09 серпня 2023 рокуЛьвівСправа № 500/545/23 пров. № А/857/9500/23
Колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Глушка І.В., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року про залишення без розгляду позовної заяви (ухвала прийнята в порядку письмового провадження у м. Тернопіль судом у складі головуючого судді Подлісна І.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,-
В лютому 2023 року ОСОБА_1 через представника адвоката Пасічника А.З. звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника М.Давибіди № 157 від 12.10.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та призначення його у розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 через представника подав апеляційну скаргу, в якій покликається на порушення судом норм процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою справу направити для продовження розгляду.
Апеляційний розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Право звернення до суду є невід'ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов'язаних з вирішенням спору по суті.
Разом з цим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З аналізу зазначеної вище норми слідує, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Разом з цим не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 809/487/18.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, 22.02.2023 до Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 (через представника) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника М. Давибіди №157 від 12.10.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині увільнення ОСОБА_1 від займаної посади та призначення його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , та наказу начальнику групи персоналу управління військової частини НОМЕР_1 увільнити ОСОБА_1 від займаної посади та призначити його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим, в провадженні Тернопільського окружного адміністративного суд перебувала справа № 500/81/23 за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого також представляє адвокат Пасічник А.З., до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу від 12.10.2022 № 157. Під час судового розгляду справи № 500/81/23 позивача надіслав 18.02.2023 заяву про зміну предмету позову, якою змінив предмет позову та просив суд розглядати справу № 500/81/23 з наступною позовною вимогою: визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника М. Давибіди № 157 від 12.10.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 » в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , стрільця 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч НОМЕР_1 , накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани, позбавлення ОСОБА_1 премії за вересень 2022 року в повному обсязі та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, та наказу начальнику групи персоналу управління військової частини НОМЕР_1 увільнити ОСОБА_2 від займаної посади та призначити його у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Під час судового розгляду встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 у справі № 500/81/23 відмовлено в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 157 від 12.10.2022. При цьому у розглядуваній справі суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного позивачем наказу. Зазначене рішення суду у справі № 500/81/23 на день постановлення ухвали від 21.03.2023 про залишення позовної заяви у справі № 500/545/23 без розгляду було оскаржене позивачем в апеляційному порядку (тобто не набрало законної сили).
Таким чином, при поданні первинної позовної заяви позивачем в цілому оскаржено наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) підполковника М.Давибіди № 157 від 12.10.2022 «Про підсумки службового розслідування за фактом непокори, вчиненої в умовах воєнного стану військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 ».
При поданні позовної заяви у справі № 500/545/23 позивач оскаржує зазначений наказ № 157 від 12.10.2022 в частині, яка охоплювалась оскарженням у справі № 500/81/23 та за результатами розгляду якої прийнято рішенням суду.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що по суті у згаданих позовах поданих позивачем до суду вбачається спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із виокремленням окремої частини не можна вважати зміною підстав адміністративного позову.
Суд погоджуються з твердженням суду першої інстанції про те, що зловживання процесуальними правами в будь-якому разі суперечить завданню адміністративної процедури та є неповагою до суду і учасників судового процесу. В даному випадку це зловживання спрямоване проти законних інтересів військової частини НОМЕР_1 , яка в даний час бере участь у бойових діях та захищає Батьківщину у Бахмутському районі Донецької області, а позивач, через свого представника заявляє до військової частини декілька однакових позовів.
Відтак враховуючи вищенаведене та беручи до уваги практику Верховного Суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 3 ст. 240 КАС України.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суду першої інстанції зробити правильний висновок про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстави для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 243, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 21 березня 2023 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі №500/545/23 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. З. Улицький
судді І. В. Глушко
З. М. Матковська
Повне судове рішення складено 09.08.2023