Справа № 362/4894/23
Провадження № 2-о/362/112/23
08.08.2023 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М. розглянувши заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про надання права на шлюб,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій вона просить надати їй право на укладення шлюбу із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Перевіривши заяву й додані до неї матеріали, приходжу до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи в тому числі про надання права на шлюб.
Згідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
На відміну від більшості інших справ, що розглядаються судом у порядку окремого провадження, ЦПК України не встановлюється підсудність справ про надання права на шлюб, зміст заяви, зміст рішення, порядок відкриття провадження по справі та розгляд справи. Окремі роз'яснення з приводу розгляду і вирішення таких справ надав Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови № 11 від 21 грудня 2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя". Зважаючи на відсутність відповідача у справі, а також на можливість реєстрації шлюбу в будь-якому органі державної реєстрації актів цивільного стану (ст. 28 СК), та за аналогією ст. 316 ЦПК (підсудність справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення), таку справу слід визнати підсудною за місцем проживання заявника.
Заява про надання права на шлюб розглядається судом за правилами окремого провадження відповідно до вимог Глави 3 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України. Така справа є підсудною за місцем проживання заявника.
З тексту заяви вбачається, що місцем проживання заявника ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , натомість матеріали справи не містять відомостей на підтвердження цього (довідка про реєстрацію місця проживання особи).
Тобто, не надано доказів на підтвердження підсудності заяви саме Васильківському міськрайонному суду Київської області.
Згідно зі ст. 22 СК України, шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років. Особи, які бажають зареєструвати шлюб, мають досягти шлюбного віку на день реєстрації шлюбу.
Відповідно до ст. 23 СК України право на шлюб мають особи, які досягли шлюбного віку. За заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Також, у даної категорії справ є перелік підстав на отримання права на шлюб до вісімнадцяти років, це: вагітність; фактичне створення сім'ї; народження дитини.
В свою чергу, відповідно до пункту 5 частини третьої ЦПК України, позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною п'ятої статті 177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Заявником ОСОБА_1 у своїй заяві про надання права на шлюб зазначено, що вони проживають однією сім'єю як чоловік та дружина, але данні викладені обставини на отримання судом права на шлюб не підтверджено письмовими документами, що додаються до заяви.
Як і не підтверджено, що ОСОБА_2 дійсно проживає разом із заявником за адресою вказаною нею у заяві, як сім'я .
Згідно положень частини 2 статті 23 СК України за заявою особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.
Надання права на шлюб віднесено до компетенції суду. У цій ситуації суд здійснює контрольну функцію: його обов'язком є з'ясування наявності підстав для задоволення заяви.
Відповідно до абзацу третього пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» головним критерієм для задоволення заяви про надання права на шлюб є встановлення судом факту про відповідність такого права інтересам заявника.
Разом з тим в заяві не зазначено виключних обставин, які б вказували на необхідність прийняття рішення про зниження заявнику шлюбного віку та слугували безумовним критерієм про встановлення факту про відповідність такого права інтересам заявника, а лише зазначено, що між нею та ОСОБА_2 склалися теплі, щирі стосунки, що не може бути розцінено як виключна обставина та не додано жодного доказу дійсно, що даний шлюб буде відповідати її інтересам.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму ВСУ №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» при вирішенні питання про надання права на шлюб батьки заявника (неповнолітньої особи, яка бажає укласти шлюб), а також особа, з якою планується укладення шлюбу, вказуються у заяві про надання права на шлюб як заінтересовані особи. Їх згода або, навпаки, заперечення проти реєстрації шлюбу їх неповнолітнім сином або донькою вирішального значення не має. Проте їх позиція по даному питанню повинна бути з'ясована у судовому процесі. Думка батьків може сприяти встановленню дійсних обставин справи, з'ясуванню відповідності надання цього права інтересам неповнолітнього, оскільки ця відповідність головний критерій задоволення заяви про надання права на шлюб.
Судом встановлено, що в заяві про надання права на шлюб не зазначений батько заявниці, в той же час, згідно вимог чинного законодавства, в заяві повинні бути зазначені обоє батьків заявниці в якості заінтересованих осіб.
Таким чином, заявниці необхідно вказати в заяві ще її батька заінтересованою особою, а також передбачені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України відомості про його: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб), місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Таким чином, копії будь-яких документів мають засвідчувати їх дійсність, оскільки мають бути виготовлені виключно з оригіналів цих документів.
Отже, суд наголошує, що копії документів подаються до суду належно завіреними.
Зазначаючи про належність засвідчення копії суд вказує, що копія має бути належної якості, щоб на ній можна було прочитати весь текст документа, чітко було видно всі реквізити, поля документа не було порушено, з відміткою про засвідчення копії документа, особою, яка його посвідчує, яка складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті), чи які подаються юридичними особами публічного та приватного права).
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Додані до заяви документи всупереч вимогам п. 2 ст. 95 ЦПК України не завірені належним чином.
На підставі викладеного суддя приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає, що необхідно заяву залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не виконання вимог ухвали до встановленої дати, тобто вказані недоліки не будуть усунуті, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 175-177, 185, 293, 310-311 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлені особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про надання права на шлюб - залишити без руху та надати строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатись неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко