09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 300/2443/22
адміністративне провадження № К/990/26932/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у справі № 300/2443/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина - Табак» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галичина - Табак» звернулося до суду з позовом до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просило:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області щодо не допуску до участі в розгляді заперечень на акти фактичних перевірок;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західного міжрегіонального управління Державної податкової служби від 27 травня 2022 року № 89/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 232 600,09 грн; № 85/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 369 773,62 грн; № 79/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 231 114,11 грн; № 93/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 311 478,44 грн; № 70/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 190 662,53 грн; № 82/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 254 629,70 грн; № 83/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 389 829,52 грн; № 87/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 393 245,52 грн; № 71/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 349 727,35 грн; № 67/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 319 977,84 грн; № 68/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 302 033,25 грн; № 76/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 209 632,53 грн; № 86/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 429 555,83 грн; № 80/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 222 868,74 грн; № 81/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 261 346,61 грн; № 84/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 629 823,12 грн; № 90/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 356 991,80 грн; № 77/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 377 264,10 грн; № 73/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 280 044,90 грн; № 72/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 211 278,28 грн; № 74/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 186 315,60 грн; № 91/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 303 831,89 грн; № 65/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 205 241,32 грн; № 69/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 201 340,47 грн; № 75/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 182 986,32 грн; № 78/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 381 422,55 грн; № 88/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 277 358 грн; № 92/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 423 605,50 грн; № 66/33000703 про застосування штрафних санкцій в сумі 327 168,50 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) установлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно , а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів першої апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2023 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 4 липня 2023 року у справі № 300/2443/22 повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Шишов