Справа № 564/1704/23
10 серпня 2023 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костопіль обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця с. Котів Рівненського району Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, тимчасово не працюючий, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , будучи військовозобов'язаним, та належним чином у встановленому законом порядку повідомленим про призов на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної Указом Президента України №69-2022 від 24 лютого 2022 року, на підставі довідки військово-лікарської комісії №68/ПСС/10 від 10.04.2023 визнаний придатним для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період. Того ж дня, 10.04.2023 будучи ознайомленим з правилами військового обліку призовників та військовозобов'язаних, а також, про наслідки відмови проходити військову службу під час мобілізації та будучи обізнаним про обов'язкову явку на 20.00 год. 17 квітня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 на призов по загальній мобілізації, з метою ухилення від призову за мобілізацією, без поважних причин, діючи умисно, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст.ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України», та Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69-2022 від 24.02.2022, не прибув за викликом по повістці під час мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подальшого відправлення до місця проходження військової служби, про що складено відповідний акт, тобто ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Ці, умисні дії, ОСОБА_3 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, суд кваліфікує за ст. 336 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, суду дав показання, що перебуває на військовому обліку як військовозобов'язаний. 10.04.2023 отримав повістку про призов на військову службу під час мобілізації для явки на 17.04.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого проходження військової служби під час мобілізації, однак в зазначену дату та в подальшому не з'явився. Підтвердив, що є військовозобов'язаним, підстав для відстрочки від призову немає, обізнаний про воєнний стан в Україні.У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо його не карати.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.336 КК України, вина останнього повністю підтверджується наступними доказами, що ретельно перевіренні з точки зору їх належності, допустимості та достовірності.
Так свідок ОСОБА_6 зазначила, що вона є мамою обвинуваченого та показала, що в квітні 2023 року вона з метою ухилення сина від призову по мобілізації повідомила сину, що останній може не з'являтись до територіального центру комплектування оскільки вона, ОСОБА_6 вирішує питання, щодо призначення ОСОБА_3 опікуном непрацездатної бабусі.
Крім цього, вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністю доведена іншими матеріалами кримінальної справи, а саме:
-повідомленням про вчинення кримінального правопорушення поданим начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 від 24.04.2023 р.;
- довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №68/ПСС/10 від 10.01.2023 р.;
- карткою обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 №68/ПСС/10 ;
- розпискою, про отримання повістки на призов від 10 квітня 2023 року.;
Оцінивши, досліджені докази в їх сукупності, суд вважає встановленим, що зазначеними вище умисними діями ОСОБА_3 , ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, а тому ці його дії суд, кваліфікує за ст. 336 КК України.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", суд, призначає покарання, яке є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
При вирішенні питання призначення ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання та обставину, що його обтяжує, особу обвинуваченого, який на диспансерному нагляді у нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його відношення до скоєного злочину, та вважає, що з метою виправлення обвинуваченого, попередження з його боку вчинення нових кримінальних правопорушень, слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 336 КК України.
Суд, у відповідності до ст.75 КК України та враховуючи пом'якшуючі покарання обставини, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, який розкаявся у вчиненому, приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без позбавлення його волі, прийнявши рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов'язки у відповідності до пп. 1,2 ч.1 ст.76 КК України.
Цивільний позов - відсутній.
Запобіжний захід - відсутній.
Судові витрати відсутні.
Речові докази - відсутні.
Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 368, 373, 374, 615 КПК України, суд-
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і застосувавши ст. 75, 76 КК України, звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням - встановивши йому іспитовий строк терміном в один рік, з покладенням на нього обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційною інстанцією.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд Рівненської області.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та прокурору.
СуддяОСОБА_1