформації з реєстраційної картки ТЗ за ОСОБА_5 на праві власності зареєстрований транспортний засіб RENAULT TRAFIC 2005 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 .
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Сукупність наданих суду матеріалів є достатньою для встановлення ймовірності причетності ОСОБА_5 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що у відповідності до практики Європейського суду з прав людини вказує на обґрунтованість підозри.
Таким чином, суд вважає, що надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на належне ОСОБА_5 майно з метою забезпечення конфіскації, як виду покарання.
На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль RENAULT TRAFIC 2005 р.в., державний номерний знак НОМЕР_1 .майно, що на праві власності належить ОСОБА_5 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя