Справа № 562/1879/23
01.08.2023 року
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження № 42023181490000034 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, українця, громадянина України, із професійно технічною освітою, не одруженого, зареєстрованого та фактичного проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця за призовом під час мобілізації Збройних Сил України -
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації Збройних Сил України та обіймаючи посаду такелажника евакуаційного відділення взводу забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. З, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із метою назавжди ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, близько 08 години 00 хвилин 09 лютого 2023 року самовільно залишив тимчасове місце дислокації військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває поза межами вказаної військової частини, проводить час на власний розсуд та обов'язки військової служби не виконує, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.
Прокурор у судовому засіданні підтримав обвинувачення, просив призначити суд покарання з урахуванням тяжкості злочину та характеризуючих матеріалів відносно ОСОБА_4 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, обставин кримінального провадження не оспорює, надав показання на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просив врахувати пом'якшуючі обставини та призначити ОСОБА_4 найменше покарання.
Окрім, визнання своєї вини, обвинуваченим ОСОБА_4 його винуватість у дезертирстві, тобто самовільному залишенні військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану, підтверджується зібраними доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводилось їх повне дослідження.
При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позиції у суду відсутні. Учасникам судового провадження роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Обвинувачений ОСОБА_4 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції.
Оцінивши сукупність доказів, заслухавши учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, тобто дезертирство - самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
З урахуванням тяжкості злочину, вчинення якого інкриміноване ОСОБА_4 , а також особи обвинуваченого - за місцем служби характеризується незадовільно, за місцем проживання характеризується негативно, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 , щиро розкаюється у вчиненому, з урахуванням думки учасників кримінального провадження, суд приходить до висновку про можливість обрання обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в в межах санкції ч. 4 ст.408 КК України у виді 5 років позбавлення волі.
Суд вважає, що призначення такого покарання ОСОБА_4 , буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.100, 124, 368-371, 374-376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.408 КК України та призначити йому покарання - за ч.4 ст.408 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять ) років.
У строк відбуття покарання зарахувати тримання під вартою із 11 травня 2023 року.
Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, але не більше 60 днів.
Документи кримінального провадження № 42023181490000034 залишити у матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1