Справа №295/13860/22
Категорія 146
3/295/368/23
10.08.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Костенко С.М. розглянувши матеріали, які надійшли з відділу АП Управління патрульної поліції у Житомирській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124, 122-4 КУпАП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 22.12.2022 о 21 год. 30 хв. в м. Житомирі, вул. Покровська, 135 водій т/з SCODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 здійснив наїзд на припаркований т/з Volkswagen д.н.з. НОМЕР_3 . Внаслідок зіткнення т/з отримали механічні пошкодження.
Крім того, Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 22.12.2022 о 21 год. 30 хв. в м. Житомирі, вул. Покровська, 135 водій т/з SCODA OCTAVIA д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 після вчинення ДТП залишив місце події.
Оскільки справи стосуюються однієї події та особи, справи підлягають об'єднанню.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 22.12.2022 т/з засобом не керував, йому зателефонували, що він вчинив ДТП, а тому він прийшов до свого автомобіля, який був припаркований на Крошні. Біля його автомобіля були працівники поліції, яким він повідомив, що т/з не керував, в ДТП біля магазину не потрапляв. Пошкодження, які були виявлені на його автомобілі, були отримані за декілька днів до цього.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснив, що 22.12.2022 припаркував свій автомобіль біля магазину, а коли повернувся виявив, що т/з пошкоджено, хто пошкодив йому невідомо. Поліцію він не викликав, але до нього підійшли працівники поліції, які привели із собою ОСОБА_3 , вказавши, що саме ця особа здійснила ДТП. Ствердив, що йому невідомо хто пошкодив його т/з.
В судовому засіданні опитані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пояснили, що отримали виклик про ДТП, зв'язалися із заявником та прибули на місце події, де їм вказали на ОСОБА_6 та його т/з. Останній заперечував, що керував та вчинив ДТП.
Опитати ОСОБА_7 , який здійснив виклик в поліцію по факту ДТП не надалося можливим, оскільки останній в категоричній формі відмовився прибувати за викликом до суду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, думку захисника, дослідивши матеріали справи, відеозапис із нагрудної відеокамери патрульного поліцейського, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні відеозапису ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом. Зазначені обставини і покази другого водія ОСОБА_2 який підтвердив дані обставини. поліцейськими не було перевірено. Під час судового розгляду не було здобуто доказів про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та спричинив ДТП.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій статті 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації статті 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністартивна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно с п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім інкримінованих адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, 122-4 КУпАП., що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,283, 284, КУпАП суд, -
Об'єднати в одне провадженні справи № 295/13860/22 та 295/13862/22.
Справі присвоїти № 295/13860/22.
Провадження в справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. ст. 124, 122-4 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її прийняття.
Суддя С.М.Костенко