Справа № 366/935/23
Провадження №3/366/1358/23
10.08.2023 року смт. Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
за участю свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (смт. Іванків) про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
30.03.2023 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали зазначеної справи про адміністративне правопорушення.
12.05.2023 року постановою судді Ткаченка Ю.В. справу направлено для належного оформлення та усунення недоліків.
20.06.2023 року матеріали справи повторно надійшли до суду.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183757 від 26.06.2023 року вбачається, що
26.03.2023 року о 20 год. 00 хв. в смт. Іванків по вул. Енергетиків водій ОСОБА_3 керував т/з ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Проба позитивна 1, 41 %. З результатом згоден, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судове засідання з розгляду справи призначене на 14.07.2023 року. У цьому судовому засіданні ОСОБА_3 заперечив факт керування ним транспортним засобом та просив викликати у судове засідання свідка ОСОБА_4 та в якості свідків працівників поліції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Судове засідання відкладене на 10.08.2023 року.
У судове засідання ОСОБА_3 не з'явився. Згідно з його заявою від 14.07.2023 року, останній просив повідомляти його про судові засідання у справі шляхом направлення судових повісток про виклик у формі СМС-повідомлень.
Згідно з довідкою від 10.08.2023 року, судові повістки про виклик ОСОБА_3 у судове засідання, призначене до розгляду справи на 10.08.2023 року не були доставлені з технічних причин.
З метою виклику ОСОБА_3 у зазначене судове засідання, останньому здійснено телефонні дзвінки 14.07.2023 року, 17.07.2023 року, 21.07.2023 року, 07.08.2023 року та 09.08.2023 року, однак зазначений у заяві від 14.07.2023 року номер мобільного телефону ОСОБА_3 знаходився поза зоною досяжності. Крім цього, ОСОБА_3 не прибував до суду в період з 14.07.2023 року по 10.08.2023 року з метою отримання інформації про подальший розгляд справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність відносно нього складеного протоколу про адміністративне правопорушення та судового розгляду справи, тим більше подаючи заяву про його виклики у судове засідання шляхом СМС-повідмлень, мав об'єктивну можливість особисто, в повній мірі реалізувати свої права передбаченої ст.286 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення. За цих обставин суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, звертаючись із заявою про отримання судових повісток про виклик у формі СМС-повідомлень, ОСОБА_3 з урахуванням наведених положень та встановлених обставин справи, мав самостійно слідкувати за робочим станом свого телефону для отримання повісток про виклик, або, у разі втрати чи зміни номеру телефону, повідомити про це суд та/або заявити інші клопотання, які стосуються розгляду справи. Невиконання таких дій суддя розцінює як спосіб уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності шляхом зловживання своїх прав та умисного затягування судового розгляду справи.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про розгляд справи без участі ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_4 у судове засідання також не з'явився. Про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином. Причин своєї неявки не повідомив.
КУпАП не містить імперативних положень про відкладення розгляду справи у разі неприбуття у судове засідання свідка, тим більше, що про необхідність виклику у судове засідання просив ОСОБА_3 , який сам у судове засідання не з'явився.
За таких обставин суддя приходить до висновку про розгляд справи у відсутності свідка ОСОБА_4 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_1 пояснив, що перед тим, як відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення, він, перебуваючи в складі екіпажу патрульної поліції разом з ОСОБА_2 , отримав повідомлення з лінії «102» Національної поліції про керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння. По приїзду на місце події екіпажем патрульної поліції виявлено ОСОБА_3 , транспортний засіб ЗАЗ, свідків події, від яких отримано пояснення, після чого, оцінивши зібрані докази, свідок прийшов до висновку про те, що транспортним засобом керував ОСОБА_3 , однак останній це заперечував. У встановленому законом порядку ОСОБА_3 проведено огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», за результатами якого ОСОБА_3 факт перебування в стані алкогольного сп'яніння не заперечував. Після цього, свідком вирішено скласти відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свідок також пояснив, що особисто не бачив факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом, однак, отримавши пояснення від присутніх (свідка ОСОБА_4 та ще двох осіб, точних даних їх не пам'ятає за спливом тривалого проміжку часу) та провівши огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 , свідок достовірно був переконаний у наявності в діях ОСОБА_3 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_2 дав пояснення, аналогічні за змістом поясненню свідка ОСОБА_1 стосовно подій, за яких відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протокол про адміністративне правопорушення складений правильно, відомості, які у ньому відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковано вірно, а наявні в матеріалах справи докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності, та за принципом доказування «поза розумним сумнівом» доводять, що в діях ОСОБА_3 є подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Зокрема, в його діях наявне порушення п. 2.9 «а» ПДР України, відповідно до якого водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Його вина у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 183757 від 26.03.2023 року;
- актами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з роздруківкою приладу Drager Alcotest 6810 від 26.03.2023 року (1,41 проміле);
- сертифікаційними та повірочними документами на прилад Drager Alcotest 6810;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 26.03.2023 року;
- долученими в установленому законом порядку до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписами на оптичному диску.
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_3 .
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
Застосовуючи вид і міру адміністративного стягнення, суддя враховує: характер вчиненого правопорушення, яке є грубим адміністративним правопорушенням, наслідком якого є дорожньо-транспортні пригоди, що супроводжуються як пошкодженням чи знищенням майна громадян, так і спричиняють тяжкі наслідки їх життю та здоров'ю; особу ОСОБА_3 , який вчинив грубе адміністративне правопорушення на транспортному засобі, який є джерелом підвищеної небезпеки, хоча при цьому розумів наслідки, які можуть настати через його вчинення та розумів відповідальність, яку він може понести за його вчинення, при цьому належних висновків для себе не зробив та все ж таки вирішив вчинити це правопорушення; відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_3 .
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на встановлені обставини справи, а також на вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, враховуючи, що санкція цього правопорушення є безальтернативною в частині накладення адміністративного стягнення, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, її виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За ч. 1 цієї статті Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, ставку судового збору слід розраховувати від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2023 році, який становить 2684 грн., відповідно сума судового збору, яка підлягає стягненню становить 536,80 грн. (2684*0,2 = 536,80).
У матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких ОСОБА_3 звільняється від сплати судового збору згідно Закону України «Про судовий збір», а тому, з нього слід стягнути встановлену суму судового збору.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 40-1, 130, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
(реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 536, 80грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок)
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 , код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян