Справа №757/21774/23-ц
Провадження №2/752/5939/23
про забезпечення позову
14 липня 2023 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за його позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва І.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та застосування реституції, -
В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва знаходиться цивільна справа №757/21774/23-ц за позовною заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозова С.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гришаєва І.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та застосування реституції.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 31.05.2023 передано на розгляд за підсудністю справу №757/21774/23-ц до Голосіївського районного суду міста Києва.
Згідно з положеннями ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення вищезазначеної позовної заяви шляхом накладення арешту на нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №3), офіс загальною площею 136,90 кв.м. (РНОНМ 44764880000), які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 11.04.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гришаєвою І.В., зареєстрованим в реєстрі за №714.
Заяву позивач обґрунтував тим, що предметом поданого ним позову є визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень, укладеного між відповідачами, та застосування реституції, як способу захисту його порушених цивільних прав та інтересів. Укладений спірний договір містить ознаки договору, укладеного з метою відчуження нерухомого майна та ухилення від виконання зобов'язань відповідача за кредитним договором та судовим рішенням. Спірні нежитлові приміщенням були умисно відчужені відповідачем ОСОБА_2 після набрання чинності судового рішення по справі №2-9184/10 щодо стягнення з нього заборгованості на користь кредитора, який був замінений позивачем. Відчуження відповідачем спірного нерухомого майна зумовило унеможливлення вжиття ефективних заходів примусового виконання вказаного судового рішення, за яким у відповідача наявні боргові зобов'язання перед позивачем. За наявності у відповідача нерухомого майна вказане судове рішення було виконано у найкоротший термін.
Невжиття заходу забезпечення позову у разі його задоволення ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, оскільки відповідачі повторно можуть здійснити спробу відчуження на інших осіб спірних нежитлових приміщень, враховуючи факт, що відповідачами вже було здійснено відчуження спірного майна з метою ухилення від виконання ухваленого судового рішення.
Враховуючи співвідношення права на виконання судового рішення з майновими наслідками заборони відповідачу у вчиненні певних дій щодо нерухомого майна, він вважає обґрунтованим, доцільним та співмірним захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні нежитлові приміщення, який не порушить права та законні інтереси відповідачів.
Розглянувши заяву, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст. 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
В силу п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1, 6, 8 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі №753/22860/17 зазначено, що конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 вказано, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом розгляду в даній справі є визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 18.04.2013, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., за яким було відчужено право власності відповідачем ОСОБА_2 , який в свою чергу є боржником перед ОСОБА_1 щодо примусового виконання судового рішення по справі №2-9184/10, за яким стягнуто заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 2873568,64 доларів США. Станом на травень 2023 року вказана заборгованість боржником ОСОБА_2 перед стягувачем ОСОБА_1 не погашена.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач просить накласти арешт на належні відповідачу ОСОБА_4 спірні нежилі приміщення, які були відчужені відповідачем ОСОБА_2 з метою уникнення виконання вказаного судового рішення.
На підставі інформаційної довідки від 18.05.2023 №332702704 ОСОБА_4 є власником нежилих приміщень з №1 по №5 (групи приміщень №3), загальною площею 136,90 кв.м. (РНОНМ 44764880000), за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою від 16.05.2023 №332411310, копією договору купівлі-продажу нежилих приміщень від 18.074.2013 та копією договору дарування нежилих приміщень від 11.04.2017, ОСОБА_2 продав нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №3), загальною площею 136,90 кв.м. (РНОНМ 44764880000), за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 , яка подарувала вказані нежилі приміщення ОСОБА_4 .
Слід відзначити, що під час розгляду заяви про забезпечення позову дійсно було встановлено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача ОСОБА_1 або того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходу забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль, оскільки між сторонами дійсно виник спір з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень та застосування реституції.
Дослідивши матеріали справи та доводи позивача, викладені у заяві про забезпечення позову, з'ясувавши обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати позивач, позовним вимогам, пересвідчившись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, вважаю за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на спірне нерухоме майно, власником якого є відповідач, що в свою чергу є достатнім видом забезпечення позову, який унеможливить відчуження відповідачем спірного нерухомого майна та відповідатиме меті застосування заходу забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 149-153, 258-261, 353-355 ЦПК України суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на нежилі приміщення з №1 по №5 (групи приміщень №3), загальною площею 136,90 кв.м. (РНОНМ 44764880000), за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ця ухвала є виконавчим документом та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після її постановлення.
Стягувач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржник: ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ж. І. Кордюкова