Справа № 570/2149/23
провадження № 2/570/756/2023
04 серпня 2023 року
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Кушнір Н.В.,
з участю секретаря судового засідання Полюхович М.В.,
ознайомившись у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (вул.С.Петлюри, 10, м.Рівне) з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
покликаючись на неможливість збереження шлюбу, позивач у поданій до суду 28 квітня 2023 року позовній заяві просить шлюб сторін розірвати.
Судом перевірено місце реєстрації відповідача і 03 травня 2023 року підтверджено, що відповідач зареєстрований на території Рівненського районного суду Рівненської області.
Ухвалою судді від 03 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді від 01 червня 2023 року участь позивача визнана обов"язковою.
Сторін відповідно до ст.128-130 ЦПК України належним чином повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, але вони до суду не з"явилися.
Суд, беручи до уваги встановлені розумні строки розгляду цивільних справ, дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність та відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Ухвалою судді від 03 травня 2023 року призначене судове засідання на 01 червня 2023 року, яке було відкладене на 03 липня 2023 року у зв"язку з неявкою сторін, явка позивача визнана обов"язковою та їй роз"яснено мождивість участі в справі в режимі відеоконференції. 03 липня 2023 року судове засідання відкладено на 04 серпня 2023 року, на яке позивач знову не з"явилася.
Таким чином, справа перебуває в провадженні суду з 03 травня 2023 року, судові засідання призначалися неодноразово. Позивач жодного разу не з'явилася до суду, тричі поспіль: 01 червня 2023 року, 03 липня 2023 року та 04 серпня 2023 року, клопотань про розгляд справи у її відсутність, клопотань про участь в судовому засіданні за допомогою онлайн-сервісу відеозв'язку поза межами суду у випадку виникнення у сторони труднощів з явкою в судове засідання в учасниками справи, не подавав.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97- ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.2 ст.2 ЦПК України). Згідно з ч.3 ст.2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема розумність строків розгляду справи, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого ЦПК України строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними (ч.2 ст.223 ЦПК України). Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи без його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 465/205/17.
У випадку повторної неявки позивача до суду, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Для застосування зазначених наслідків неявки позивача в судове засідання правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Аналіз зазначених норм вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Верховний Суд 22 травня 2019 року у справі №310/12817/13 постановив, що повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду навіть за наявності поважних причин такої неявки. Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.
Суд також враховує принципи добросовісності користування своїми процесуальними правами та обов'язками.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи, або виконанням рішення, ухваленого на користь особи. Недотримання строків розгляду цивільних справ порушує конституційне право на судовий захист, гарантований ст.55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади. Відтак, суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц.
Відповідно до ст.6 ЦПК України, суд зобов'язаний поважати честь і гідність учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом. За ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст.43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно. Ч.1 ст.44 ЦПК України, передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, дії, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Відповідно до ч.3, 4 ст.44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового процесу та, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Зазначена норма закону дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми процесуальними правами та не затягувати розгляд справи.
Постановляючи ухвалу, суд виходить з того, що сторона позивача повторно не прибула у судове засідання, хоча належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, причин неприбуття суду не повідомила, заяви про розгляд справи у його відсутність не подавала, тому, враховуючи строки розгляду справи, це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Судом надано належну оцінку поведінці стороні позивача, вжито усіх необхідних заходів для надання стороні позивача достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи. Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Отже, враховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, сторона позивача належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, тричі поспіль не з'явилася у судове засідання, неявка в судове засідання позивача перешкоджає суду встановити всі обставини справи, всебічно та повно дослідити докази та доводи сторони позивача, суд вважає за можливе залишити позов без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 558/9/18.
Залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень ч.2 ст.257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.
З огляду на викладене, керуючись п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд
залишити без розгляду цивільний позовОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.залишено без розгляду.
Суддя: Кушнір Н.В.