Справа № 753/4843/23
Провадження № 2/362/2010/23
07.08.2023 р. суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів,
02.08.2023 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області від Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за підсудністю надійшла справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів в який просить суд стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття та визначити місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за місцем проживання матері - ОСОБА_1 .
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23.06.2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів передано до Васильківського міськрайонного суду Київської області для розгляду за підсудністю.
Перевіривши позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Проте позовна заява ОСОБА_1 не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які нею об'єднано вимоги про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів, в одному позові.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 15 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», позовні вимоги кількох осіб до одного й того ж відповідача або позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, коли відсутня спільність предмета позову (наприклад, позови кількох осіб про стягнення зарплати чи про поновлення на роботі).
У даній справі об'єднання позовних вимог в одне провадження не допускається, так як відсутня спільність предмета позову, оскільки вимоги позивача стосується про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів.
Позивач, звертаючись до суду з позовом про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів зазначає, що без визначення місця проживання дитини з матір'ю вона не може захистити свою дитину в разі викрадення дитини батьком, а розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Водночас суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні позовних вимог про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів, оскільки предмет позовних вимог є різним, відтак, об'єднання вимог позивача у одне провадження не буде сприяти ефективному захисту порушених прав, та не можуть бути розглянуті в одному провадженні, оскільки в такому спорі відсутня спільність предмета позову.
Розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи в частині встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, оскільки для вирішення питання про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, зокрема, необхідно подати суду висновок органу опіки та піклування, чому передує збір ряду документів.
Пунктом 2 частини 4 ст. 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Оскільки позивачем в одній позовній заяві об'єднано декілька вимог, які не підлягають розгляду судом в одному провадженні, отже порушено правило об'єднання позовних вимог, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись статтями 19, 23, 185, 186, 188, 260 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини з матір'ю та збільшення розміру аліментів - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду із окремими позовними вимогами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко