Справа № 569/14198/19
03 серпня 2023 року
м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180010000996 від 17.02.2019 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Дубно Рівненської області, громадянина України, українеця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 24.05.2018 року вироком Дубенського міськрайонного суду за ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі;
- 27.10.2020 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області з ч.3 ст. 185, ч.ч. 71, 72 КК України до 3 (трьох) років 6 (шість) днів позбавлення волі;
- 08.04.2021 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці,
- востаннє 17.08.2021 Млинівським районним судом Рівненської області за
ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до покарання 3 років 3 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 162, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України,-
17 лютого 2019 року, близько 10 год., ОСОБА_4 , в порушення ст.30 Конституції України, маючи умисел на незаконне проникнення до володіння особи, зайшов на територію господарства ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , без дозволу останньої, шляхом відкриття защібки на вхідних дверях, проник до житлового будинку потерпілої, чим порушив недоторканість її житла. В подальшому ОСОБА_4 незаконно знаходився в приміщенні даного будинку, пересувався в ньому та оглядав його, під час чого був виявлений власницею даного помешкання.
Крім того, ОСОБА_4 , порушуючи вимоги Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №576 від 12.10.1992, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і вихолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №622 від 21.08.1998, не маючи відповідного передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання холодної зброї, на початку 2019 року, точного часу і дати досудовим розслідуванням не встановлено, у невстановленої досудовим слідством особи в м. Рівне, придбав мисливський ніж, який згідно до висновку експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.3 «Дослідження холодної зброї» від 27.02.2019 №1.2-76/19 являється холодною зброєю колючо-ріжучої дії, а саме багнет-ножем (другої моделі) 7,62 мм автомата Калашникова (АКМ і АКМС).
Про своє придбання ОСОБА_4 органи внутрішніх справ не повідомив, придбаний ніж не здав, таким чином без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав та у вигляді ручної поклажі переніс до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав, без передбаченого законом дозволу.
17 лютого 2019 року, ОСОБА_4 , був затриманий працівниками поліції в АДРЕСА_2 , де у нього в ході особистого огляду виявлено та вилучено наявний у нього мисливський ніж.
Крім того, 23 травня 2019 року, близько 05:00 години, ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 проник на територію домогосподарства ОСОБА_7 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно з корисливих мотивів, повторно, шляхом відкриття незамкнених вхідних дверей до гаражного приміщення, проник до вказаного приміщення, звідки таємно намагався викрасти дві коробки іграшок марки «NECA» вартістю 391 грн. за дві іграшки, 10 рюкзаків марки «Мojoyce» вартістю за всі 1 тис. 650 грн., ювелірні вироби, а саме три золоті каблучки вагою 9,13 грам вартістю 4 тис. 599 грн., всього на загальну суму 6 тис. 640 грн., які належать ОСОБА_7 .
Водночас, ОСОБА_4 , з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий на місці події братом власниці майна ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_4 , в судовому засіданні повністю визнав свою вину, підтвердив обставни, які зазначені у вироці. Зазначив, що 17 лютого 2019 року, зайшов на територію господарства, що в АДРЕСА_2 , відкрив защібки на вхідних дверях, проник до житлового будинку, знаходився в приміщенні даного будинку, пересувався в ньому та оглядав його, під час чого був виявлений власницею даного помешкання. Крім того, на початку 2019 року в м. Рівне, придбав мисливський ніж, переніс до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , де зберігав та був затриманий працівниками поліції в АДРЕСА_2 , де у нього вилучили мисливський ніж. Крім того, 23 травня 2019 року, перебуваючи за адресою АДРЕСА_3 проник на територію домогосподарства відкритв незамкнені вхідні двері гаража зайшов, звідки намагався викрасти дві коробки іграшок. Після чого, був затриманий на місці події братом власниці майна. У вчиненому щиро кається, просить суворо не карати.
Потерпілі у кримінальному провадженні ОСОБА_9 та ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, однак подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, щодо міри покарання обвинуваченому покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненому злочині, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням даних, що характеризують особу винного. При цьому судом з"ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, вони не викликають сумнівів у добровільності їх позицій. Судом роз"яснено, що у такому випадку учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Заслухавши думку учасників процесу, з'ясувавши правильне розуміння ними змісту обставин справи, а також те, що сумнівів у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 162, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України доведеною повністю.
Вина обвинуваченого знайшла своє підтвердження в суді.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 , кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 162 КК України, незаконне проникнення до житла, ч. 2 ст. 263 КК України, носіння іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку та тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень. Також те, що обвинувачений перебуває обліку в лікарів психолог та нарколога, раніше не одноразово судимий, а сааме 24.05.2018 року вироком Дубенського міськрайонного суду за ч.1 ст. 162, ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі, 27.10.2020 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області з ч.3 ст. 185, ч.ч. 71, 72 КК України до 3 (трьох) років 6 (шість) днів позбавлення волі, 08.04.2021 року вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 3 (три) місяці, востаннє 17.08.2021 Млинівським районним судом Рівненської області за ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185 КК України до покарання 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання не встановлено; у відповідності зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання суд вважає щире каяття, повне визнання вини.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів".
Суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 виключно у виді позбавлення волі, оскільки не знаходить достатніх підстав для призначення покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, або призначення покарання нижче від нижчої межі, згідно ст. 69 КК України. Призначаючи покарання у виді позбавлення волі на певний термін суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, вважає, що призначення такого покарання буде достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи, що ОСОБА_4 визнається винним у вчиненні декількох кримінальних правопорушень то покарання йому слід призначити окремо за кожне із них, після чого за сукупністю злочинів визначити покарання відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим.
Крім того, вироком Млинівського районного суду Рівненської області
№ 559/628/20 від 17.08.2021 року ОСОБА_4 , засуджено за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі. Тому, на підставі ч.4 ст.70 КК України, обвинуваченому слід визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Судові витрати у справі за проведення судових експертиз, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в сумі 1 727,11 грн.
Речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100, ч. 2 ст. 124 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч.2 ст. 263, ч.1 ст. 162, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та призначити йому наступне покарання:
- ч.1 ст. 162 КК України - у виді обмеження волі строком 1 рік;
-ч.2 ст. 263 КК України - у виді позбавлення волі строком 2 роки;
- ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком 3 роки;
На підставі ч. 1 ст. 70, ст. 72 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання у виді 3 років позбавлення волі більш суворим, призначеним вироком Млинівського районного суду Рівненської області № 559/628/20 від 17.08.2021, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 за цим вироком рахувати згідно вироку Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 квітня 2021 року, а саме, з 23 серпня 2020 року, зарахувавши у строк відбування покарання згідно вироку Млинівського районного суду Рівненської області № 559/628/20 від 17.08.2021 - строк перебування його під вартою по кримінальному провадженні №12020180040000148, з моменту затримання, тобто з 16 год. 25 хв. 18 лютого 2020 року по 02 червня 2020 року, включно.
Відповідно ч.2 ст.124 КПК України, стягнути із засудженого ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1 727,11 грн.
Речові докази: Багнет - ніж (другої моделі) 7,62 мм автомата Калашникова (АКМ і АКМС) - знищити.
Речові докази згідно постанови про визнаня речових доказів від 16.07.2019 року (а.с.231-232) - знищити.
Речові докази: мобільний телефон марки Huawei IMEI1 НОМЕР_1 / IMEI 2 НОМЕР_2 , навушники торгової марки ergo, портмоне чорного кольору , гаманець сіро- чорного кольору в якому знаходиться один долар США, дванадцять гривень, іконка, три пластикові карти, дві використані карти мобільного оперетора Київстар та Водафон , кросівки - повернути ОСОБА_4 .
Речові докази, які повернуті потерпілим залишити останнім.
На вирок суду може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів моменту проголошення вироку через Рівненський міський суд.
Згідно ст. 376 ч 6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору.
Суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1