Справа №295/10258/23
1-кс/295/4292/23
щодо застосування запобіжного заходу
03.08.2023 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3
слідчого СУ ГУНП ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області, погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального округу ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12023060400002342 відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
І. Суть клопотання
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання: АДРЕСА_1 .
В клопотанні слідчий зазначає, що 30.07.2023 р. близько 23:40 год між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виник словесний конфлікт на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якого ОСОБА_6 раптово зірвав з шиї останнього золотий ланцюжок з підвіскою у вигляді хреста, чим спричинив потерпілому матеріальний збиток на загальну суму 45000,00 грн.
В клопотанні слідчий посилається на те, що своїми умисними діями, які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_6 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.
31.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними в кримінальному провадженні доказами: даними протоколу заяви про вчинене кримінальне правопорушення; даними протоколу огляду місця події; даними протоколу допиту потерпілого ОСОБА_8 ; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вивченні злочину; даними постанови про визнання та приєднання речових доказів у кримінальному проваджені; даними протоколу впізнання особи з потерпілим ОСОБА_8 ; даними протоколу впізнання речей; даними протоколів допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, вчинити інше кримінальне правопорушення.
ІІ. Процедура та позиції сторін
В судовому засіданні прокурор Житомирської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у ньому, просили задоволити.
Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні свою причетність до вчинення злочину не визнав. Пояснив, що нічого в потерпілого не крав. Пізно ввечері вийшов на вулицю, дев нічний час доби поруч з його будинком перебувала група осіб, які розпивали спиртні напої та порушували громадський порядок, дуже голосно розмовляли, він зробив їм зауваження, після чого між ними виник конфлікт. Зауважив, що він має захворювання суглобів, хромає на ліву ногу, на яку практично не може ставати, під час конфлікту він оступився, почав падати, автоматично схопився за футболку чоловіка, який стояв поруч, яким виявився потерпілий, і потягнув його за собою. Вподальшому пішов до будинку, щоб викликати поліцію. В цей час працівників поліції викликав ОСОБА_8 , який також є працівником правоохоронного органу, коли приїхали працівники поліції, його звинуватили в крадіжці золотого ланцюжка. Наполягав, що ланцюжок не брав, пояснити яким чином він потрапив до його кишені не зміг, але коли праціники поліції привезли його у відділ поліції, одразу почали вимагати вивернути кишені. Заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилався на те, що він є військовослужбовцем, внаслідок поранення отримав контузію, щодня повинен з'являтись до військової частини, на даний час проходить лікарську комісію, потребує лікування.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти обрання відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, письмові запечення приєднані до матеріалів справи (а.с.72-76). Адвокат зазначив, що підозра не обгрунтована, обставини вчинення кримінального правопорушення, зазначені слідчими, не відповідають фактичним обставинам, перекручені слідчими, які є колегами потерпілого, оскільки він працює на посаді інспектора - чергового ізолятора тимчасового тримання в Житомирському РУП ГУНП в Житомирській області. Крім того, вважає, що органом досудового розслідування невірно кваліфікуються дії підозрюваного.
Посилається на те, що ризики, зазначені слідчим в клопотанні, є недоведеними і є лише припущенням органу досудового розслідування.
Під час обрання запобіжного заходу адвокат просив врахувати, що ОСОБА_6 проходить службу в військовій частині, згідно характеристик зарекомендував себе позитивно, має ряд захворювань, потребує лікування, має на утриманні дружину та двох неповнолітніх дітей, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому просив обрати відносно підзахисного запобіжний захі у вигляді особистого зобов'язання.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Дослідивши клопотання та додані до нього копії з матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого, пояснення захисника, підозрюваного, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирській області перебуває кримінальне провадження 12023060400002342, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.07.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
31.07.2023 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.
В судовому засіданні захисник вказував на те, що прокурором не доведена наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення. Слідчий суддя не погоджується з такими доводами з огляду на наступне.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши копії з матеріалів кримінального провадження, які долучені до клопотання, слідчий суддя вважає, що надані прокурором докази у їх сукупності переконали б неупередженого спостерігача, що підозрюваний можливо вчинив кримінальний злочин, за обставин, вказаних в клопотанні. Крім того, слідчий суддя зазначає, що в ході досудового розслідування підлягає встановленню обставина, яким чином ланцюжок потерпілого опинився у підозрюваного в кишені брюк.
А відтак слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту, що прокурором не доведена наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому стороною обвинувачення злочину, оскільки це спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами, які слідчий суддя вважає достатніми на даній стадії досудового розслідування.
Слідчий суддя наголошує, що при вирішенні питання про застосування щодо особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, запобіжного заходу не підлягає доведенню і встановленню поза розумним сумнів наявність всіх складових складу будь-якого кримінального правопорушення, що є обов'язковою умовою під час розгляду справи по суті під час судового провадження.
Також не заслуговують на увагу доводи сторони захисту, що клопотання не може бути задоволено у зв'язку з невірною кваліфікацією дій підозрюваного, оскільки правильність внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та оцінка кваліфікації дій підозрюваного не належить до процесуальних повноважень слідчого судді на даній стадії.
Звертаючись до слідчого судді з даним клопотанням, прокурор посилався на наявність ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати або спотворити будь-які із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Слідчим суддею встановлено достатньо підстав вважати, що прокурором доведений ризик, на який він посилається, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, які є його сусідами, а тому може впливати на їх покази.
В той же час, слідчий суддя вважає не доведеним ризики переховування від органу досудового розслідування суду, можливість вчиняти інші кримінальні праовпорушення, оскільки ОСОБА_6 є військовослужбовцем, який був мобілізований у зв'язку з введенням воєнного стану, проходить службу у військовій частині, в умовах введення в країні воєнного стану виїзд за кордон військовозобов'язаної особи є неможливим, підозрюваний раніше не судимий.
Не доведеним є ризик, що підозрюваний може впливати на потерпілого, з яким раніше не був знайомий і який є працівником поліції.
Також стороною обинувачення не обгрунтовано, які речі можуть бути знищені підозрюваним, які мають значення для провадження.
Слідчий суддя вважає, що наведені вище ризики не підтверджені жодними конкретними фактами та жодних доказів на підтвердження факту їх існування слідчому судді не надано. З цих підстав, ці ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного.
Слідчий суддя наголошує, що в клопотанні сторони обвинувачення взагалі відсутнє будь-яке обгрунтування неможливості застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного запобіжного заходу, що є обов'язковим.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного, згідно зі ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що прокурором доведено наявність ризику, що підозрюваний може незаконно впливати свідків, беручи до уваги особу підозрюваного, наявність в нього постійного місця проживання, те, що він має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, служить в Збройних Силах України, брав безпосередню участь в бойових діях, на даний час потребує лікування, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувались, а тому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування щодо підозрюваного цілодобового домашнього арешту.
З урахуванням встановлених обставин кримінального провадження, доведеність лише одного ризику, беручи до уваги особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе застосовувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби без електронних засобів контролю.
Крім того, застосування цілодобового домашнього арешту щодо підозрюваного слідчий суддя вважає неможливим з огляду на те, що у такому разі ОСОБА_6 буде позбавлений будь-якої можливості проходити необхідне йому лікування в медичних закладах.
На переконання слідчого судді домашній арешт у певний період доби є достатнім запобіжним заходом для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Одночасно слідчий суддя покладає на ОСОБА_6 обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити частково.
Відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити ОСОБА_6 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . в період часу з 22:00 години до 06:00 години в межах строку досудового розслідування на строк 58 днів до 29.09.2023 року (включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- утримуватись від спілкування з потерпілим та свідками в даному кримінальному провадженні;
- не відлучатись за межі Житомирської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановити строк дії ухвали до 29.09.2023 року.
По закінченню даного строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 08.08.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1