Справа № 524/5405/23
Провадження № 2-з/524/66/23
10 серпня 2023 року Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову, -
08 серпня 2023 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 за підписом адовката ОСОБА_2 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить суд: - накласти арешт на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1876266553104, що зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 ; - заборонити реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо відчуження вказаного майна або його обтяженення; - заборонити ОСОБА_3 , Приватному акціонерному товариству «Полтаваобленерго», Комунальному підприємству «Кременчукводоканал» Кременчуцькрї міської ради Кременчуцького району Полтавської області, Приватному акціонерному товариству «Кременчукгаз», а також будь-яким іншим особам чинити дії направлені на обмеження можливості проживання в житловому будинку за вищевказаною адресою, в тому числі і шляхом припинення (обмеження) надання відповідних комунальних послуг за цією адресою.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутися до Автозаводського районного суду міста Кременчука із позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору іпотеки і про витребування майна, та про усунення перешкод в користуванні майном.
В обґрунтування заяви також зазначено, що заявник разом з дітьми в липні 2019 року знялась з реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , власником будинку був її чоловік ОСОБА_4 . 24 липня 2019 року ОСОБА_4 передав будинок ОСОБА_3 на підставі договору іпотеки. Відповідно до умов договору ОСОБА_3 надав ОСОБА_4 позику у сумі 10000 доларів США, строк повернення позики до 24 липня 2020 року. Зауважила, що згоди на укладання данного договору не надавала. Про дану обставину заявниця дізналась після того як ОСОБА_3 почались вчинятись дії спрямовані на заволодіння будинком і позбавлення права заявника та її дітей користування та проживання в будинку, оскільки здійснено дії щодо відключення квартири від енергопостачання, що позбавило ОСОБА_1 нормального проживання в будинку.
Суд, вивчивши матеріали заяви, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно з ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими позовними вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Суд, перевіривши доводи заяви про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, звертнув увагу на те, що що будинок за адресою: АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_4 , з яким заявник перебуває у шлюбі, в порядку спадкування. Станом на день подання заяви будинок належить на праві власності ОСОБА_3 .
Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ст. 317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Також заява не містить достатнього обґрунтування щодо характеру та змісту майбутніх позовів, наявності порушень законних прав та інтересів самого заявника, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених у ч. 2 ст. 149 ЦПК України.
Крім того заявник ставить вимоги щодо заборони вчинення відповідних дій, у тому числі власника будинку, а також підприємствами у сфері житлово-комунальних послуг, що фактично означатиме як втручання у реалізацію прав власника будинку, так і діяльність цих підприємств, у тому числі фактичне наперед дочасне вирішення майбутніх позовів до цих підприємств.
Заявником та її представником не були наведені обставини щодо погодження застосування зустрічного забезпечення.
За таких обставин заява є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 149 - 153, 258-261, 352 - 354 ЦПК України, -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала виготовлена та підписана 10 серпня 2023 року. Ухвала набирає законної сили негайно після її виготовлення та підписання (проголошення).Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб з дня виготовлення та підписання (проголошення).
Суддя: