08 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 569/14991/22 пров. № А/857/9709/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2023 року у справі за його позовом до Управління патрульної поліції в Рівненській області про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, стягнення моральної шкоди,
суддя у І інстанції Тимощук О.Я.,
час ухвалення рішення не зазначено,
місце ухвалення рішення м. Рівне,
дата складення повного тексту рішення 17 травня 2023 року,
04 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив скасувати постанову серії ЕАР № 5934184 від 24 вересня 2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), та закрити провадження у справі. Окрім того просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2023 року у справі № 569/14991/22 у задоволені вказаного позову ОСОБА_1 було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, який просив таке скасувати та прийняте нове судове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відеозапис та фотознімок з приладу TruCAM не є допустимими доказами в розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відсутній цифровий підпис як їх автора, так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій. Окрім того, до матеріалів справи не надано носій, на який безпосередньо здійснений запис правопорушення. Стверджує, що сама лише постанова про накладення адміністративного стягнення не є свідченням наявності складу, події правопорушення та вини позивача у його вчиненні.
Учасники справи, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із такого.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, 24 вересня 2022 року поліцейським капралом поліції батальйону № 1 роти № 4 УПП в Рівненській області Ганношиною О.В. винесено постанову серії ЕАР №5934184, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за те, що 24 вересня 2022 року о 13 год 24 хв, керуючи транспортним засобом BMW X5 M д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі М-06 Київ-Чоп 325 км, він рухався із швидкістю 79 км/год та перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті Колоденка, позначеним дорожнім знаком 5.49, 5.50, на 29 км/год, чим порушив пункт 12.4 ПДР, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 122 КУпАП. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху ТЗ TruCam LTI 20/20 ТС 000550.
Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до пункту 12.4 ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як слідує з оскаржуваної постанови, вчинення позивачем адміністративного правопорушення (перевищення максимально допустимої швидкості руху у населеному пункті) встановлено технічним приладом TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер ТС000550).
Згідно із фотофіксацією приладу TruCam ТС000550 24 вересня 2022 року транспортний засіб BMW X5 M д.н.з. НОМЕР_1 рухався у населеному пункті зі швидкістю 79 км/год.
Відповідно до частини 2 статті 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
У відповідності до наявного у матеріалах справи свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/24233 від 23 листопада 2021 року, яке дійсне до 23 листопада 2022 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam ІІ LTI 20/20 № ТС000550 відповідає вимогам технічної документації.
Згідно із Методичними рекомендаціями щодо використання лазерних вимірювачів швидкості TruCam для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15м до 1200м.
Окрім того, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ.1-2903-2021. Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20», який зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювання техніки за № У3197-12.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/25198, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський Державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ») від 23 листопада 2021 року та чинного до 23 листопада 2022 року лазерний вимірювач TruCAM LTI 20/20 № ТС000550 є придатним до застосування.
Саме за допомогою цього вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 із серійним номером №ТС000550 була виміряна швидкість руху транспортного засобу позивача, про що і було зазначено посадовою особою відповідача у оспорюваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності.
Таким чином, з урахуванням наявності сертифікату перевірки, сертифікату відповідності, свідоцтва про повірку вказаного вимірювального приладу апеляційний суд дійшов висновку про наявність у відповідача достатніх, належних та допустимих доказів, які вказують на вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП.
На переконання апеляційного суду, доводи, на які посилається скаржник, є надуманими і свідчать про безпідставну переоцінку ним фактичних обставин справи на свою користь.
Порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи публічно-правовий спір, що розглядається, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 241, 243, 272, 286, 308, 310, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 17 травня 2023 року у справі №569/14991/22 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. В. Онишкевич
судді Р. П. Сеник
Н. М. Судова-Хомюк
Постанова у повному обсязі складена 09 серпня 2023 року.