Справа № 357/8948/23
Провадження № 4-с/357/38/23
07 серпня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Кошель Б. І. ,
при секретарі - Нізовій А. Р.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 6 у місті Біла Церква Київської області скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа (стягував): Товариство з обмежувальною відповідальністю «Торговий дім «Полярний» на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби, -
ОСОБА_1 (далі - «Скаржник») звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - «Заінтересована особа») про визнання протиправною бездіяльність державного виконавця та скасування арешту із всього нерухомого майна ОСОБА_1 , яке було накладено згідно: постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 33996573, виданої 08.11.2013, видавник: головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олегом Ярославовичем. Номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 3366773 (спеціальний розділ); постанови про арешт майна боржника серія та номер ВИ 49912758, виданої 27.02.2017, видавник Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ. Державний виконавець Онопрієнко Інна Віталіївна. Номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19325934 (спеціальний розділ).
В обґрунтування заявлених вимог Скаржник посилається на наступні обставини.
На виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮУ перебувало виконавче провадження № 49912468 та №33996573, про примусове виконання виконавчого листа № 2-1079/11 виданого 31 липня 2012 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.
08 листопада 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Гречухом Олегом Ярославовичем було прийнято постанову про арешт майна боржника згідно ВП №33996573.
27 лютого 2017 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Онопрієнко Інною Віталіївною було прийнято постанову про арешт майна згідно ВП №49912758.
Державними виконавцями - Гречух О.Я. та Онопріснко І.В. було прийнято постанови про повернення виконавчого документа стягувачу, на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2012 року у справі №2-1079/11 задоволено позов Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в розмірі 18 217 127,45 гри.
08.11.2013 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮУ було відкрило ВП №33996573 та накладено арешт на все майно боржника.
27.02.2017 року Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчі служби МЮУ було відкрито ВП №49912468 та накладено арешт на все майно боржника. У 2019 році ВП №49912468 було завершено, але арешти з майна боржника знято не було.
BП №49912468 та ВП №33996573 відкривалися на підставі одного виконавчого листа №2а-1079/11 виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 31.07.2012 року за яким із ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 18 217 127,45 гри.
15 вересня 2021 року, Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2-1079/11 провадження 6/357/225/21 було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни стягувана Публічного акціонерного товариств «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженої відповідальністю «Торговий дім «Полярний» у справі №2-1079/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
06 вересня 2022 року Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київські області визнано виконавчий лист по справі №2-1079/11, що виданий 31.07.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариств «Райффайзен Банк Аваль» таким, що не підлягає виконанню.
На сьогоднішній день, ВП №49912468 та ВП №33996573 є завершеними, кредитор не має претензій до боржника, адже після повернення виконавчого листа стягувану -погасив заборгованість, рішенням суду виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавчі провадження - визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державні виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Отже, обставини справи свідчать про те, що виконавче провадження щодо заявника було завершено і після закінчення строку зберігання знищено, однак в порушення вимог законодавства арешт, накладений на майно ОСОБА_1 як боржника, знятий не був.
12 липня 2023 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Державні виконавчої служби МЮУ (ВПВР) заявник направив клопотання про зняття арешту з його майна внаслідок того, що виконавчий лист, на підставі якого були відкриті виконавчі провадження №49912468 та №33996573 було визнано таким, що не підлягає до виконання.
Державний виконавець повинен зняти арешт з майна не пізніше наступного дня, після отримання рішення суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Згідно інформації з «Укрпошти», представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮУ (ВПВР) лист було отримано 14.07.2023 року.
Станом на 19 липня 2023 року арешти з майна заявника не знято.
Ухвалою суду від 27 липня 2023 року було прийнято скаргу до розгляду та призначено судове засідання. (а.с. 24).
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належно, заяви та клопотання до суду не надходили, причини неявки суду невідомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
В зв'язку з тим, що сторони не з'явилися в судове засідання, згідно з ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, повно, об'єктивно та всебічно дослідивши матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
08 листопада 2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Гречухом Олегом Ярославовичем було прийнято постанову про арешт майна боржника згідно ВП №33996573. (а.с.14)
27 лютого 2017 року, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ДВС України Онопрієнко Інною Віталіївною було прийнято постанову про арешт майна згідно ВП №49912758.(а.с.14)
BП №49912468 та ВП №33996573 відкривалися на підставі одного виконавчого листа №2а-1079/11 виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 31.07.2012 року за яким із ОСОБА_1 стягнуто на користь Публічного Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами в розмірі 18 217 127,45 грн.
15 вересня 2021 року, Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі №2-1079/11 провадження 6/357/225/21 було здійснено процесуальне правонаступництво шляхом заміни стягувана Публічного акціонерного товариств «Райффайзен Банк Аваль» на його правонаступника Товариство з обмеженої відповідальністю «Торговий дім «Полярний» у справі №2-1079/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. (а.с.7-8)
06 вересня 2022 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київські області визнано виконавчий лист по справі №2-1079/11, що виданий 31.07.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного товариств «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості в розмірі 18217127,45 грн. - таким, що не підлягає виконанню. (а.с.9-11)
ВП №49912468 та ВП №33996573 є завершеними. (а.с.12)
Згідно повідомлення від 20.01.2022 року № 18 кредитор не має претензій до боржника. (а.с.15)
12 липня 2023 року на адресу Відділу примусового виконання рішень Державні виконавчої служби МЮУ (ВПВР) заявник направив заяву про зняття арешту з його майна внаслідок того, що виконавчий лист, на підставі якого були відкриті виконавчі провадження №49912468 та №33996573 було визнано таким, що не підлягає до виконання.(а.с. 16-17)
Згідно інформації з «Укрпошти», представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби МЮУ (ВПВР) лист було отримано 14.07.2023 року.(а.с.18)
Згідно інформаційної довідки від 18.07.2023 року № 339555598 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна арешт з майна ОСОБА_1 не знято. (а.с. 4-6)
Розглядаючи дану цивільну справу суд керується наступними нормами права.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Стаття 2 Закону України "Про виконавче провадження" регламентує, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт намайно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Отже, виконавець має право накладати арешт на майно (кошти) боржника для забезпечення реального виконання рішення під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Приписами абз. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.
У тому випадку, коли виконавець, зокрема, під час відкриття виконавчого провадження, виконав вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" щодо накладення арешту на майно (кошти) боржника, то під час закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, виконавець зобов'язаний застосувати положення ч. 2 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", тобто у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа повинен зазначити про зняття арешту з майна.
Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Згідно із ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно із ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до положень ч.1 та ч.2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оскільки державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не зняв арешт з майна боржника, накладений постановою від 08.11.2013 року та постановою від 27.02.2017 року, заборгованість скаржника перед стягувачем відсутня, існування арешту майна порушує право власності ОСОБА_1 на належне йому майно, а тому скарга підлягає до задоволення шляхом визнання проправною бездіяльність державного виконавця та скасування арешту з всього нерухомого майна заявника.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 260-261, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , особа, дії якої оскаржуються: Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, заінтересована особа (стягував): Товариство з обмежувальною відповідальністю «Торговий дім «Полярний» на бездіяльність посадової особи органу державної виконавчої служби - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не зняття арешту з нерухомого майна, що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 33996573, виданої 08.11.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олегом Ярославовичем, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 3366773 (спеціальний розділ); постанови про арешт майна боржника серія та номер ВП 49912758, виданої 27.02.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Онопрієнко Інною Віталіївною, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19325934 (спеціальний розділ).
Скасувати арешти із всього нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), яке було накладено згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 33996573, виданої 08.11.2013 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Гречух Олегом Ярославовичем, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 3366773 (спеціальний розділ); та згідно постанови про арешт майна боржника серія та номер ВП 49912758, виданої 27.02.2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ Онопрієнко Інною Віталіївною, номер запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19325934 (спеціальний розділ).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
Суддя Б. І. Кошель